Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Звіт з переддипломної практики на прикладі публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» імені А. М. Кузьміна»

Тип роботи: 
Звіт з практики
К-сть сторінок: 
42
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗВІТ
з переддипломної практики
на прикладі публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» імені А. М. Кузьміна»
 
ЗМІСТ
 
 
Вступ
ТЕМА 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
ТЕМА 2. ПЛАНУВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
ТЕМА 3. РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
ТЕМА 4. АНАЛІЗ І ДІАГНОСТИКА СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
ТЕМА 5. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
Висновки
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Додатки
 
ВСТУП
 
За час переддипломної практики необхідно дослідити діяльність підприємства як самостійного суб’єкта господарювання на прикладі реально існуючого підприємства («Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» імені А. М. Кузьміна»).
Основною метою проходження переддипломної практики є:
  • організація економічної діяльності підприємства;
  • планування і проектування економічної діяльності підприємства;
  • регулювання і контроль економічної діяльності;
  • аналіз і діагностика стану підприємства.
Щоб досягти поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
  • ознайомлення та характеристика організаційно – правовою формою підприємства та його види діяльності;
  • вивчення та характеристика організаційної та виробничої структури підприємства;
  • ознайомлення з системою планування на підприємстві;
  • дослідження системи внутрішнього контролю підприємства;
  • вивчення організаційно – правового обліку на підприємстві;
  • проведення діагностики підприємства з метою виявлення ознак банкрутства;
  • оцінка ресурсного потенціалу підприємства;
  • оцінка фінансового потенціалу підприємства;
  • оцінка інвестиційної привабливості ПАТ «Дніпроспецсталь» та його інноваційної активності;
  • оцінка економічної безпеки підприємства.
Наприкінці переддипломної практики необхідно оцінити діяльність підприємства, показати можливі напрямки покращення ефективності діяльності. Зробити висновки.
 
ТЕМА 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
 
Публічне акціонерне товариство «Дніпроспецсталь» було засновано у 1932 році. 10 жовтня 1932 відбулася перша виплавка. Завод досяг проектної потужності ще у довоєнний період, виплавляючи біля сорока марок сталі та випускаючи до восьмидесяти профілерозмірів прокату.
ПАТ «Дніпроспецсталь» увiйшло до п’ятiрки найбiльших металургiйних пiдприємств України з обсягiв виробництва та валового доходу. ПАТ «Днiпроспецсталь» – єдине пiдприємство України та є лiдером серед виробникiв спецiальних сталей у СНД.
Вищий орган управління – загальні збори акціонерів ПАТ «Дніпроспецсталь». Виконавчий орган – правління ПАТ «Дніпроспецсталь». Керівник роботи правління – голова правління ПАТ «Дніпроспецсталь».
ПАТ «Дніпроспецсталь» має наступну організаційну структуру (Рис 1) :
 
Рис. 1 – Організаційна структура ПАТ «Дніпроспецсталь»
 
До підлеглих підрозділів заступника Голови Правління з економічної безпеки належать: управління економічної безпеки, відділ з надзвичайних ситуацій та цивільної оборони, група контролю захисту інформаційних систем.
Підлеглими директора з маркетингу та продажів є: відділ продажів, головний спеціаліст з методів розширення ринків збуту (Америка), відділ технічної експертизи, управління з планування продажів (відділ аналізу виробничих потужностей, відділ платежів, відділ формування портфелю замовлень, бюро замовлень, бюро оформлення угод), управління з логістики (відділ логістики, відділ декларування, центральний склад готової продукції).
До підструктур директора з забезпечення слід віднести управління матеріально – технічного забезпечення (відділ забезпечення металопродукцією та допоміжними матеріалами, відділ забезпечення основними матеріалами, відділ устаткування, відділ металолому і металовідходів, цех підготовки виробництва) та відділ планування закупівель та реалізації.
Підструктурами директора з розвитку є управління інформаційних технологій, центр управління проектами та заступник директора з розвитку.
Перший заступник Голови Правління – директор з фінансів та економіки очолює бюджетне управління та заступника директора – начальник фінансового та фінансове управління.
Підрозділами генерального директора є: заступник генерального директора з енергетики та ремонтів, заступник генерального директора з охорони праці та пожежної безпеки, заступник генерального директора з виробництва та заступник генерального директора з технології.
Директор з персоналу координує діяльність управління соціального розвитку та управління трудовими ресурсами, управління корпоративних комунікацій, головного бухгалтера, управління корпоративних прав та управління якості.
 
