Закарпаття в складі Чехословаччини: міжконфесійні відносини у 1919-1929 рр.

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

Колонізація Підкарпатської Русі (1920-1935), К-91, № 504 – Питання дефіциту працівників органів влади на Підкарпатській Русі (1920-1923 рр.) К-99, № 533 – Автономний директоріум на Підкарпатській Русі (1919-1924 рр.), К-106, № 602 – Повідомлення про діяльність єзуїтів на Підкарпатській Русі (1921 р.), К-132, № 615 – Основа закону про віровизнання на Підкарпатській Русі (1921 р.), К-137, № 626 – Справи про православний рух на Підкарпатській Русі (1920-1923 рр., 1924-1926 рр., 1926-1939 рр., 1928-1940 рр.), К-141-144, № 823 – Адміністративне приєднання Підкарпатської Русі до ЧСР (1919-1923 рр.), К-217, № 864 – Справи уряду губернатора Підкарпатської Русі та губерніальної ради (1920-1938 рр.), К-225, № 906 – Питання автономної Підкарпатської Русі (1923-1938 рр.), К-231, № 1199 – Закон про ліквідацію коблини і роковини у Словаччині та Підкарпатській Русі (1920-1933 рр.), К-364, № 1479 – Донесення про антидержавні вислови священиків у підмонастирській церкві на Підкарпатській Русі (1924-1925 рр.), К-514, Справи руської православної церкви в ЧСР (1921-1922 рр.), № 1731 – Справи про діяльність реформатської церкви на Словаччині та Підкарпатській Русі (1921-1937 рр.), К-572, № 1864 – Упорядкування утримання духовенства на Підкарпатській Русі (1921-1925 рр.), К-588 та ін.

Дослідником також використано документи архіву Народного музею у Празі. Тут зберігається оригінальний фонд «Спадщина Франтішка Старего», що містить чимало цінних документів, які досі не вивчалися науковцями. У цих документах йдеться про діяльність духовенства, формування відносин між конфесіями та їх вплив на віруючих. Документи вперше введено в науковий обіг після їх упорядкування в кінці 1997 року.

Для дослідження визначених у дисертації завдань важливе значення мають законодавчі акти Національних зборів та розпорядження уряду Чехословаччини щодо діяльності різних конфесій та взаємин між ними.

Певне значення у підготовці даного дослідження мало використання матеріалів збірників документів «Шляхом Жовтня». У них містяться окремі дані про політичне та соціально-економічне становище на Закарпатті у перше десятиліття перебування краю в складі Чехословацької республіки.

Важлива інформація для аналізу діяльності греко-католицької церкви у досліджуваний період є у збірниках «Таємне стає явним» та «Документи розповідають».

Поряд з цим слід зазначити, що вказані збірники документів були опубліковані в 60-ті – на початку 70-х років. Тому при їх підборі укладачі керувалися марксистсько-ленінською методологією. Зауважимо, що, по-перше, добір документів у радянський період здійснювався односторонньо тенденційно, тільки з однією метою – розвінчання реакційної ролі уніатської церкви. По-друге, в силу вказаних підходів у збірниках не знаходимо документів про взаємини між конфесіями. Це характерні недоліки, які випливали в період тоталітаризму з його політики атеїзму, що, на наш погляд, суперечать принципу науковості.

Важливим джерелом вивчення даної проблеми є матеріали перепису населення у 1921 році, які в опублікованих дослідженнях майже не використовувалися, а також статистичні збірники буржуазної Чехословаччини. Первинні матеріали перепису населення та узагальнені статистичні дані розкривають релігійність населення у Закарпатті.

Автором також використано окремі дисертації та автореферати: Палінчак М. М. Держава та церква в Чехословаччині (1918-1938 рр.) : Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук: 07. 00. 03. – Ужгород, 1993. – 159 с. ; Максимишенец Василий, священник. История православной церкви в Закарпатской Руси. Диссертация на соискание ученой степени кандидата богословия. – Сергиев Посад: Троице-Сергиева Лавра, 1994. – 231 с. ; Ліхтей І. М. Закарпаття в складі Чехословаччини: особливості суспільно-політичного розвитку (1919-1929). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07. 00. 02. УжДУ. – Ужгород, 1997. – 24 с.

Багатий інформаційний матеріал дисертантом використано із численної періодики, яку випускали політичні партії, громадські організації та релігійні конфесії.

У другому розділі – «Соціально-економічні та політичні відносини на Закарпатті у 1919-1929 рр. « (параграф перший) – розглядаєються включення краю до складу Чехословацької республіки та його основні умови. Вказані питання досить широко відображено в історичній літературі.

У багатьох працях, написаних у період існування Радянського Союзу, ця історична подія оцінювалася негативно. Пояснювалася така теза прагненням населення краю увійти до складу України. Однак у тодішніх реальних історичних умовах бажання більшості населення Закарпаття здійснити було неможливо.

Приєднання Закарпаття до ЧСР було здійснено без участі широких народних мас краю і не відбивало історичних поривань переважної більшості закарпатських русинів-українців. Отже, приєднання стало результатом збігу ряду міжнародних обставин, але було найбільш оптимальним варіантом вирішення долі Закарпаття у тодішніх історичних умовах.

У параграфі другому характеризується соціально-економічне становище населення краю. Економічна відсталість, одержана в спадщину від угорського режиму, у важких умовах долалася в 1919-1929 рр.

Уже в першому десятилітті свого панування на Закарпатті чеський та іноземний капітал повністю заволоділи більшістю основних промислових підприємств. Протягом 20-х років у краї не було споруджено жодного великого промислового підприємства.

Разом з тим політична структура суспільства та економічний розвиток Чехословаччини не могли не служити поштовхом для певного поступового розвитку краю. Всупереч кризовим явищам 1921-1923 років добувна і обробна галузі промисловості почали нарощувати обсяги випуску продукції.

Провідною галуззю народного господарства краю в 20-ті роки було сільське господарство. Але його рівень розвитку залишався низьким. Земельна реформа, що проводилася у 20-х роках, не була ні послідовною, ні закінченою. Вона служила розоренню слабких та бідних господарств, поглиблювала соціальну нерівність.