Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Звіт про проходження виробничо-технологічної практики з дисципліни «Управління експлуатаційною роботою»

Предмет: 
Тип роботи: 
Звіт з практики
К-сть сторінок: 
40
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">гірки та приймального парку. А оскільки загальне число шляхів у сортувальному парку незмінно, то з зростанням потреби в додаткових шляхах зменшується число призначень, формування яких станція або сортувальна система може забезпечувати без затримок на підходах. При розробці та коригуванні плану формування поїздів необхідно зіставляти з технічно раціональними розміри перероблюваної вагонопотока і число призначень поїздів по чинного варіанту плану формування, а також за варіантами проектованого плану.

По кожному з розглянутих варіантів плану формування поїздів для кожній станції (сортувальній системи) підраховується:
- кількість формованих призначень;
- розміри перероблюваної вагонопотока;
- технічно допустиме число призначень;
- технічно допустимі розміри переробки NT;
- запас потужності станції (системи) за кількістю призначень;
- запас потужності станції (системи) за розмірами переробляється
вагонопотока.
Порівняння системи організації вагонопотоків в Україні та світі
Аналіз досвіду зарубіжних залізниць показує, що для інтенсифікації перевезень в Міжнародному повідомленні слід ввести в обіг контрейлерні поїзда постійного складу. Упровадження таких поїздів приведе до прискорення доставки вантажів, скороченню обороту платформ, що використовуються для цих перевезень, підвищить ефективність транспортних послуг.
Однак, розвиток міжнародних залізничних перевезень на євразійському полігоні стримується наявністю чисельних особливостей в технологічній реалізації перевезень кожної з країн технічними та інфраструктурними відмінностями, що склались історично.
На даний час в Україні та країнах СНД відсутній рухомий склад, який би міг без обмежень експлуатуватися на залізницях як колії 1520 мм, так і колії 1435 мм. Перевезення за традиційними технологіями, що передбачають операції перевантаження, завдають залізничному транспорту збитків через пошкодження вантажів і рухомого складу, призводять до значних витрат часу та праці. Практика будування вантажних вагонів для внутрішніх перевезень в окремих країнах, в силу певних обмежувальних причин, не може бути в чистому вигляді розповсюджена на створення вагонів нового типу. Тому одним із актуальних завдань, що стоять нині перед залізничним транспортом, є зосередження зусиль науки й практики на розробці, виготовленні та випробуванні вагонів, призначених для вантажних перевезень за напрямками «Схід-Захід».
Таким чином, створення парку спеціалізованих вагонів типу «Схід- Захід» стає чи не найважливішою складовою у розв'язанні програмного завдання інтеграції залізниць України у міжнародну залізничну мережу. Вагони вказаного типу мають здійснювати якомога мало витратний перетинань кордонів, особливо на стиках колій 1520/1435 мм, та «всюдихідне» курсування залізницями інших держав. Специфіка створення вагонів, які б одночасно відповідали вимогам, чинним на залізницях як колії 1520 мм, так і колії 1435 мм, обумовлюється, в першу чергу, значним розширенням полігона обертання з перетином різних кліматичних зон, а також необхідністю відповідати експлуатаційним нормам залізниць кожної з кран-учасниць перевезень. Тому до вагонів типу «Схід – Захід» висуваються додаткові вимоги. Частково такі вимоги вже визначені відповідними Пам'ятками УІС і ОСЖД, разом з тим, ряд принципових позицій ще залишаються неврегульованими.