ТЕМА 2. ПЛАНУВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
 
Під час проходження переддипломної практики, було ознайомлено з внутрішньою нормативно – правовою базою підприємства, яка використовується при стратегічному, тактичному і оперативному плануванні.
Відділом стратегічного управління було надано інформацію про діяльність відділу стратегічного розвитку, яку регламентовано у «Загальних положеннях про відділ стратегічного розвитку».
Метою діяльності даного відділу є забезпечення досягнення цільових показників діяльності ПАО «Дніпроспецсталь» шляхом реалізації конкурентних переваг та адекватного реагування на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.
До основних завдань відділу належать:
  • забезпечення стратегічного управління;
  • формування і аналіз основних показників діяльності підприємства;
  • організація і управління інвестиційним процесом;
  • контроль реалізації інвестиційних проектів, функціонування інвестиційного процесу.
Інформація, що надає відділ стратегічного управління, використовується при стратегічному, тактичному і оперативному плануванні і є вихідною для застосування подальших дій в процесі господарювання.
Основними функціями відділу є:
1. Забезпечення стратегічного управління, а саме:
  • збір та аналіз інформації про основні тенденції та учасників світового ринку спеціальних сталей і сплавів;
  • аналіз альтернатив розвитку підприємства в довгостроковому періоді;
  • формування і формалізація цілей, загальної стратегії підприємства та контроль її реалізації; визначення критичних факторів успіху;
  • коригування стратегічних та тактичних планів при зміні параметрів внутрішнього і зовнішнього середовища;
  • аналіз планів і заходів згідно функціональних напрямків діяльності ПАО на предмет відповідності загальним стратегічним завданням;
  • розробка методичних і регламентуючих документів у сфері стратегічного управління;
  • підготовка аналітичних документів, звітів у сфері стратегічного та тактичного управління.
2. Формування і аналіз основних показників діяльності підприємства:
  • визначення переліку цільових показників діяльності в цілому та за основними напрямками, формування системи їх оцінки;
  • оцінка і аналіз цільових показників, підготовка звітів про їх виконання;
  • аналіз динаміки факторів, що впливають на виконання цільових показників діяльності;
  • розробка пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності підприємства.
3. Організація і управління інвестиційним процесом, а саме:
  • розробка бізнес – планів інвестиційних проектів, спрямованих на реалізацію стратегії підприємства;
  • підготовка та наданні звітів про інвестиційну діяльність;
  • розробка організаційних та регламентуючих документів у сфері інвестиційної діяльності;
  • аналіз ефективності і розробка пропозицій щодо покращення (зміні) методології та організації інвестиційного процесу.
4. Контроль реалізації інвестиційних проектів, функціонування інвестиційного процесу:
  • контроль стану проектів, за якими прийняті рішення про їх реалізацію;
  • контроль виконання планів – графіків та бюджетів проектів, що знаходяться в реалізації, та аналіз відхилень у виконанні планів та дотриманні бюджетів;
  • контроль досягнення ефекту від проектів і аналіз відхилень в досягненні ефекту;
  • організація виявлення і кваліфікації причин відхилень, розробки коригуючих заходів по усуненню відхилень в реалізації проектів;
  • інформування учасників інвестиційного процесу і проектної діяльності про хід реалізації проектів та дій з мінімізації відхилень від планових показників.
Всі працівники відділу стратегічного планування несуть відповідальність за несвоєчасність, необґрунтованість рішень, що приймаються, недостовірність інформації, незадовільний стан обліку, закріплених коштів та документації.
Конкретні права та обов’язки встановлюються відповідними посадовим інструкціями.
 
