Звіт навчальної практики з інформатики та комп‘ютерної техніки

Віддалені комп’ютерні мережі поділяються на регіональні і міжнародні. Регіональні створювалися в певних регіонах, наприклад в державі, а міжнародні забезпечують зв’язок вашого комп’ютера з будь-яким комп’ютером світової мережі. Прикладами таких мереж є Relcom (для держав СНД) і Internet (для всього світу). В принципі, і з регіональною комп’ютерної мережі можна виходити в Internet.

Зв’язок комп’ютерів у регіональних мережах забезпечується звичайними телефонними мережами чи спеціально виділеними для цього мережами через спеціальні пристрої, які називаються модемами. Модем перетворює сигнали двійкових кодів у звукові сигнали мовного діапазону, і навпаки.

Комп’ютери обумовленого району (міста) через модеми і лінії зв’язку підключаються до дуже потужного комп’ютера, якого називають провайдером

Кожному комп’ютеру користувача, який підключено до мережі, присвоюють реквізити

Глобальна мережа

Багато фірм та компаній мають свої філії в різних кінцях міста або навіть в різних містах, країнах. Для ефективної роботи їм потрібно об’єднатися в одну мережу. Такі мережі називаються глобальними. До таких мереж належить і така глобальна комп’ютерна мережа як Internet.

Internet

Internet-це сукупність комп’ютерних мереж, яка пов’язує між собою мільйони комп’ютерів. Internet функціонує не маючи ніякої центральної організації яка б здійснювала управління або керівництво нею, за винятком хіба, що Центру мережевої інформації Internet-Inter NIC, організації, що пропонує інформаційні та реєстраційні послуги для користувачів Internet.

 

 

Нині світ, як ви добре знаєте, з’єднаний чи переплетений величезною павутиною телекомунікаційних кабелів. Мова йде про лінії якими з величезною швидкістю протікає різноманітна інформація. За таким принципом з’єднуються і мільйони комп’ютерів, які володіють величезною кількістю інформації. Для цього існує Інтернет, який все зв’язує до купи. Інтернет діє завдяки тому, що ці комп’ютери (сервери даних) включені в цю павутину. Інтернет дає можливість будь-якому користувачу в одному вузлі цієї величезної мережі “підглянути” до будь-якого комп’ютеру цієї мережі і працювати з його даними. По суті, все одно як далеко знаходяться один від одного знаходяться ці комп’ютери. Як тільки ви потрапите до Інтернету, ви можете перестрибнути з одного вузла до іншого без того, щоб ви просили когось це зробити чи набирали б новий телефонний номер тощо.

Як приєднатися до Інтернет?

Для приєднання до Інтернет з самого початку найчастіше використовують телефонний зв’язок і два пристрої названі модеми. Модем – це такий пристрій, який здатний опосередкувати передачу даних за допомогою звичайних телефонних ліній (оскільки вона для цього не призначена, тому і використовує цей складний пристрій). Модем подолає цю велику відстань, яка виникла між комп’ютерами.

Зрозуміло, що під час першого приєднання потрібно освоїти і подолати цілий ряд проблем і технічних перешкод. Ці проблеми у більшості випадків вже вирішує сімейство, яке знаходиться на високошвидкісному кабелі і яке має дозвіл опосередкувати ваше приєднання до Інтернет – це т. зв. провайдери. Після цього приєднання вже наступні приєднування будуть автоматичні, тобто за допомогою кнопки, і зможе це виконати без проблем кожна людина.

Internet дозволяє легко взаємодіяти один з одним усіляким видам комп'ютерних систем. Яким же чином це відбувається? Завдяки стандартам. У Internet застосовуються стандартизовані методи передачі даних. Найбільш фундаментальним стандартом, застосовуваним у Internet, є її набір мережних протоколів TCP/IP. Оскільки всі комп'ютери взаємодіють з Internet через TCP/IP, немає необхідності в складному і дорогому перетворенні протоколів, що значно спрощує операції в Internet.

Крім того, TCP/IP дозволяє привласнити кожному комп'ютерові унікальна адреса Internet. Така адреса називається IP-адресою або адресою TCP/IP і виконує ту ж роль, що і звичайний телефонний номер, тобто дозволяє встановити зв'язок між двома пунктами мережі. Domain Name System (DNS) розширює дану можливість і забезпечує перетворення адрес TCP/IP в унікальні імена.

 

 

WWW – це всесвітня база гіпер текстових документів. Кожен комп’ютер, що має постійне підключення в Internet, можна використовувати в якості Web – сервера та помістити на нього документи, які мають бути загально доступними. А для перегляду вмісту будь-яких серверів WWW користувач повинен мати лише програму перегляду WWW Web- браузер. Підключившись до Internet, користувач повинен внести лише ім’я Web- сервера, і його вміст з’явиться на екрані.

При підключені Web-серверу на екран виводиться картинка, схожа на екран вмонтованого довідника Windows програми. На Web сторінці можуть знаходитись надписи, тексти, малюнки та інші об’єкти. Як і в довіднику Windows програми, клацнувши мишкою по будь – якому виділеному слову, ви перейдете до Web- сторінки, відповідний цьому слову. Але на відміну від вмонтованих довідників-програм, виділена по посиланню Web сторінка може знаходитись на будь-якому Web-сервері.

Простота використання WWW призвело до того, що в Internet став підключатись масовий користувач – домогосподарки та бізнесмени, феміністки та революціонери – для всіх мережа Internet став цікавою, корисною мережею.

На серверах WWW стали розміщувати найрізноманітнішу інформацію – відомості про фірми, реклама товарів, технічна документація на товари та ін. Тут можна знайти інформацію на різні смаки.