Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Житлові умови населення

Предмет: 
Тип роботи: 
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 

формування ціни на житло в Україні на сьогодншіньому етапі.

Для аналізу темпів і динаміки зміни показників житлових умови населення протягом останніх років проілюструємо цей процес графічно.

Для покращення існуючої ситуації сьогодні із залученням державних коштів в Україні реалізуються затверджені Урядом спеціальні програми забезпечення житлом окремих категорій громадян, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства, зокрема молоді - за Державною програмою забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки. 

З 1 січня 2007 року набрав чинності Закон України "Про житловий фонд соціального призначення", яким визначено правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забезпечення конституційних прав соціально не захищених верств населення України на отримання житла.

Мінбудом розроблені нормативно-правові акти, необхідні для реалізації положень Закону. Протягом 2007 року, як це передбачено Законом, буде розроблено та затверджено Загальнодержавну програму розвитку соціального житла. 

Реалізація цієї Загальнодержавної програми дозволить створити фонди житла соціального призначення та забезпечити житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на соціальне житло.

3. Заходи щодо покращення існуючої ситуації на ринку житла

З метою вирішення питання забезпечення житлом громадян, які не мають права на отримання житла з житлового фонду соціального призначення, але залишаються такими, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства, та на виконання доручень Уряду Мінбуд розробив проект Концепції Державної цільової програми забезпечення населення житлом на період 2008-2012 роки. 

Відповідно до Концепції метою такої Державної цільової програми є вирішення правових, економічних, фінансових та організаційних питань щодо створення умов доступності будівництва та придбання житла для громадян, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства, шляхом застосування існуючих та впровадження нових форм державної підтримки, зокрема через механізми пільгового довгострокового житлового кредитування.

Стосовно вартості спорудження житла необхідно зауважити, що відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Положення про Міністерство, затвердженого постановою Уряду від 13.12.2006 р. № 1725, Мінбудом здійснюється формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування в будівництві, контроль за дотриманням замовниками, проектними, будівельно-монтажними організаціями та іншими учасниками інвестиційної діяльності нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням державних коштів (кошти державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про інвестиційну діяльність" вартість будівництва визначається з використанням державних кошторисних норм, які є обов'язковими при здійсненні будівництва об'єктів із залученням державних коштів.

Мінбудом визначаються показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, якими враховуються безпосередні витрати з будівництва житлового будинку: загальнобудівельні роботи по будинку в цілому, улаштування в житловому будинку інженерних систем, монтаж та вартість інженерного обладнання, електромеханічного та іншого устаткування, роботи з благоустрою та спорудження внутрішньо-майданчикових інженерних мереж, витрати з проектування, затвердження проекту та організації будівництва, а також прибуток підрядника, податки, збори та обов'язкові платежі, встановлені законодавством.

Додатково до показників опосередкованої вартості додаються обuрунтовані витрати, пов'язані з освоєнням будівельного майданчика (витрати щодо запобігання проявам техногенного характеру (зсувам, карстам, просіданням тощо) та знесення будівель і споруд з компенсацією попередньому власнику) та розвитком соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів відповідно до законодавства (пункти 3.3, 3.4 Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду від 27.09.2005 р. № 174 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.10.2005 за № 1185/11465).

Починаючи з 2001 року в Україні обсяги житлового будівництва щорічно збільшуються, але занадто повільно. За підсумками 2005 року в Україні за рахунок усіх джерел фінансування введено в експлуатацію 7,8 млн. кв. м житла, що на 3,3 % перевищує показник за 2004 рік (7,6 млн. кв. м). Структура обсягів введення житла за джерелами фінансування така. За рахунок коштів державного та місцевих бюджетів введено 6 % загального обсягу введення житла; населення - 55,9 %; підприємств, установ та організацій - 35 %; позабюджетних коштів на іпотечне та інші види кредитування - 3,1 %.

Отже, основним джерелом фінансування будівництва житла на сьогоднішній день є кошти населення та підприємств, установ і організацій. По Україні в цілому у розрахунку на 1 тисячу осіб наявного населення за 2005 рік введено 166,5 кв. м житла. Середня забезпеченість населення України житлом на 01.01.2005 р. становила 21,8 кв. м загальної площі на одну особу. На початок 2005 року в Україні на квартирному обліку перебувало 1 млн. 414 тис. сімей та одинаків, одержали житло протягом 2004 року лише 1,6 % тих, що перебували у черзі на житло.

З метою вирішення проблем забезпечення житлом соціально незахищених громадян і тих, які потребують підтримки з боку держави, Верховною Радою України прийнято у січні 2006 року Закон України "Про житловий фонд соціального призначення", який набирає чинності з 1 січня 2007 року. Цей Закон передбачає формування фондів житла соціального призначення.