ТЕМА 3. РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
 
Як на будь – якому стратегічно важливому та впливовому підприємстві, на ПАТ «Дніпроспецсталь» діє власна система внутрішнього контролю, що сприяє дотриманню вимог нормативно – правової бази, що регулює діяльність підприємства.
Уся господарська діяльність ДСС регламентується відповідними нормативно – правовими документами, які були прийняті і затверджені Радою підприємства.
Дніпроспецсталь, завдяки своїй потужній та диверсифікованій виробничій базі, має надширокі можливості з випуску різноманітних видів продукції зі спеціальних сталей. Застосовувані на заводі технології дозволяють отримувати високоякісні матеріали, що використовуються в найбільш відповідальних галузях промисловості – авіакосмічній, автомобілебудівній, нафтохімічній. З металу заводу «Дніпроспецсталь» виготовляють деталі машин та механізмів, інструмент для подальшої обробки металів та сплавів, труби та підшипники.
Для отримання високоякісної металопродукції Дніпроспецсталь постійно модернізує виробництво, впроваджуючи сучасні технології і високопродуктивне обладнання.
Дніпроспецсталь виробляє більше 800 марок сталі й сплавів і більше 1000 різних профілів прокату.
Виробництво сталі на ДСС представлена чотирма сталеплавильними цехами, де встановлені основні електродугової печі відкритого типу місткістю від 30 до 60 тонн, індукційні печі ємністю 4 і 8 тонн, печі електрошлакового (ЕШП) і вакуумно-дугового (ВДП) переплаву.
У сталеплавильному цеху №2 встановлено аргоно-кисневий конвертер для виробництва сталі дуплексним методом: виплавка ведеться у відкритій електродуговій печі, після чого продувка в конвертері і обробка на установці піч-ковш, що дозволяють отримати низьковуглецеву корозієстійку нержавіючу сталь. Цех обладнаний індукційної піччю ємністю 8 тонн для виробництва жароміцних сталей і спеціальних сплавів
У сталеплавильному цеху №3 отримують високоякісну сталь шляхом обробки напівпродукту на установці піч-ковш фірми Danieli з подальшим вакуумуванням розплаву в вакууматоре фірми Mannesmann Demag.
Застосовуючи ці технології, ДСС отримує злитки вагою від 0, 6 до 7, 4 тонн і листові злитки вагою від 8, 9 до 14, 7 тонн.
У цеху порошкової металургії встановлена індукційна піч ємністю 4 тонни. Для виробництва більш ніж 30 марок швидкорізальної та інструментальної сталі, що задовольняє вимогам стандартів ГОСТ, DIN, ASTM, застосовується процес ASEA-STORA: холодне і гаряче ізостатичне пресування при температурі 1100-1150°С і тиску 1000 атм.
Сталеплавильний цех № 5 обладнаний печами ЕШП і ВДП різної ємності, що дозволяють виробляти злитки вагою 0, 9-6, 0 тонн і листові злитки вагою 9, 3 – 20, 0 тонн.
В рамках інвестиційної програми розвитку виробництва на ділянці оздоблювальної лінії прокатного цеху введений в експлуатацію верстат Loeser RPS 377. Верстат RPS 377 дозволяє обробляти прутки всього марочного сортаменту підприємства вагою до 2 тонн. В обладнанні застосована технологія мокрого шліфування на «контактному колі» або «вільної стрічкою». Можлива обробка металу в автоматичному або ручному режимах.
Виробництво швидкоріжучихсталей з високим вмістом вуглецю і легуючих елементів здійснюється в цеху порошкової металургії. Виплавка металу проводиться в індукційної печі ємністю 4 т, розплавлений метал порціями зливається в приймальний пристрій, звідки через воронку діаметром 6, 5 мм потрапить в водоохолоджуючу герметичну колону і розпилюється інертним газом. Отриманий порошок засипається в капсули, які потім проходять вакуумування і герметизацію. Потім капсули з порошком піддають гідростатичному пресування (при 360 МПа), а потім нагріву та гарячого газостатичного пресування (при температурі 1150ºС, витримка при тиску 100 МПа протягом 2-4 годин).
Інструмент, виготовлений із сталі методом порошкової металургії, за експлуатаційними характеристиками в 3-5 разів краще звичайного.
Термічний цех ДСС випускає продукцію, з різними видами термообробки: нормалізація, відпал, поліпшення, загартування у водному середовищі (нержавіючі сталі аустенітного класу).
 
