Закон про 5 колосків: історико-правовий аналіз

17 листопада 1932 Колегія наркомату юстиції РРФСР прийняла рішення обмежити застосування статті 51 КК РРФСР, що дозволяла виносити вироки нижче нижньої межі, передбаченої законом за вчинення даного злочину. Відтепер право застосування ст. 51 було надано лише крайовим і обласним судам. Народні суди в тих випадках, коли вони вважали за потрібне пом'якшити міру покарання нижче межі, повинні були ставити про це питання перед обласним або крайовим судом [1, с. 2].

У той же час Колегія зазначила, що в кожному окремому випадку залучення трудящого за дрібні розкрадання треба підходити диференційовано і при особливо виняткових обставинах (нужда, багатосімейних, незначна кількість викраденого, відсутність масовості подібних розкрадань) справи могли припинятися в порядку примітки до ст. 6 КК РРФСР [1, с. 2].

Обмеження на застосування 51-ї статті, а особливо відбувся 7-12 січня 1933 об'єднаний пленум ЦК і ЦКК ВКП (б) змусили суддів проявляти велику суворість. В результаті по РРФСР із засуджених за Законом від 7 серпня з 1 січня по 1 травня 1933 вищу міру отримали 5, 4%, 10 років позбавлення волі – 84, 5%, більш м'які покарання – 10, 1% [1, с. 2]. Тим не менш, частка смертних вироків все одно залишалася дуже низькою.

«Три селянина, з яких двоє за даними обвинувального висновку, кулаки, а за представленими їм довідками – не кулаки, а середняки – взяли на цілу добу колгоспну човен і поїхали на рибну ловлю. І за це самовільне користування колгоспної човном застосували декрет 7 серпня, присудили до дуже серйозної міри покарання. Або інший випадок, коли за декретом 7 серпня була засуджена ціла сім'я за те, що займалася «ужением» риби з річки, що протікала повз колгоспу. Або третій випадок, коли один хлопець був засуджений за декретом 7 серпня за те, що він уночі, як йдеться у вироку, балувався в клуні з дівчатами і заподіяв цим занепокоєння колгоспному поросяті. Мудрий суддя знав, звичайно, що колгоспний порося є частиною колгоспної власності, а колгоспна власність священна і недоторканна. Отже, розсудив цей мудрець, потрібно застосувати декрет 7 серпня і засудити «за турботу» до 10 років позбавлення волі.

Ми маємо вироки з дуже серйозними заходами соціального захисту за те, що хтось вдарив каменем колгоспного порося (знову-таки порося), заподіяв йому деякий тілесне ушкодження: застосований декрет 7 серпня як за посягання на суспільну власність «[3, с. 102-103].

Ці факти наводить у своїй брошурі знаменитий сталінський прокурор А. Я. Вишинський. Проте тут же робить важливе додавання: «Правда, ці вироки неухильно скасовуються, самі судді неухильно зі своїх посад знімаються, але все-таки це характеризує рівень політичного розуміння, політичний кругозір тих людей, які можуть виносити такого роду вироки» [3, с. 103].

А ось ще цілий ряд схожих прикладів. «Обліковець колгоспу Алексєєнко за недбале ставлення до с. -г. інвентарю, що виразилося в частковому залишення інвентарю після ремонту під відкритим небом, засуджений нарсудом за законом 7/. VIII 1932 року до 10 м. л / с. При цьому у справі абсолютно не встановлено, щоб інвентар отримав повну або часткову непридатність (д. нарсуду Кам'янського р. № 1169 18/II-33 р.)...

Колгоспник Лазуткін, працюючи в колгоспі в якості Воловщиков, під час прибирання випустив биків на вулицю. Один віл послизнувся і зламав собі ногу, внаслідок чого за розпорядженням правління був прирізаний. Нарсуд Кам'янського р-ну 20/II 1933 засудив Лазуткіна за законом 7/VIII до 10 м. л / с.

Служитель релігійного культу Помазков, 78 л., Піднявся на дзвіницю для того, щоб змести сніг, і виявив там 2 мішки кукурудзи, про що негайно заявив у сільраду. Останній направив для перевірки людей, які виявили ще мішок пшениці. Нарсуд Кам'янського р-ну 8/II 1933 засудив Помазкова за законом 7/VIII до 10 м. л / с.

Колгоспник Камбулов нарсудом Кам'янського р-ну 6/IV 1933 засуджений за законом 7/VIII до 10 м. л / с за те, що він (будучи зав. Коморами колгоспу «Незаможник») займався нібито обважування колгоспників, внаслідок чого летючої ревізією виявлений в одному коморі надлишок зерна в 375 кіло. Нарсуд не взяв до уваги заяви Камбулова про перевірку інших комор, так як за його твердженням внаслідок неправильного списання повинен бути недолік того ж кількості зерна в іншому коморі. Вже після засудження Камбулова його показання отримало підтвердження, так як це зерно було записати на баланс на інший комору, і там виявилася нестача 375 кг...

Нарсуд 3 уч. Шахтинської, нині Кам'янського, р-на 31/III 1933 р. засуджений колгоспника Овчарова за те, що «останній набрав жменю зерна і поїв з огляду на те, що був сильно голодний і виснажував і не мав сили працювати»... за ст. 162 КК до 2 м. л / с. «[8, с. 4-5].

Кожен з цих фактів міг би стати прекрасним приводом для викриття «злочинів сталінського режиму», якби не маленька деталь – всі ці безглузді вироки були негайно переглянуті.

Засудження «за