Соціальне житло буде безоплатно надаватись громадянам у порядку черговості на умовах договору найму; воно не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу та заставі. Також у Законі передбачено створення соціальних гуртожитків та спеціалізованих будинків для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку і інвалідів, спеціалізованого житла для безпритульних, тимчасових притулків для дорослих з наданням харчування, медичної, правової, соціальної, психологічної, побутової допомоги та сприяння соціальної реабілітації. 

Відповідно до положень цього Закону право на отримання соціального житла мають громадяни, які перебувають на соціальному квартирному обліку (мають право на поліпшення житлових умов відповідно до законодавства або не мають житла) і рівень доходів яких не перевищує прожиткового мінімуму (відповідно до Державного бюджету на 2006 рік з 1 січня поточного року - 453 грн., з 1 квітня - 465 грн., з 1 жовтня - 472 грн.) та орендної плати за житло у відповідному регіоні. Законом України передбачено розроблення загальнодержавної програми розвитку соціального житла.

ВИСНОВКИ

Аналіз стану ринку житла на Україні свідчить про те, що в останні 2 роки простежується стійка тенденція зростання обороту нерухомості.

На думку аналітиків, причиною такого стану справ є інфляція долара. Так, якщо відразу після фінансової кризи 1998 року (зльоту купівельної здатності американського долара майже в 2 рази) населення прагнуло вкладати свої заощадження в національну валюту США, то після стабілізації, зміцнення гривни і відносної інфляції долара воно стало орієнтуватися на інші напрями вкладень і, насамперед, в нерухомість.

Проведені дослідження показують, що сьогодні думка громадян України про ефективність вкладень коштів виглядає так:

 

  • в нерухомість - 28%;
  • зберігання у готівковій валюті - 25%;
  • в банківські депозити - 19%;
  • в акції і цінні папери - 12%;
  • в ювелірні вироби і інші цінності - 7%;
  • у власний оборот (підприємництво) - 5%.

 

Необхідно зазначити, що ця вибіркове обстеження громадської думки, а не реальна структура вкладень населення України. Безперечним фактом є те, що сьогодні основна частина заощаджень населення зберігається у готівковій валюті. На руках громадян України знаходиться, за приблизними розрахунками, 15-20 млрд. доларів США.

Як наслідок, за останні два роки значно зросла активність на ринку інвестицій первинного житла, збільшився попит і на вторинному ринку.

Нові умови на ринку житла спонукали деякі комерційні банки приступити до іпотечного житлового кредитування на вторинному ринку. Серед них Приватбанк, Правексбанк, Укрсоцбанк та інші. Однак об'єми операцій, що проводяться з іпотечного кредитування купівлі і будівництва житла ще незначні. Основними причинами такого  явища є наступні.

По-перше, низька кредитоспроможність широких верств населення, яке потребує поліпшення своїх житлових умов. Незважаючи на те, що прибутки населення зростають, співвідношення вартості житла і прибутків основної маси громадян України, робить кредит недоступним для широкого загалу.

 Проведені дослідження в окремих регіонах країни свідчать про те, що орієнтовно лише близько 15% населення можна розглядати як потенційних споживачів іпотечних кредитів. Іншим 85% кредит недоступний. У той же час з цих 15% населення більшість в останні 5-6 років придбали для себе житло (як правило, без використання іпотеки). 

 При цьому треба зазначити, що в розвинених країнах кредити банків (по заборгованості) становлять 80-100% і більш від валового внутрішнього продукту, а довгострокові кредитні вкладення - 20-25 %. Громадяни цих країн міняють житло 7-8 разів за своє життя.

Сьогодні першочерговими завданнями дiяльностi державних орагнів щодо покращення житлових умов наслення є наступні: 

  1. Пошук спiльної позицiї держави та будiвельної громадськостi з основних проблемних питань розвитку галузi. 
  2. Створення дiєвої системи громадського контролю в будiвельнiй галузi, спрямованої на пiдвищення прозоростi дiяльностi всiх її суб`єктiв. 
  3. Сприяння реформуванню державної вертикалi управлiння галуззю, пiдвищенню її прозоростi та дiєвостi, i гармонiзацiї на регiональному рiвнi. 
  4. Сприяння покращенню iнвестицiйного клiмату в галузi, збiльшенню притоку iнвестицiйних ресурсiв. 
  5. Опрацювання проблем та перспектив, якi можуть постати перед пiдприємствами галузi у зв`язку з участю України у глобальних полiтичних процесах, зокрема вступу до ГАТТ/СОТ. 
  6. Вирiшення соцiальних проблем населення, якi пов`язанi з житлово-комунальною сферою. 
  7. Вирiшення проблем екологiї, енергоефективностi, енергозбереження, якi пов’язанi з роботою будiвельної галузi.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Житловий Кодекс України, зміни, доповнення/ Верховна Рада України, 2004.
  2. Статистичний щорічник України. – ДКСУ, 2007. – Квартальні звіти. – К.: ДКСУ, 2007.
  3. Стецько П. А. Житлові програми на сучасному ринку нерухомості // Україна молода. - № 11. – 2007.
Фото Капча