ТЕМА 4. АНАЛІЗ І ДІАГНОСТИКА СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
 
Під час проходження переддипломної практики на ПАТ «Дніпроспецсталь» було виявлено, що підприємством застосовуються найсучасніші способи та методи аналітичних досліджень у діяльності підприємства.
Економічний потенціал підприємства може характеризуватися з двох сторін: з позиції майнового стану підприємства і з позиції його фінансового стану. Обидві ці сторони фінансово-господарської діяльності взаємопов’язані – нераціональна структура майна, його неякісний склад можуть призвести до погіршення фінансового стану і навпаки.
На підставі інформації, що міститься в балансі та звіті про фінансові результати (відповідно Форма № 1 та Форма № 2), обчислюються аналітичні показники, за якими можна охарактеризувати фінансово-економічний стан підприємства.
Інформацію про основні економічні показники ПАТ «Дніпроспецсталь» подано у таблиці 4. 1:
 
Таблиця 4. 1
Економічний паспорт ПАТ «Дніпроспецсталь» на 2010 календарний рік
 
 
Аналізуючи основні економічні показники ВАТ «Дніпроспецсталь», можна сказати про те, що на підприємстві відбулося скорочення об'єму товарної продукції у діючих оптових та співставних цінах (на 1, 54% або на 64996 тис. грн.), що свідчить про негативні зміни у діяльності підприємства. Обсяг чистої реалізованої продукції також скоротився з 3740877 тис. грн. до 3608886 тис. грн., тобто на 131991 тис. грн. (3, 5%). Скоротився і об'єм товарної продукції на одного промислово-виробничого робітника на 6, 2 тис. грн., або на 1, 17%, що не можна вважати позитивним. Зросла середньорічна заробітна плата на 7, 94 тис. грн. (31, 6%) і фонд оплати праці на 62399, 27 тис. грн. (31, 2%), проте це могло відбутися за рахунок скорочення працівників промислово-виробничого персоналу з 7976 чол. до 7947 чол. що також не можна вважати цілком позитивним. Зросла сукупність витрат або собівартість реалізованої продукції на 35964 тис. грн. (1, 21%), що є наслідком негативних змін. Скоротився валовий прибуток на 167955 тис. грн. (22, 04%). Зросли операційні витрати з 3280012 тис. грн. до 3430379 тис. грн., тобто на 150367 тис. грн. (4, 58%). Відповідно, внаслідок збільшення операційних витрат, фінансовий результат від операційної діяльності значно скоротився на 214461 тис. грн. або на 40, 23%. Рентабельність продукції і рентабельність виробництва скоротились на 5, 88% і 15, 29% відповідно, тобто доходи не компенсують понесені витрати, що свідчить про те, що підприємству необхідно скоротити свої витрати і підвищити обсяги випуску продукції для того, щоб працювати ефективно.
Для оцінки підприємства з боку його зовнішнього середовища було застосовано метод SWOT – аналізу.
SWOТ-аналіз – це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації.
В основі даної методології аналізу покладена теорія М. Портера про конкурентоспроможність організації у власній галузі. Процес SWOT-аналізу проводять на основі аналізу діяльності організації за допомогою нижче приве­дених блоків питань.
Результатом застосування SWOT – аналізу є розробка стратегічних рішень та формування стратегії підприємства.
Використання методу SWOT – аналізу має на меті реалізацію наступних етапів:
1. SWOT – аналіз не проводиться в цілому по підприємству. Слід виокремити проблемне питання або сферу діяльності.
2. Складання чотирьох списків: сильних сторін, слабких сторін, можливостей та загроз для підприємства.
3. Ранжування за ступенем пріоритетності та вибір двох факторів з кожної групи.
4. Внесення обраних факторів до матриці SWOТ.
SWOT – аналіз підприємства ПАТ «Дніпроспецсталь» з боку дослідження конкурентного середовища
 
Таблиця 4. 1
Матриця SWOT – аналізу
 
Впровадження екологічних заходів задля уникнення штрафних санкцій, застосовуваних державою.
Було проведено діагностику ПАТ «Дніпроспецсталь» на наявність ознак банкрутства.
Фіктивне банкрутство – завідомо неправдива офіційна заява громадянина – засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, а також службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина – суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом.
Таблиця 4. 2 надає інформацію про показники аналізу для виявлення ознак фіктивного банкрутства:
 
Таблиця 4. 2
Показники аналізу для виявлення ознак фіктивного банкрутства ПАТ «Дніпроспецсталь»
 
Загалом, спостерігаючи дані фінансової звітності, можна сказати, що підприємству вдалось оговтатись від кризових явищ.
 
