Захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру

Предмет:

Цивільна оборона

Тип роботи:

Інше

К-сть сторінок:

186

Мова:

Українська

Оцінка:

послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу повітряним, річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом;

заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів;

збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;

надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення;

надання послуг з охорони власності та громадян;

туроператорська діяльність;

діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) ;

посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном;

проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів;

діяльність, пов'язана з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств;

діяльність митного брокера;

виробництво, експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування, матриць;

торгівля племінними (генетичними) ресурсами, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, визначених Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони;

діяльність, пов'язана з виробництвом, торгівлею піротехнічними засобами;

діяльність, пов'язана з наданням послуг стрільбищами невійськового призначення та функціонуванням мисливських стендів;

розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї;

виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії;

збирання та використання інформації, яка складає кредитну історію;

генетично-інженерна діяльність у замкненій системі;

торгівля рідким паливом з біомаси та біогазом.

Тема 5. Прогнозування обстановки в зонах хімічного зараження

Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки.
Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки.
Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.

Вступ

Хімічно небезпечним об'єктом (ХНО) вважається об'єкт господарювання, при аваріях і руйнуваннях якого можуть відбутися масові ураження людей, тварин і рослин небезпечними хімічними речовинами.

До ХНО відносяться:

підприємства хімічної галузі промисловості, які виробляють чи використовують НХР;
підприємства з переробки нафтопродуктів;
підприємства інших галузей промисловості, які використовують НХР;
підприємства, які мають на оснащенні холодильники, водонапірні станції, очисні споруди, що використовують хлор і аміак;
залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах розміщення СДОР;
транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові і морські танкери, які перевозять хімічно небезпечні продукти;
склади і бази, на яких зберігаються запаси речовин для дезактивації, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.

В зонах можливого хімічного зараження в Україні проживає близько 20 млн. чоловік, що становить 38, 5% населення, яких потрібно захистити у випадку можливих аварій.

1. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.

В обігу на хімічно-небезпечних підприємствах перебуває велика кількість різноманітних небезпечних хімічних речовин. Небезпечні хімічні речовини (НХР) – це токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкоджених технологічних ємностей, сховищ і устаткування, викликати масові ураження людей.

За своїми вражаючими властивостями НХР поділяються на групи:

речовини з переважно задушливої дії (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.) ;
речовини переважно загальноотруйної дії (окис вуглецю, ціаністий водень та ін.) ;
речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, акрилонітрол, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень) ;
речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу;
нейротропні отрути (сірковуглець, тетра- етилсвинець, фосфорорганічні сполуки й ін.) ;
речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гідрозин та ін.) ;
метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.).

До надзвичайно і високотоксичних НХР відносяться сполуки миш'яку, ртуті, кадмію, талію, свинцю, цинку, нікелю, заліза, фосфору, хлору, брому, синильної кислоти і деякі інші сполуки.

До сильнотоксичних хімічних речовин відносяться сірчана, азотна, соляна, ортофосфорна, оцтова й ін. кислоти, луги (аміак, їдкий калій, натрій, хлористий і бромистий метил), деякі сильнодіючі сполуки (гідроз, нітротолуол, нітробензол).

Основною характеристикою НХР є токсичність. Токсичність – це здатність отруйної речовини уражати живий організм. Ступінь її залежить від фізико-хімічних властивостей НХР і визначається токсодозою (токсичною дозою).

Токсодоза – кількість речовини (в одиницях ваги), віднесена до одиниці об'єму і до одиниці часу (мг/л•хв.). Токсодоза характеризує кількість токсичної речовини, поглинутої організмом за певний інтервал часу.

Території, які потрапили під вплив НХР у результаті на аварії ХНО, поділяють на зони:

Зона смертельних токсодоз (надзвичайно небезпечного зараження) – зона, на зовнішній межі якої 50% людей одержують смертельні ураження.

Зона вражаючих токсодоз (небезпечного зараження) – на зовнішній межі якої 50% людей втрачають працездатність або їм потрібна медична допомога чи навіть госпіталізація.

Дискомфортна (гранична) зона – зона, на зовнішні межі якої люди відчувають дискомфорт, у них починаються загострення хронічних захворювань або з'являються перші ознаки інтоксикації.

Масштаби і тривалість зараження НХР при аварії на ХНО обумовлюються:

фізико-хімічними властивостями НХР;
кількістю НХР, викинутих на місцевість, в атмосферу, у воду;
метеорологічними умовами;
оперативністю оповіщення і вживання заходів;
підготовленістю обслуговуючого персоналу до ліквідації наслідків розливу НХР;
характеристиками об'єктів зараження:
для повітря – наявністю і характером рослинного покриву, місцями можливого застою повітря;
для води – площею поверхні, глибиною, швидкістю течії, наявністю ґрунтових вод, характеристикою прибережних ґрунтів;
для населення – ступенем захищеності від ураження НХР, характером діяльності;
для матеріальних об’єктів – характеристикою матеріалів, які потрапили під зараження, у тому числі пористістю, наявністю і складом лакофарбових покриттів).

Тривалість хімічного зараження приземного шару повітря парами і тонкодисперсними аерозолями НХР, при їх відсутності на місцевості в рідкому чи твердому стані, може коливатися