Виходячи з цього, початковим етапом проекту слід вважати формування певної базової основи щодо створення вагонів для інтермодальних (здійснюваних послідовно двома чи більше видами транспорту в одній і тій же вантажній одиниці) та, особливо, для безперевантажувальних (інтероперабельних) перевезень. Такою основою для створення парку вантажних вагонів вітчизняної побудови для інтермодальних та інтeроперабельних перевезень слід вважати визначений їх типаж та основні технічні вимоги до конструкцій.
Створені та створювані в даний час конструкції вантажних вагонів для внутрішніх перевезень у різних країнах указують на розмаїття відмінностей у нормах проектування, габаритних обмеженнях, оснащенні зчіпними та гальмівними пристроями, застосуванні різноманітних матеріалів у несучих елементах конструкцій, виконанні вагонів за статичними осьовими навантаженнями, конструкціями ходових частин тощо.
Відтак, очевидною постає актуальність питання щодо реалізації заходів, які забезпечують найповнішу технічну сумісність вагонів при перетині ними державних кордонів. У дещо виграшному положенні в цьому плані є вагони для інтермодальних перевезень, оскільки перевезення контейнерів у більшості випадків не потребують переходу рухомого складу з колії однієї ширини на колію іншої через те, що на прикордонних переходах за наявності високооснащених терміналів здійснюється перевантаження контейнерів на рухомий склад приймаючої сторони. Практика ж побудови спеціалізованих вагонів-платформ для контейнерно-контрейлерних перевезень свідчить про достатньо високий технічний рівень вітчизняних моделей таких вагонів, які освоєні всіма вагонобудівними підприємствами України в ринкових умовах господарювання.
Особливості у створенні вагонів для сполучення «Схід-Захід» визначаються, зокрема, значно ширшим полігоном обертання в порівнянні з внутрішніми перевезеннями, забезпеченням курсування міжнародними транспортними коридорами, значно збільшеними (не менше 1000 км за добу) середньодобовими пробігами та перетином різних кліматичних зон. Зростають також вимоги до збереженості вантажів у процесі транспортування та найоптимальнішої відповідності рухомого складу структурі вантажів, призначених для перевезень, з урахуванням їх транспортабельності. Разом з тим, рухомий склад у сучасних умовах є складовою логістичного ланцюжка, що є проявом єдиної комплексної технології – від вироблення, складування продукції, до терміну та місця доставки.
Загалом, при створенні вітчизняних вагонів для здійснення без перевантажувальних вантажних перевезень у міжнародному залізничному сполученні коліями 1435 і 1520 мм слід керуватися запровадженням підходу, що властивий створенню вагонів нового покоління. Такий рухомий склад має вирізнятись економічністю, підвищеною експлуатаційною надійністю, високим рівнем загальної та екологічної безпеки, подовженим терміном служби, забезпеченням максимальної збереженості вантажів та продуктивності при здійсненні вантажно-розвантажувальних операцій, а також формуванні-розформуванні поїздів.
Технічне рішення цієї проблеми має позитивне її вирішення. Так пропонується міжвагонне з’єднання здійснювати комбінованими зчіпними пристроями з допомогою автозчеплення LAF та висувних буферів. Оснащення гальмових пристроїв пропонується виконувати у двох варіантах – з використанням комбінованого гальма, або встановленням гальм двох систем.
Міжнародний проект INTERGAUGE з теми «Інтероперабельність», зберігання та безпечність вантажних перевезень по залізничних коліях 1435 та 1520/1524 мм одержав підтримку Єврокомісії.
Технічні вимоги до вагонів для інтермодальних та інтероперабельних перевезень, ґрунтуючись на взаємно гармонізованих нормативах УІС та ОСЖД, обумовлюють низку базових положень:
1. Забезпечення єдності норм розрахунку та проектування вагонів.
2. Дотримання габаритних обмежень.
3. Перехід з колії 1520 мм на колію 1435 мм та у зворотному напрямку.
4. Забезпечення рухомого складу різних колій.
5. Сумісність гальмівних систем.
6. Додаткові та дозвільні умови.
 