ТЕМА 5. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
 
На фінансовий стан впливають зовнішні та внутрішні фактори. До основних зовнішніх відносяться економічні умови господарювання, кон’юнктура ринку, економічна, фінансово-кредитна й податкова політика держави. До внутрішніх факторів належать склад і структура продукції та рівень її конкурентоспроможності, обсяг витрат, ефективність організації процесів виробництва, постачання і збуту, майновий стан і його структура, кваліфікація управлінського персоналу. Фінансова стійкість підприємства визначається його спроможністю фінансувати формування своїх запасів і витрат за рахунок стабільних джерел коштів.
Фінансова стійкість відображає збалансованість коштів і джерел їх формування, а також збалансованість доходів і витрат, грошових і товарних потоків, співвідношення довгострокових і поточних зобов’язань, достатності забезпечення матеріальних оборотних коштів власними джерелами фінансування. Визначення типу фінансової стійкості
Цей метод побудований на оцінюванні забезпечення запасів підприємства різними джерелами формування:
Фс = Власні оборотні кошти (рядок 380 Ф № 1 – рядок 080 Ф № 1) – – Запаси (рядок 100 Ф № 1) = +/-;
Фm = Власні оборотні кошти + Довгострокові джерела (рядок 430 Ф №1 + рядок 480 Ф № 1 + рядок 630 Ф № 1) – Запаси = +/-;
Фо (загальна) = Загальна величина джерел (в тому числі короткострокових – рядок 620 Ф № 1) – Запаси = +/-.
Визначення 3-компонентного типу фінансової стійкості S (Ф) :
1, якщо Ф > 0; 0, якщо Ф < 0.
Фс > 0 – 1 Фm > 0 – 1
Якщо S (Ф) = {1; 1; 1}, то підприємство має абсолютну фінансову стійкість.
Якщо S (Ф) = {0; 1; 1} – підприємство має нормальну фінансову стійкість.
Якщо S (Ф) = {0; 0; 1} – нестійкий фінансовий стан;
Якщо S (Ф) = {0; 0; 0} – підприємство у кризовому фінансовому становищі.
Визначення фінансової стійкості за допомогою коефіцієнтів:
1.Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. Чим вище значення цього коефіцієнту, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування:
Нормативне значення коефіцієнта автономії > 0, 5;
2.Коефіцієнт фінансової залежності є зворотнім показником коефіцієнта автономії. Він показує суму загальної вартості майна підприємства, яка припадає на 1 гривню власних коштів. Якщо величина цього коефіцієнта = 1, то власники повністю фінансують своє підприємство:
Нормативне значення коефіцієнта фінансової залежності < 2;
3.Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує співвідношення власного і залученого капіталу:
Нормативне значення коефіцієнта фінансової стійкості > 1;
4.Коефіцієнт стійкості фінансування показує яка частина майна підприємства фінансується за рахунок стійких джерел. Критичне значення коефіцієнта – 0, 75. Якщо значення < 0, 75, то можна зробити висновок про те, що на підприємстві недостатньо стійких джерел фінансування:
Нормативне значення коефіцієнта стійкості фінансування складає 0, 8 – 0, 9;
5.Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами відображає частину оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних оборотних коштів:
Нормативне значення коефіцієнта забезпечення власними оборотними коштами > 0, 1;
6.Коефіцієнт поточних зобов’язань характеризує долю поточних зобов’язань в загальній сумі джерел формування майна:
Нормативне значення коефіцієнта поточних зобов’язань > 0, 5;
7.Коефіцієнт страхування бізнесу показує суму капіталу, зарезервованого підприємством на кожну гривню вартості майна:
Нормативне значення коефіцієнта страхування бізнесу > 0, 2.
8.Коефіцієнт забезпеченості обороту власними оборотними коштами дозволяє оцінити частку виторгу від реалізації продукції за рахунок власних джерел:
Нормативне значення коефіцієнта забезпеченості обороту власними оборотними коштами > 0, 1.
9.Коефіцієнт маневреності власних коштів характеризує ступінь мобільності використання власного капіталу і показує частку власних коштів, вкладених в оборотні активи:
