Захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру

Можливе часткове або повне накладання двох і більше зон можливої небезпеки. На такі території запобіжні заходи проводяться від усіх видів небезпек відповідно до накладених зон.

Основні етапи прогнозування наслідків НС на ОГ

Для виявлення характеру і ступеня втрат на ОГ при НС і завчасного проведення заходів, які включають або обмежують масштаби уражень і руйнувань проводиться моделювання уразливості об’єкта та його елементів до дії вражаючих факторів як при аварії на самому об’єкті, так і на інших об’єктах, розташованих поблизу. Прогнозування можливого становища на об’єкті проводиться в такій послідовності:

1) Виявляються всі можливі джерела уражень: внутрішні і зовнішні. Внутрішні є на самому підприємстві, наприклад склади нафтопродуктів і паливо-мастильних матеріалів, склади вибухонебезпечних речовин, вибухонебезпечні технологічні установки, перекриття будівель, які руйнуються при певному надлишковому тиску у фронті ударної хвилі та інші. Зовнішні джерела розташовуються за межею об’єкта, наприклад, хімічні та нафтопереробні заводи, греблі ГЕС, АЕС, нафтобази та інші.

2) Визначається відстань від об’єкту до кожного можливого джерела ураження. Відстань визначається вимірюванням безпосередньо на місцевості або на карті (плані місцевості і об’єкта).

3) Визначається характер вражаючої дії (пожежа, затоплення, зараження, надлишковий тиск).

4) Визначається тривалість вражаючої дії кожного фактора і можливі збитки та втрати.

Початкові дані для проведення розрахунків:

• місцезнаходження об’єкту відносно джерела небезпеки;
• потужність аварійного реактора, а у воєнний час – потужність ядерного боєприпасу і виду вибуху; кількість НХР на об’єкті та умови зберігання;
• метеорологічні умови (середній вітер, напрям, швидкість, стан вертикальної стійкості атмосфери) ;
• склад і характеристика об’єкту (цеху) ;
• кількість сховищ та їх місткість;
• чисельність найбільшої працюючої зміни;
• забезпеченість засобами індивідуального захисту;
• знання робітників та службовців правил дій по забезпеченню діяльності у надзвичайних ситуаціях,
• встановлена доза опромінення.

Прогнозування можливого становища на ОГ дозволить ефективніше розробити заходи по захисту персоналу.

 

1. Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ОГ, як складова частина цивільного захисту.
2. Суть стійкості роботи ОГ та організація і проведення дослідження стійкості його роботи.
3. Методика оцінки стійкості роботи ОГ.
4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ОГ.
5. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів.

Людство відчуло і усвідомило техногенні небезпеки та загрози пізніше, ніж природні. Лише з розвитком техносфери у його життя увійшло техногенне лихо, джерелом якого с аварії і техногенні катастрофи.

Слід відзначити, що за ступенем потенційної і реалізованої небезпеки об'єкти поділяються на наступні групи:

• оборонного комплексу;
• об'єкти ядерної енергетики і ядерного циклу;
• атомні реактори (стаціонарні енергетичні, транспортні, дослідницькі) ;- ракетно – космічні комплекси;
• нафтогазові комплекси;
• хімічні та біотехнологічні комплекси із значними запасами небезпечних речовин:
• об'єкти енергетики;
• виробничі установки і транспортуючі комплекси;
• металургійні комплекси;
• об'єкти транспортних комплексів (наземні, надводні, повітряні) ;
• магістральні газо -, нафто-, продуктопроводи;
• унікальні інженерні споруди (мости, греблі, галереї, стадіони) ;
• гірничодобувні комплекси;
• крупні об'єкти цивільного будівництва і промисловості;
• системи зв'язку, управління і оповіщення.

Найбільшу небезпеку на сьогодні у техносфері України становлять транспортні аварії, вибухи і пожежі, радіаційні аварії, аварії з викиданням хімічно і біологічно небезпечних речовин, гідродинамічні аварії, аварії на енергосистемах і очисних спорудах.

Всі види транспорту набули інтенсивного розвитку у XX столітті, коли значні території, особливо розвинених країн, вкрилися густою мережею автострад, залізниць, значною кількістю аеродромів, а рух транспортних засобів досяг високої інтенсивності. Водночас зросла небезпека транспортних аварій, яка на сьогодні є найбільш високою не тільки в Україні, а й у світі.

Приведений вище короткий аналіз небезпек та загроз техногенного характеру дозволяє зробити висновок, що основними джерелами техногенної небезпеки, як правило є:

• господарча діяльність людини, спрямована на одержання енергії, розвиток енергетичних, промислових, транспортних та інших комплексів;
• об'єктивне зростання складності виробництва із застосуванням нових технологій, які вимагають концентрації енергії, небезпечних для життя людини і довкілля речовин;
• втрачена надійність виробничого обладнання, транспортних засобів, недосконалість і застарілість технологій, зниження рівня технологічної і трудової дисципліни;
• небезпечні природні процеси і явища, здатні викликати аварії і катастрофи.

До числа джерел техногенної небезпеки слід також віднести:

• зупинку ряду виробництв, що потягло за собою порушення господарських зв’язків, збої в технологічних ланцюгах тощо;
• накопичення відходів виробництв шкідливих речовин;
• зниження вимогливості і ефективності роботи наглядових органів та державних інспекцій;
• відсутність або недостатній рівень превентивних заходів щодо зменшення масштабів надзвичайних ситуацій та зниження ризику їх виникнення.

Захист життя та здоров’я населення в умова НС та під час ліквідації її наслідків є загальнодержавним завданням обов’язковим для вирішення усіма територіальними, відомчими та функціональними органами управління і регулювання, службами та формуваннями ЦЗ, а також підсистемами та структурними підрозділами, що входять до ЄСЦЗ.

Держава, як гарант цього права створила систему ЦЗ, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій та катастроф, забезпечення техногенної безпеки на підприємствах, установах та організаціях.

Створена ЄСЦЗ ставить за мету:

• утворення національної структури ЦЗ;
• приведення системи захисту населення і територій від НС у відповідності з нормами міжнародного права, стандартів ЄС і реальним економічним можливостям Держави.

ЄСЦЗ визначаються:

• основні принципи, напрями та