ВИСНОВКИ
 
Для інтеграції залізниць України до міжнародної транспортної мережі та подальшого розвитку пасажирських та вантажних перевезень міжнародними транспортними коридорами раціональними шляхами є:
1. Зміна технології роботи залізниць України, з виділенням міжнародних транзитних перевезень в окрему, пріоритетну категорію, із включенням їх у наскрізні маршрутні поїзди на весь маршрут проходження, або в групові транзитні поїзди зі зміною груп на основних сортувальних станціях, що входять у міжнародні транспортні коридори, з нормативним часом на виконання цієї операції 0, 7-1, 0 год. Зараз цей час становить 12-20 годин.
2. Приоритетним слід вважати розвиток інтероперабельних і інтермодальних перевезень.
3. Приведення інфраструктури міжнародних перевезень у відповідність до національних і міжнародних стандартів, підвищення швидкостей руху – вантажних до 90 км/год (для порожніх вагонів), 80 км/год (для навантажених вагонів), пасажирських – до 140 км/год. Першочерговими рішеннями стають випробування і допуск до експлуатації нового і модернізованого рухомого складу, розробка технології переходу поїздами стикових пунктів шляху 1520/1435 мм, створення спеціалізованого рухомого складу для без перевантажувальних перевезень у міжнародному залізничному сполученні коліями 1435мм і 1520мм.
4. Пріоритетне вирішення питань електрифікації залізничних ліній для включення залізничного транспорту України в міжнародну систему вантажних перевезень.
5. Проведення робіт щодо поєднання міжнародних напрямків у єдину інфраструктурно-технологічну систему з подовженням європейських міжнародних транспортних коридорів до основних регіонів, у яких формуються експортні та транзитні вантажопотоки;
6. Підвищення якості організації транзитних перевезень до рівня, що відповідає європейському стандарту якості ISO, широке впровадження на базі нових інформаційних технологій принципів транспортної логістики в організацію транспортного та транспортно-експедиторського обслуговування міжнародного транзиту;
7. Розроблення та впровадження на основних напрямках транзитних перевезень комплексних транспортно-технологічних систем пропуску вантажопотоків із забезпеченням взаємодії всіх видів транспорту, терміналів, пунктів пропуску вантажів через державний кордон України на основі погоджених графіків руху, режимів роботи, технологій перевезень та контролю вантажів;
8. Створення та використання тягового рухомого складу нового покоління для пасажирських перевезень дозволить істотно підвищити пропускну спроможність ліній, зменшити собівартість перевезень, задовольнити попит пасажирів і забезпечити якісний сервіс на транспорті.
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
 
  1. Інструкція з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України. ЦД-0058, – К. : Міністерство транспорту України, 1995. – 506 с.
  2. Наскрізна программа практики для студентів спеціальності 7. 100403 „ Організація перевезень і управління на залізничному транспорті ”: Методичні вказівки № 3685. – Х. : УкрДАЗТ, 2002. – 47 с.
  3. Лук’янов Ю. Є., Данько М. І., Кулєшов В. М., Шевченко В. І. Організація експлуатаційної роботи підприємства з перевезень вантажів і пасажирів (регіону залізниці) : Методичні вказівки для курсового та дипломного проектування студентів спеціальності ОПУТ всіх форм навчання. – Х. : ХарДАЗТ, 1998. – 47 с.
  4. Правила технічної експлуатації залізниць України.
  5. Нормативні акти з безпеки руху поїздів, ЦРБ-2004р.
  6. Інструкція з сигналізації на залізницях України ЦШ-0001, Київ, 1995р.
  7. Інструкція зі складання графіка руху поїздів на залізницях України ЦД-0040, Київ-2002р.
  8. Правила перевезень грузов по железным дорогам. – Москав, Транспорт, 1996.
  9. Інструкція з перевезення негабаритних і великавагових вантажів залізницями України ЦД-0055, Київ, 2004
  10. Регламент дій працівників господарства перевезень, пов’язаних з рухом поїздів, в аварійних і нестандартних ситуаціях. Київ, Транспорт України, 2003р.
  11. Інструкція з експлуатації та утримання спеціального самохідного рухомого складу на залізницях України ЦРБ-0027. Київ, 2001р.
  12. Інструкція з розміщення, встановлення та експлуатації засобів автоматичного контролю технічного технічного стану рухомого складу під час руху поїзда ЦВ-ЦШ-0053.
  13. Савченко В. В. Інтеграція залізниць України до міжнародної транспортної мережі / В. В. Савченко // Залізнич. транспорт України. – 2003. – № 4. – С. 47.
  14. Демин Ю. В. Интеграция железнодорожной техники Украины в транспортную сеть Европы / Ю. В. Демин // Залізнич. транспорт України. – 2005. – №1. – С. 3.
 
Фото Капча