Нормативне значення коефіцієнта маневреності становить 0, 2 – 0, 4.
10. Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів характеризує структуру фінансових ресурсів підприємства.
Максимально припустиме значення цього показника становить 1.
11. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів використовується для оцінки структури довгострокових джерел фінансових ресурсів. Нормативне значення становить 0, 4:
12. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел, так само, як і коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, використовується для оцінки структури довгострокових джерел фінансових ресурсів. Нормативне значення становить 0, 6:
Визначення типу фінансової стійкості ВАТ «Дніпроспецсталь»:
Фс на поч. пер. = 802550-543948-251357 = 7245 (тис. грн.) ;
Фс на кін. пер. = 290521-610097-220700 = -540276 (тис. грн.) ;
Фm на поч. пер. = 802550-543948+9155+65343+330-251357 = 82073 (тис. грн.) ;
Фm на кін. пер. = 290521-610097+12036+0+301-220700 = -527939 (тис. грн.) ;
Фо на поч. пер. = (802550-543948) + (9155+65343+330) +1003554-
- 251357= 1085627 (тис. грн.) ;
Фо на кін. пер. = (290521-610097) + (12036+0+301) +1567512-220700 =
= 1039573 (тис. грн.).
S (Ф) на поч. пер. = {1; 1; 1} – абсолютна фінансова стійкість.
S (Ф) на кін. пер. = {0; 0; 1} – нестійкий фінансовий стан.
Таким чином, виходячи з визначення типу фінансової стійкості, можна зробити висновок про те, що на початок періоду підприємство мало абсолютну фінансову стійкість, тобто вільно покривало свої витрати. На початку періоду для запасів було достатньо власних оборотних засобів. Однак, на кінець періоду непокритий збиток призвів до того, що на підприємстві не вистачає коштів для формування власних оборотних активів, необоротних активів і запасів, що призвело до нестійкого фінансового стану.
Визначимо фінансову стійкість ВАТ «Дніпроспецсталь» за допомогою коефіцієнтів:
- на початок періоду:
1.Коефіцієнт автономії = 802550/1880932 = 0, 4267;
2.Коефіцієнт фінансової залежності = 1880932/802550 = 2, 3437;
3.Коефіцієнт фінансової стійкості = 802550/ (65343+1003554) = 0, 7508;
4.Коефіцієнт стійкості фінансування = = (802550+9155+65343) /1880932 = 0, 4663;
5.Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами =
= (802550-543948) /1291310 = 0, 2003;
6. Коефіцієнт поточних зобов’язань = 1003554/ (65343+1003554) =
= 0, 9389;
7.Коефіцієнт страхування бізнесу = 12430/1880932 = 0, 0066;
8.Коефіцієнт забезпеченості обороту власними оборотними коштами = (802550-543948) /3608886 = 0, 0717;
9.Коефіцієнт маневреності = (802550-543948) /802550 = 0, 3222;
10.Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів =
= (1880932-802550) /802550 = 1, 3437;
11.Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів =
= 65343/ (802550+65343) = 0, 0753;
12.Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел =
= 802550/ (802550+65343) = 0, 9247;
- на кінець періоду:
1.Коефіцієнт автономії = 290521/1870370 = 0, 1553;
2.Коефіцієнт фінансової залежності = 1870370/290521 = 6, 4380;
3.Коефіцієнт фінансової стійкості = 290521/1567512 = 0, 1853;
4.Коефіцієнт стійкості фінансування = (290521+12036) /1870370 =
= 0, 1618;
5.Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами =
= (290521-610097) /1238912 = -0, 2579;
6. Коефіцієнт поточних зобов’язань = 1567512/1567512 = 1;
7. Коефіцієнт страхування бізнесу = 12430/1870370 = 0, 0066;
8. Коефіцієнт забезпеченості обороту власними оборотними коштами =
= (290521-610097) /3608886 = -0, 0886;
9. Коефіцієнт маневреності = (290521-610097) /290521 = -1, 10;
10. Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів =
= (1870370-290521) /290521 = 5, 4380;
11. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів =
= 0;
12. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел =
= 290521/ (290521+0) = 1.
Коефіцієнти фінансової стійкості ВАТ «Дніпроспецсталь» наведено у таблиці 5. 1:
 
