Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Закономірності педагогічного процесу

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

процесу, на навчанні і вихованні, ускладнить управлінські рішення, а також загострить відносини покоління-спадкоємця до соціальної спадщини, ступінь його сприйняття або відторгнення. Все це якраз і вказує на інтегруючий характер розглянутої закономірності.

З нею пов'язана і така закономірність, як обумовленість пе-дагогічного процесу рівнем розвитку соціальної спадщини, що, в свою чергу, служить інтегратором для цілого ряду інших закономірностей. Так, досягнутий рівень матеріальної і духовної культури значною мірою детермінує постановку цілей навчання і виховання, які ставлять перед собою покоління, що навчають і виховують, змісти, форми і методи навчання і виховання.
До числа інтегруючих закономірностей педагогічного процесу слід віднести критичне, вибіркове ставлення до соціальної спадщини кожного наступного покоління. Дана закономірність знаходить свій прояв у сприйнятті, засвоєнні кожним наступним поколінням однієї частини матеріальної і духовної культури, створеної діяльністю попередніх поколінь і відмовленні від іншої. Цей зв'язок, також будучи істотним, стійким, повторюваним, внутрішнім, об' єктивним і необхідним, є основою напруги, яка тією чи іншою мірою незмінно відрізняє взаємини між різними поколіннями і, будучи їх атрибутом, виявляється у вічній проблемі «батьків» і «дітей». Ігноруючи цю закономірність, її вплив на інші закономірності педагогічного процесу, тобто її інтегративний характер, навряд чи можна сподіватися на досягнення істинності в пізнанні цього процесу, його осмисленні, визначенні ефективних факторів управлінського впливу.
Нарешті, варто назвати таку закономірність інтегративного характеру, як зростання потреби формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості. Соціальна спадщина, яку сприймає й освоює кожне наступне покоління, чи то людства в цілому, чи то конкретного суспільства, соціальної групи, родини, вимагає не тільки засвоєння певного обсягу знань, політичних ідей, юридичних і моральних норм, але і відповідної фізичної підготовки. Інакше кажучи, певний рівень розвитку соціальної спадщини детермінує і відповідні вимоги до всебічного і гармонійного рівня розвитку особистості покоління, яке вступає в життя. Поступальний же розвиток матеріальної і духовної культури неминуче обумовлює і зростання потреби у формуванні всебічно і гармонійно розвинутої особистості як у масштабах всього людства, так і в кожному конкретному соціальному організмі, що саморозвивається.
Природно, у кожному соціальному організмі ступінь зрілості і гострота цієї потреби різні. І інтереси правлячої в суспільстві еліти не завжди збігаються з даною потребою. В результаті задовольняється вона по-різному. При цьому, стримуючи процес задоволення зазначеної потреби, еліта не завжди керується якимись злими, класовими інтересами. Часом причиною може служити недостатній рівень розвитку суспільної свідомості, превалювання в ній повсякденної свідомості, нехтування науковою, теоретичною.
Інтегруючі закономірності служать тією основою, яка забезпечує збереження сутнісної характеристики педагогічного процесу як такого. Ігнорування їх веде до порушення оптимальності його протікання, до збоїв, що неодмінно позначаться на результаті навчання і виховання підростаючої зміни. Тому, створюючи механізм управління педагогічним процесом, піклуючись про його ефективність, слід неодмінно подбати і про надійні принципи його дії. А надійними вони будуть лише тоді, коли спиратимуться на пізнані закономірності.
 
Висновки
 
Педагогічний процес не є спонтанним явищем. Він підпорядкований певним об'єктивно існуючим, постійним і необхідним внутрішнім взаємозв'язкам і взаємозалежностям, тобто закономірностям.
Закономірності педагогічного процесу – об'єктивні, стійкі й істотні зв'язки, які зумовлюють ефективність навчання, виховання, розвитку особистості дитини.
Ці закономірності відображають стійкі залежності між усіма елементами педагогічного процесу: діяльністю педагога, діяльністю вихованця, об'єктом засвоєння (змістом навчання), виховними, розвивальними впливами.
До найважливіших закономірностей педагогічного процесу належать:
1. Органічна єдність навчання, виховання, розвитку. Успішне функціонування кожного із цих компонентів є передумовою ефективності інших: навчання спрямоване на вирішення завдань виховання і розвитку; виховання сприяє розвитку і навчанню; розвиток створює сприятливі передумови для навчання та виховання і є їх результатом.
2. Змістова, організаційна та операційно-технологічна цілісність. Змістова цілісність педагогічного процесу забезпечується відображенням у меті й змісті освіти досвіду людства, у взаємозв'язку знань (у тому числі про способи дій), умінь і навичок досвіду творчої діяльності, досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу. Організаційна цілісність педагогічного процесу є наслідком єдності процесів освоєння, організації змісту освіти і матеріальної бази; ділової взаємодії педагогів і вихованців щодо змісту освіти і в міжособистісному спілкуванні; самоосвіти та самовиховання. Операційно-технологічна цілісність виявляється у внутрішній цілісності процесів освоєння, організації змісту освіти і матеріальної бази, ділової взаємодії педагога і вихованців, освіти і самоосвіти.
3. Динамічність. Масштабність усіх наступних змін залежить від змін на попередньому етапі, взаємодія між педагогами і вихованцями вибудовується за «ступеневим» принципом: чим вищі проміжні досягнення, тим вагоміший кінцевий результат.
4. Залежність досягнутого рівня розвитку особистості від спадковості, навчально-розвивального середовища, включення у навчально-виховну діяльність, ефективності засобів педагогічного впливу.
5. Єдність внутрішніх мотивів і зовнішніх, у тому числі педагогічних стимулів.
6. Взаємозв'язок чуттєвого, логічного і практичного. Ефективність його залежить від якості сприймання, логічного осмислення, практичного використання знань і вмінь.
Ефективність реалізації закономірностей педагогічного процесу залежить від гармонійної єдності його об'єктивних і суб'єктивних чинників, передусім від усвідомлення педагогом своєї місії, уміння організувати продуктивну взаємодію з дітьми, максимально задіяти особистісний потенціал кожного з них, постійного прагнення підняти цю взаємодію на вищий рівень.
 
Список використаних джерел:
 
Дмитренко Т. О. Педагогічний процес: багатовимірний аналіз / Т. О. Дмитренко // Актуальні питання навчання та виховання особистості: зб. наук. пр. – Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2009. – С. 11-19.
Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. – К. : Знання, 1989. – 608 с.
Педагогика. Учеб. пособие для студентов пед. институтов. Под ред. Ю. К. Бабанского. – М. : «Просвещение», 1983. – 608 с.
Педагогіка: навч. посібник / З. Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк, Т. Ю. Осипов. – Харків: Бурун Книга, 2009. – 304 с.
Пєхота О. М. Освітні технології: навч. -метод. посіб. / Пєхота О. М., Кіктенко А. З., Любарська О. М. – К. : А. С. К., 2002. – 255 с.
Подласый И. П. Педагогика: в 2 т. – Т. 1. Общие основы. Процесс обучения. – М. : Владос, 1999. – 574 с.
Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / М. М. Фіцула. – К. : Академвидав, 2006. – 352 с.
Фото Капча