Захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру

Витрати, пов'язані із впровадженням інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) для проектування нових, тих, що реконструюються, міських і сільських поселень, підприємств, будівель та споруд, а також технічно-переоснащених підприємств та споруд, слід включати, крім витрат на заходи (роботи), які виконуються після надзвичайної ситуації або в особливий період, у кошторисі окремих будівель та споруд і в загальну суму витрат до відповідних розділів зведеного кошторису.

У міських і сільських поселеннях, а також на діючих, закінчених будівництвом, і таких, що не підлягають реконструкції (розширенню) підприємствах інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) повинні виконуватись на основі окремо розроблюваних розділів цих заходів до проектів планування та забудови указаних міських та сільських поселень, проектів (робочих проектів) підприємств, будівель та споруд, затверджених у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань будівництва і архітектури.

Підприємства, що будуються і мають затверджену проектну документацію, у якій інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) не були передбачені, повинні розробляти такі розділи окремо, затверджених у порядку, який встановлений спеціально уповноваженим центрального органу виконавчої влади з питань будівництва і архітектури.

Завдання на розроблення інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) є складовою частиною завдань на розроблення документів при плануванні забудови територій.

Окремі види інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) можуть міститись у спеціальних державних програмах і розроблятись за окремими вимогами.

Інженерно-технічні заходи ЦЗ поширюються:

• на категорійовані міста та окремо розташовані об’єкти особливої важливості і першої категорії;
• на об’єкти, розташовані в категорійованих містах та території, що прилягають до цих міст;
• на всю територію країни, в частині, що стосується захисту населення від радіоактивного зараження місцевості.

Згідно з законом “Про цивільну оборону України” Кабінет Мінстрів України в залежності від економічного, та оборонного значення розподіляє міста за групами (особлива, 1, 2 і 3), а підприємства – за категоріями (особливо важлива, 1 і П) щодо заходів цивільної оборони. Разом, зазначені міста і підприємства називаються категорійованими.

Норми проектування Інженерно-технічних заходів забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях включають наступні основні заходи, які повинні враховуватись під час планування та будівництва ОГ, будівель і споруд, комунально-енергетичних мереж:

1. Розосередження всіх основних життєвоважливих елементів промислового та міського господарства і розселення основних мас населення на великих площах, при цьому вирішальне значення повинні мати найбільш доцільна забудова населених пунктів та промислових об’єктів.
2. Дубльоване виконання важливих елементів життєвих систем ОГ в двох-трьох і більше видах, здатних в потрібний момент своїм виробничо-технічними можливостями замінити один одного.
3. Об’єднання комунікацій промислового та міського господарства в систему для безперебійного використання резервів у випадку руйнування одного з елементів будь – якої системи.
4. Безпосередній захист населення, робітників і службовців, які продовжують свою діяльність у надзвичайних ситуаціях.

Вимоги, які ставлять до будівництва населених пунктів:

1. Забудова міста окремими житловими масивами, мікрорайонами зменшує можливість поширення пожеж і сприяє більш ефективному проведенню рятувальних робіт. Межами мікрорайонів є парки, смуги зелених насаджень, широкі магістралі, водоймища.
2. Створення ділянок і смуг зелених насаджень (захист від вогню).
3. Створення штучних водоймищ.
4. Будівництво широких магістралей і створення необхідної транспортної сітки.
5. Міжміські автомобільні дороги прокладаються в обхід міста.
6. Створення лісопаркового поясу навколо міста (баз відпочинку для можливої евакуації).

Втілення в життя проектування інженерно-технічних заходів забезпечення життєдіяльності у НС підвищать рівень інженерного захисту наших міст і об’єктів господарювання від стихійних лих, катастроф і аварій, а у воєнний час – від зброї масового ураження.

При виборі місця будівництва промислового об’єкту повинні враховуватись:

• географічне положення: рельєф місцевості і його захисні властивості; наявність великих водоймищ і можливість затоплення об’єкту при руйнуванні гідротехнічних споруд;
• метереологічні умови: напрям домінуючого вітру та можливість зараження території об»єкту радіоактивними речовинами під час аварії на об’єктах атомної енергетики, розміщених поблизу категорійованого міста; можливість і періодичність злив;
• транспортні зв'язки: наявність залізниць та автомобільних доріг.

Розміщення об’єктів, які будуються, повинно здійснюватися на основі сейсмічного районування території, а також визначення районів, які найбільш схильні до впливу інших НС.

При розміщенні потенційно-небезпечних об’єктів враховується розміщення міст і населених пунктів, де збираються будувати ПНО.

Стосовно хімічно і радіаційно небезпечних об’єктів місце будівництва повинно вибиратися з урахуванням напрямків домінуючих вітрів і глибини поширення можливих зон забруднення при максимальній за проектній аварії. Запроектна аварія- аварія яка непередбачена при проектуванні об’єкта, на якому як наслідок, вісутні відповідні системи безпеки для її локалізації

У зонах можливих катастрофічних затоплень будівництво потенційно-небезпечних об’єктів не допускається, або обмежується.

При плануванні просторового розвитку території необхідно будувати об’єкти і споруди, які спеціально призначені для запобігання виникнення НС (регулювання стоку річок, закріплення зсувних ділянок, утворення протипожежних смуг у лісових масивах, тощо.)

Вимоги, які ставляться до проектування та забудови промислового об’єкта, зонування території об’єкта:

• вся територія повинна бути чітко розділена на: адміністративну, виробничу і складську;
• найбільш доцільною забудовою промислового об'єкту є блочна забудова одноповерховими цехами з наявністю розривів між ними не менше;
• для будівництва будівель і споруд використовувати залізобетонні конструкції, особливо несучі, а також максимально легкі, та такі, що не згорають; загороджувальні конструкції;
• уникати будівництва будівель складної конфігурації і з замкнутими подвір’ями;
• особливо важливі та унікальні агрегати і ділянки виробництва розташовуються у підземних захищених цехах;
• побутові приміщення (їдальні, медпункти,