Таблиця 5. 1
Коефіцієнти фінансової стійкості ВАТ «Дніпроспецсталь
 
Аналізуючи фінансову стійкість підприємства, можна сказати про те, що, як на початок, так і на кінець періоду коефіцієнт автономії не відповідає нормативному значенню, але наближається до нього лише на початку періоду і становить 0, 43, тобто, якщо на початок періоду 43% всіх коштів, що має підприємство складали власний капітал, то на кінець періоду ця величина скоротилася до 15, 5%, що можна вважати негативною тенденцією до зниження фінансової стійкості підприємства. Коефіцієнт фінансової залежності показав, що на початок періоду на 1 грн. власних коштів припадало 2 грн. 34 коп. всього майна підприємства, на кінець періоду цей показник має негативну динаміку до збільшення і свідчить про те, що для формування майна підприємства залучається більше позикових коштів, тобто на 1 грн. власного капіталу припадає 6 грн. 44 коп. вартості всього майна. Підприємство не в спромозі фінансувати себе самостійно. Коефіцієнт фінансової стійкості показав, що на початку періоду на 1 грн. залученого капіталу припадало 75 коп. власних коштів, на кінець періоду ця величина в динаміці погіршилась і становить 19 коп. Тобто показник фінансової стійкості не задовольняє нормативу ні на початок, ні на кінець періоду. Коефіцієнт стійкості фінансування показав, що 46, 6% майна підприємства на початку періоду і 16, 2% наприкінці періоду фінансується за рахунок стійких джерел. Тобто показник стійкості фінансування не досягає навіть критичної позначки (0, 75) ні на початку, ні на кінець періоду і в динаміці різко погіршується на 30%. Тобто на підприємстві значно бракує стійких джерел фінансування. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами засвідчив, що на початок періоду 20% оборотних активів фінансувалася за рахунок власних оборотних коштів, що задовольняє нормативу, та наприкінці періоду величина цього показника скоротилася на 46%, що говорить про те, що на кінець періоду на підприємстві недостатньо оборотних активів, які могли б бути профінансовані із власного капіталу. Коефіцієнт поточних зобов’язань показує, що на початок періоду на 1 грн. загальної суми джерел формування майна припадає 94 коп. поточних зобов’язань, на кінець періоду ця величина зросла до 1 грн., що відображає негативну тенденцію до збільшення зобов’язань підприємства. Коефіцієнт страхування бізнесу показує, що на початок і на кінець періоду на кожну гривню вартості майна припадає 0, 66% капіталу, зарезервованого підприємством. В даному випадку спостерігається відсутність змін, що не можна вважати позитивним. Коефіцієнт забезпеченості обороту власними оборотними коштами показує, що на 1 грн. виторгу від реалізації продукції припадає 7 коп. власних оборотних активів, наприкінці періоду цей показник скоротився на 16 коп. і становить -0, 09. Тобто підприємству бракує коштів, отриманих від реалізації продукції для підтримки достатнього рівня фінансової стабільності. На початок періоду коефіцієнт маневреності власних коштів задовольняє нормативу і становить 32%, тобто 32 коп. власних оборотних активів припадає на 1 грн. власного капіталу, на кінець періоду значення цього показника скоротилося на 142%. Тобто підприємство не може забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу. Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів показує, що на початок періоду на 1 грн. власного капіталу припадає 1 грн. 34 коп. позикових коштів, наприкінці періоду на 1 грн. власного капіталу припадає 5 грн. 44 коп. позикових коштів, що засвідчує негативну тенденцію до збільшення позикових коштів. Зменшення коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів наприкінці періоду в порівнянні з початком на 7, 53%, тобто на ту саму величину, що і на початок періоду говорить про негативну тенденцію, тому, що не формується стабільна структура позикового капіталу. Зростання показника фінансової незалежності капіталізованих джерел на 7, 53% за рахунок зменшення власного капіталу засвідчує негативну тенденцію. Тобто спостерігається нестабільна структура позикового капіталу.
Таким чином, підприємство ВАТ «Дніпроспецсталь» не можна вважати фінансово стійким.
 
