Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Зіставний аналіз категорії авторизації в українській та англійській мовах: структура та семантика

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
 
РИГОВАНОВА ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА
 
УДК 81’367:811.161.2:811.111
 
ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ КАТЕГОРІЇ АВТОРИЗАЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ: СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА
 
Спеціальність 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Донецьк – 2006
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі української мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Загнітко Анатолій Панасович, завідувач кафедри української мови Донецького національного університету.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Бєссонова Ольга Леонідівна, завідувач кафедри англійської філології Донецького національного університету кандидат філологічних наук, доцент Скубашевська Ольга Станіславівна, доцент кафедри англійської філології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова.
Провідна установа: Львівський національний університет ім. Івана Франка, кафедра загального мовознавства, Міністерство освіти і науки України, м. Львів.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Основною ознакою проблемної ситуації в лінгвістиці кінця ХХ – початку ХХІ ст. можна вважати динамізацію мови як об’єкта дослідження й антропоцентричне її сприйняття й вивчення (ідеї В. Гумбольдта, Е. Бенвеніста, Ш. Баллі). Водночас розвиток функціонально-комунікативних досліджень поставив на порядок денний сучасної лінгвістики необхідність розмежування об’єктів вивчення тими науковими напрямами, які вивчають “мову в дії”. Розпочинаючи з другої половини ХХ ст., у лінгвістичній науці спостерігається активна семантизація синтаксису, пов’язана з переорієнтацією лінгвістичних досліджень за концептом “від значення до форми”. 
Однією з найактуальніших проблем у дослідженнях із семантичного синтаксису постає інтерпретація природи простого ускладненого речення, зокрема його інформативного обсягу (Т.Б. Алісова, Й.Ф. Андерш, Н.Д. Арутюнова, І.Р. Вихованець, М.В. Всеволодова, В.Г. Гак, К.Г. Городенська, В. Граб’є, Н.В. Гуйванюк, А.П. Загнітко, Г.О. Золотова, Н.Л. Іваницька, Л.О. Кадомцева, О.О. Камініна, О.В. Падучева, В.М. Русанівський, І.І. Слинько, Т.В. Шмельова, К.Ф. Шульжук та ін.). Відповідно до сучасного уявлення про семантику речень аналіз їх змісту передбачає врахування єдності об’єктивного (диктуму) і суб’єктивного (модусу) значень. Частковим виявом останніх є авторизація.
Вагомим внеском у дослідження авторизації стали розвідки Н.О. Авганової, Г.Н. Іванової, Г.Г. Кетель, О.В. Орленко, Є.Г. Федотової, в яких проаналізовано різновиди авторизованих оцінних конструкцій в англійській та німецькій мовах. Окремих питань авторизації торкаються у своїх працях українські науковці (А.М. Агафонова, І.Р. Вихованець, М.І. Голянич, Н.В. Гуйванюк, П.С. Дудик, Н.Л. Іваницька, Л.О. Кадомцева, В.Д. Шинкарук та ін.) та російські дослідники (М.В. Всеволодова, Г.О. Золотова, М.А. Корміліцина, О.М. Копитов, Г.Г. Лілова, М.К. Оніпенко, В.В. Філатова та ін.). Функціонально-семантичні аспекти авторизованих конструкцій досліджені більш ґрунтовно у працях мовознавців чеської лінгвістичної школи (І.Полдауф та ін.).
Актуальність дослідження визначається, по-перше, посиленим інтересом лінгвістичної науки до проблеми “суб’єктивності” мови, до складної взаємодії дійсності, мислення й мови, до неодновимірного чинника “мовець”, “автор висловлення” і його ролі у формуванні змістової структури речення, по-друге, потребою наукового осмислення принципів ускладнення змісту речення авторизувальними засобами з урахуванням специфіки певної національної мови (зокрема української та англійської). Необхідність такого вивчення зумовлена тим, що породжувальна або реченнєвотвірна та реченнєвомодифікувальна здатність авторизувальних засобів у типологічному, контрастивному аспекті (в українській та англійській мовах) досі не була об’єктом спеціального дослідження.
Метою дисертаційного дослідження є зіставний аналіз структурної та семантичної організації авторизованих висловлень в українській та англійській мовах з урахуванням особливої ролі в них авторизувального маркера.
Досягнення мети стає можливим за умови розв’язання таких завдань: 1) з’ясувати класифікаційні й кваліфікаційні ознаки категорії авторизації як особливої “модусної” пропозиції, простеживши еволюцію поглядів щодо неї; 2) визначити місце авторизації в парадигматичній системі категорій української й англійської мов; 3) проаналізувати засоби вираження структурно-семантичних компонентів категорії авторизації в українській та англійській мовах та встановити спільні та відмінні ознаки реалізації таких компонентів у кожній з мов; 4) систематизувати структурні засоби вираження категорії авторизації в українській та англійській мовах щодо ядерного, напівпериферійного, периферійного її виявів та встановити їх типологію; 5) виявити семантичні різновиди категорійних форм авторизації з урахуванням типологічних особливостей української та англійської мов.
Методологія та методи дослідження. Науковий аналіз здійснювався на основі врахування положень про зв’язок мови і мислення, співвідношення форми й змісту мовних одиниць. Для досягнення мети й розв’язання поставлених завдань були застосовані: метод зіставного аналізу мовних явищ, метод компонентного аналізу, метод трансформації та лінгвостатистичного аналізу мовних одиниць.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною наукової роботи кафедри української мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов і розкриває один з аспектів проблеми “Граматичні й лексичні одиниці української мови: структура, семантика, прагматика” (реєстр 01 04 V 00 02 78). Тему дослідження погоджено з напрямами роботи Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (протокол №5 від 13.12.2001р.).
Об’єкт роботи становить категорія авторизації в українській та англійській мовах.
Предметом безпосереднього аналізу є поліпропозитивні конструкції авторизувального змісту в українській та англійській мовах.
Матеріалом для дисертаційного дослідження слугували поліпропозитивні конструкції авторизувального змісту, виявлені в художніх творах різних жанрів українських, англійських та американських письменників ХVIII – ХХ ст. (загальна картотека складає 4200
Фото Капча