Захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру

Предмет:

Цивільна оборона

Тип роботи:

Інше

К-сть сторінок:

186

Мова:

Українська

Оцінка:

style="text-align: justify;">Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ), що має форму еліпса включається у зону можливого забруднення. На топографічних картах і схемах зона можливого забруднення має вигляд (рис. 2) :

Порядок нанесення зон забруднення на карту або схему наступний:

На координатах позначають центр аварії і наносять площу району аварії (суцільною лінією) діаметром До приблизно рівним ¼ Шпзхз.

Біля кола роблять пояснюючий напис (у чисельнику – вид НХР і кількість, а у знаменнику – час, дата розливу).

Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру проводять вісь прогнозованої зони забруднення.

Наносять зону можливого забруднення радіусом рівним Гпзхз формою, що визначається швидкістю вітру (значенням Φ) (пунктирними лініями).

4. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.

Організаційні:

Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) виробничого персоналу і населення, яке проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них інформації про порядок дій по сигналах оповіщення.

Завчасне прогнозування зон заражень, руйнувань, пожеж при можливих метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії.

Постійно діючий контроль за викидами НХР в атмосферу, скидами у водойми отруйних відходів, за концентрацією парів небезпечних речовин у повітрі робочих приміщень.

Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності до використання.

Навчання виробничого персоналу правилам, засобам і прийомам захисту, само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне тренування.

Розробка інструкцій керівництву, черговим і командам ліквідаторів з викладенням їх обов’язків при НС, а також плану дій при НС.

Інженерно-технічні:

Обладнання ємностей, комунікацій і виробничих установок із НХР автоматичними та ручними пристроями, які запобігають витіканню НХР у випадку аварії (запобіжні клапани, клапани-відсікачі, терморегулятори, перепускні або скидаючі пристрої, тощо).

Підсилення конструкцій ємностей і комунікацій із НХР або влаштування над ними огорожі для захисту від пошкоджень уламками будівельних конструкцій при аварії (особливо на пожежо- і вибухонебезпечних об’єктах).

Розміщення (будівництво) під сховищами із НХР аварійних резервуарів, чаш, пасток і направлених стоків.

Будівництво під сховищами з особливо небезпечними НХР підземних резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних витоках.

Розосередження запасів НХР, будівництво для них заглиблених або напівзаглиблених сховищ.

Виготовлення розчинів НХР за межами основних цехів;

Створення запасів нейтралізуючих речовин в цехах де використовуються СДОР;

Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення аварій, засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією.

Майданчики для перевалки НХР, причали, залізничні колії повинні бути віддалені від житлових будівель та інших об’єктів не менш ніж на 250 м, а також обладнані пристроями для встановлення водяних завіс та системою локального оповіщення.

Заходи по захисту працівників.

Крім заходів загальнодержавного масштабу на об’єктах господарської діяльності також проводяться заходи, які дозволяють зменшити наслідки від НС, як природного, так і техногеного характеру, особливо дію вторинних факторів ураження. На першому місці повинні бути питання захисту працівників та службовців, який можна забезпечити виконанням таких заходів:

створення і підтримання у готовності системи оповіщення;
накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до використання;
планування заходів по евакуації;
накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання;
підготовка до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;
морально-психологічна підготовка робітників та службовців.

Інверсія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні грунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Ізотермія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.

Конвекція – такий стан приземного шару повітря, прн якому температура поверхні грунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Хмарність визначається в балах:

відсутня (ясно) – 0-2; середня (напівясно) – 3-7; суцільна (хмарно) – 8-10.

Тема 6. Планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного та біологічного зараження

Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.
Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу.
Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах.
Медичний захист в зонах біологічного зараження.

1. Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.

Режими радіаційного захисту та евакуація населення.

Під режимом радіаційного захисту розуміється порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного забруднення, який передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.

Режим радіаційного захисту визначає послідовність і тривалість використання захисних споруд (сховищ, ПРУ), захисних властивостей житлових і виробничих приміщень, обмеження перебування людей на відкритій місцевості, використання засобів індивідуального захисту, протирадіаційних препаратів і здійснення контролю опромінення.

Режим радіаційного захисту включає час безперервного перебування людей в захисних спорудах, тривалість короткочасного виходу з них (обмеження перебування їх на відкритій місцевості після виходу із захисних споруд або при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження).

Тривалість безперервного перебування людей в захисних спорудах і в цілому, тривалість дотримування режиму захисту залежить від ряду факторів, визначальними з яких є: рівень радіації на місцевості, захисні властивості сховищ,