ВИСНОВКИ
 
За час проходження переддипломної практики на публічному акціонерному товаристві «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» імені А. М. Кузьміна» вділося розгледіти основні аспекти господарської діяльності підприємства, ознайомитись з продукцією, що виробляє підприємство, методами планування діяльності, структурою, фінансовим потенціалом підприємства.
У зв’язку з цим можна зробити наступні висновки:
  • підприємство має необхідний потенціал для подальшого здійснення виробничої діяльності;
  • фінансування діяльності відбувається за рахунок отриманих доходів за виробництво продукції;
  • сутність планування полягає в розробці та обґрунтуванні цілей, визначенні найкращих методів та способів їх досягнення при найбільш ефективному використанні всіх видів ресурсів;
  • достатньо велика кількість персоналу, крім того є працівники, які працюють за сумісництвом, або неповний робочий день;
  • збільшення витрат, що має тенденцію за останній період призводить до скорочення прибутку та заважає більш інтенсивному розвитку підприємства;
  • по усім видам доходу спостерігається збільшення.
На підприємстві існує чимала кількість ризиків:
- ризик неплатежу з боку замовника;
- ризик підвищення цін на матеріали та комплектуючі;
- введення преференцій для місцевих виробників на ключових ринках;
- зменшення об'єму замовлень у зв'язку з економічною кризою на багатьох ринках;
- скорочення iнвестицiйних програм;
- потенційний дефіцит матерiалiв i комплектуючих через високі темпи зростання попиту на обладнання: браку виробничих потужностей постачальників ресурсів.
Iстотний вплив на господарську дiяльнiсть ПАТ «ДСС» мають проблеми законодавчого характеру. Згiдно з Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств» – власнi кошти вiдволiкаються на сплату податку на прибуток, а для закупiвлi сировини та комплектуючих виникає потреба у кредитах. Також на дiяльнiсть пiдприємства безпосередньо впливають коливання валютних курсiв, зростання цiн на матерiали, вiдволiкання коштiв на сплату податкiв при митному оформленнi iмпортних складових продукцiї, iнше.
Задля подолання ризиків підприємству слід:
- проводити аналіз ситуації на ринку i прогнозувати динаміку цін;
- проводити підписання довгострокових рамкових угод з основними постачальниками;
- знижувати собівартість i витрати за рахунок економії на масштабі;
- диверсифiкувати ринки збуту: збільшувати обсяги реалiзацiї на ринках Далекого Зарубіжжя;
- диверсифiкувати постачальників основних компонентів та матерiалiв.
В умовах макроекономічної ситуації головним є збереження вже досягнутих обсягів виробництва та продажу, закріплення та зростання обсягів реалiзацiї на ринках СНД, а також зростання обсягів поставок на ринок Далекого Зарубіжжя.
 
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Г. О. Швиданенко “Економіка підприємства” – К. : КНЕУ 2009
  2. Гетьман О. О., Шаповал В. М. “Економіка підприємства”: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Киів, Центр навчальної літератури, 2006
  3. О. С. Іванілов“Економіка підприємства” – К. : Центр учбової літератури, 2009
  4. БойчикІ. М. Економіка підприємства: Навч. посібник. -К. : “Атіка”, 2002.
  5. Макаровська Т. П., Бондар Н. М. Економіка підприємства. -К. : МАУП, 2003.
  6. Костенко Т. Д., Підгора Е. О., Рижаков В. С., Панков В. А., Герасимов А. А., Ровенська В. В., Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник. – Київ: Центр начальної літератури, 2005
  7. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7. 050106 “Облік і аудит”. За ред. Ф. Ф. Бутинця – Житомір: ПП “Рута”, 2003.
  8. Экономика предприятия: Учебник / Под общ. ред. д-ра екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного. – Пер. с укр. 2-го перераб. и доп. изд. – К. : КНЭУ, 2002.
  9. МацибораВ. І., Забарський В. К., Мацибора Т. В. Економіка Підприємства: Навч. Посібник. – К. : Каравела 2009
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фото Капча