Зіставлення словника перекладу із словником оригіналу як перекладознавча проблема (на матеріалі перекладів шекспірівського "Гамлета")

8. Куконіна Н. А. Кількісний аналіз стилістичних характеристик словників трагедії В. Шекспіра “Гамлет, принц Данський” та її перекладів російською мовою М. Лозинського та Б. Пастернака //Питання літературознавства. – Вип 4 (61). – Чернівці. – 1997. – С. 79 – 88.

 

 

Куконіна Н. А. Зіставлення словника перекладу із словником оригіналу як перекладознавча проблема (на матеріалі перекладів шекспірівського “Гамлета”). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 16 – перекладознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2002.

Дисертацію присвячено зіставленню з оригіналом і між собою словників чотирьох перекладів “Гамлета” українською та російською мовами і створенню словника мови перекладу/перекладача. Робота містить обґрунтування теоретичних засад для його укладання та практичну реалізацію у вигляді диференціального тлумачного словника стилістично забарвленої лексики перекладу “Гамлета” Л. Гребінкою. На основі принципів закономірних відповідників і перекладацьких трансформацій вироблено систему порівняння лексичних, граматичних та стилістичних характеристик перекладів і першотвору. В роботі встановлено міру формальної точності відтворення перекладачами лексичного й стилістичного багатства оригіналу, подібність і розбіжність словників першотвору й перекладів, а також перекладів між собою. Отримані дані характеризують перекладацький почерк Г. Кочура, Л. Гребінки, М. Лозинського та Б. Пастернака, свідчать про майстерність перекладачів і високий ступінь адекватності перекладів.

Ключові слова: словник мови перекладу/перекладача, контрастивний аналіз, лексико-стилістичні відповідники, перекладацькі трансформації, одиниця перекладу, контрастивна схема.

 

Куконина Н. А. Сопоставление словаря перевода со словарём оригинала как проблема переводоведения (на материале переводов шекспировского “Гамлета”). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 16 – переводоведение. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2002.

Диссертация посвящена сопоставлению с оригиналом и между собою словарей четырех переводов “Гамлета” на украинский и русский язык и созданию словаря языка перевода/переводчика. Работа охватывает теоретическое обоснование его составления и практическую реализацию в виде диференциального толкового словаря стилистически окрашенной лексики перевода “Гамлета” Л. Гребинкою. На основе принципов закономерных соответствий и переводческих трансформаций разработана система сравнения определенных параметров лексических, грамматических и стилистических характеристик переводов и оригинала. В работе определена мера формальной точности воссоздания переводчиками лексического и стилистического богатства оригинала, сходство и расхождения словарей переводов между собой и оригиналом. Полученные данные характеризуют переводческий почерк Г. Кочура, Л. Гребинки, М. Лозинского и Б. Пастернака, свидетельствуют о мастерстве переводчиков и высокой степени адекватности переводов.

Ключевые слова: словарь языка перевода/переводчика, контрастивный анализ, лексико-стилистические соответствия, переводческие трансформации, единица перевода, контрастивная схема.

Kukonina N. A. Confrontation of the translation’s vocabulary with that of the original as a problem of Translation Studies (on the basis of Shakespeare “Hamlet” ’s translations). – Manuscript.

A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in speciality 10. 02. 16 – Translation Studies. – Kyiv Taras Shevchenko National University. – Kyiv, 2002.

The thesis focuses on the problem of compiling a Translator’s/Translation Language Dictionary that is necessary from the point of view of the translators’ individuality research, their manner of writing, as well as the degree of the adequate representation of the original.

The dissertation encompasses the development of the theoretical principles of the translators’ dictionaries compiling and their practical application – the dictionary of stylistically marked lexical units of L. Hrebinka’s translation.

The principles of Translation Studies and Contrastive Linguistics shape the basis for the authors’ vocabularies research as well as the dictionary compiling. The key method employed is contrastive analysis alongside with componential, structural, contextual, interpretative analyses, continuous processing of the text, quantitative calculation of the main parameters of investigation and some other devices.

Following the principle of regular correspondences and translator’s transformations in a translation there has been developed a system of certain lexical, grammatical and stylistic comparisons of the original and the translations under research which is represented as a contrastive scheme that completes the entry. The scheme reflects the unit of the translation (word, phrase, sentence, text), shows the method of a word lexical meaning reproduction (by means of a lexical correspondence or a lexical substitution), fixes grammatical transformations, proves reflection, loss or compensation of the original stylistic nuance. Since only in a contextual environment the word can be correctly interpreted, thus quotations constitute the basis for conclusions taken place in a contrastive scheme.

Quantitative methods of calculations of various research parameters have been carried out in order to ascertain the formal degree of accuracy of the original’s lexical and stylistic richness reproduction in the translations, similarity and discrepancy of the vocabularies, characteristic features of M. Losinsky’s, B. Pasternak’s, L. Hrebinka’s and H. Kochur’s manner of translation. Data also help to support or to refute the four translations assessments given to them by critics (S. Dotsenko, M. Hablevych, I. Kostetsky, M. Novykova, M. Strikha, Ya. Slavutych, K. Chukovsky, Yu. Havruk, E. Etkind, V. Levik, M. Morozov, L. Ozerov). Thus, the basic data are as follows: the original contains 29 741 words, the translation of H. Kochur – 21 956, L. Hrebinka – 23 610, M. Losinsky – 23 185 words, the one done by B. Pasternak – 21 841. The index of words of “Hamlet” includes 4 271 lexical units (in the original), 4 270 (H. Kochur), 4 616 (L. Hrebinka), 4 307 (M. Losinsky), 4 493 (B. Pasternak). The amount of stylistically marked words is the following: 860/frequency 1409 (original), 639 /1 100 (H. Kochur), in L. Hrebinka’s translation (on the basis of which the differential dictionary was compiled) – 971/1318, in M. Losinsky’s work – 817 /1791 and B. Pasternak’s – 864 /1395.

The data obtained on the basis of the investigated translators’ vocabularies prove the high level of the translations’ adequacy to the original. The translation of M. Losinsky is more archaized than those by B. Pasternak, H. Kochur and L. Hrebinka. But at the same time it is not too archaic and difficult for comprehension as it was previously considered by critics (M. Morozov, Yu. Havruk, V. Levik). B. Pasternak’s language of translation is more colloquial in comparison with that of M. Losinsky. Though B. Pasternak uses fewer archaic and rhetoric words than M. Losinsky does, they are enough to create a special atmosphere of Shakespeare’s time. The data refute V. Levik’s assumption as to the narrowing of Shakespeare’s vocabulary potential by B. Pasternak. Exquisite linguistic culture is characteristic of H. Kochur’s work. The translator applies to the neutral vocabulary that acquires stylistic colouring in the context. The language of L. Hrebinka’s translation is vivid and rather colloquial. L. Hrebinka uses a certain number of dialectal words together with rare and archaic ones solving the problem of time distance in an original way, because Ukrainian dialectal words are viewed as rather unusual and sometimes obsolete.

H. Kochur and L. Hrebinka promoted the development of the Ukrainian language having used its various resources. They brought to life many forgotten words, created some new forms of the existing words as well as new ones.

As the result every translator in his own unique way contributed to the objective reproduction of the original, having reflected various facets of Shakespeare’s masterpiece.

The results of the thesis may find application in Translation Studies, Author’s Lexicography, Contrastive Linguistics, Stylistics as well as in Literature Studies.

Key words: the translation’s/translator’s language dictionary, contrastive analysis, lexical and stylistic correspondences, translational transformations, unit of translation, contrastive scheme.