Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Засоби захисту людини від небезпечних факторів у надзвичайних ситуація мирного та воєнного часів

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
64
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ураженого кладуть на нижню частину грудної клітини й стискають її. Потерпілий видихає.

Здійснюючи штучне дихання способом Каллістова, потерпілого кладуть на живіт, руки витягують вперед, голову повертають убік, підкладаючи під неї одяг (ковдру). Лямками від носилок або зв’язаними двома-трьома пасками потерпілого періодично (у ритмі подиху) піднімають на висоту до 10 см й опускають. Під час піднімання потерпілого грудна клітина розправляється й відбувається вдих, а під час опускання вона здавлюється й відбувається видих.
 
Рис 19. Штучне дихання та непрямий масаж серця: а – вдих; б – видих
 
Якщо у потерпілого раптово припинилася серцева діяльність, ознаками чого є відсутність пульсу, серцебиття, реакція зіниць на світло (зіниці розширені), слід негайно продовжити непрямий масаж серця: потерпілого кладуть на спину на тверду рівну поверхню. Стають зліва від нього й кладуть руки долонями одна на іншу на нижню третину грудини. Енергійними ритмічними поштовхами 50-60 разів на хвилину натискають на грудину, після кожного поштовху відпускаючи руки, щоб дати грудній клітині розправитися. Передня стінка грудної клітини повинна зміщуватися на глибину не менше 3-4 см.
Непрямий масаж серця поєднують зі штучним диханням (рис. 5. 19 б). У цьому разі допомогу постраждалому повинні надавати дві чи три людини. Перший робить непрямий масаж серця, другий – штучне дихання способом «з роту у рот», а третій підтримує голову потерпілого, стоячи праворуч від нього, і має бути готовий замінити одного з тих, хто надає допомогу, щоб штучне дихання і непрямий масаж серця проводилися безперервно й упродовж необхідного часу. Під час вдування повітря надавлювати на грудну клітину не можна. Ці заходи проводять поперемінно: 4-5 натискань на грудну клітину (під час видиху), потім одне вдування повітря в легені (вдих).
Штучне дихання в поєднанні з непрямим масажем серця є найпростішим способом реанімації людини, що перебуває в стані клінічної смерті. Проводячи штучне дихання й непрямий масаж серця особам літнього віку, варто пам’ятати, що кістки в такому віці більш ламкі, тому рухи мають бути обережними. Маленьким дітям непрямий масаж роблять шляхом натискання на грудину не долонями, а пальцем.
Якщо зупинка дихання й припинення серцевої діяльності виникли в результаті ураження електричним струмом, то спершу необхідно звільнити потерпілого від дії струму, тобто швидко вимкнути рубильник, вивернути електричні пробки або відкинути електродріт. При цьому слід пам’ятати, що уражений, не звільнений від дії струму, сам є провідником і доторкатися до нього можна тільки у гумових рукавичках, провід з його тіла слід знімати сухою дерев’яною паличкою. Звільнивши потерпілого від одягу, що стискає, негайно роблять штучне дихання й непрямий масаж серця. Після відновлення серцевої діяльності й дихання ураженого зігрівають, на рани й опіки накладають стерильні пов’язки.
Питання для контролю
1. Поняття клінічної смерті.
2. Перша допомога у разі раптового припинення дихання й серцевої діяльності.
3. Штучне дихання й порядок його застосування.
 
Перша медична допомога у разі відморожень, сонячних і теплових ударів, утоплень та укусів отруйних змій і комах
 
Відмороження характеризуються ушкодженням тканин організму в результаті впливу на них низьких температур. Вони можуть виникати навіть за температури вище нуля градусів, особливо під час періодичних відлиг. Відмороженню сприяють мокре й тісне взуття, тривале перебування в нерухомому положенні на холодному повітрі, у снігу, під холодним дощем. Найчастіше від відмороження потерпають кінцівки, особливо нижні. Спершу під дією холоду відчувається поколювання, виникає відчуття холоду, печіння, потім кінцівка блідне, шкіра набуває синього кольору й втрачає чутливість. Кінцівка стає нездатною до активних рухів. Глибину й площу ушкодження можна визначити тільки після припинення дії холоду, іноді через кілька днів (на ділянці відмороження розвиваються набряк або запалення, некроз – омертвіння тканин).
Залежно від глибини ураження тканин розрізняють чотири ступені відморожень: легкий (I), середньої важкості (II), важкий (III) і украй важкий (IV).
За низьких температур, особливо у вітряну погоду, слід закривати відкриті ділянки шкіри. Перебуваючи на сильному морозі, варто періодично перевіряти чутливість відкритих ділянок обличчя. Застосовувати різні мазі для профілактики відморожень не варто.
Надаючи першу медичну допомогу, потерпілого передусім заводять у тепле приміщення, кладуть у ванну з теплою водою, а якщо такої можливості немає, то захищають від холоду на місці, дають гарячий чай або каву. Мокрий одяг і взуття по можливості замінюють на сухий. Якщо на шкірі ще не з’явилися пухирі, ділянки омертвілої тканини, то відморожені місця протирають спиртом, одеколоном і ніжно розтирають ватним тампоном чи вимитими сухими руками до почервоніння шкіри.
Якщо у потерпілого з’явилися зміни в тканинах, то ушкоджені ділянки протирають спиртом і накладають стерильну пов’язку. За відмороження будь-якого ступеня не варто розтирати ушкоджені ділянки шкіри снігом. Це може призвести до погіршення стану потерпілого.
Тепловий удар виникає в результаті загального перегрівання під час тривалого впливу високої температури. Різновидом теплового удару є сонячний удар, зумовлений прямим впливом сонячних променів на людину. При цьому порушується терморегуляція організму, з’являються головний біль, шум у вухах, запаморочення, слабкість, нудота й блювота. У важких випадках температура тіла потерпілого підвищується до 40 С, з’являються судоми, зіниці розширюються, частота дихання прискорюється до 35-40, а пульс досягає
Фото Капча