Звіт з практики у відділі державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції

2) особи, над якими встановлено опіку чи піклування;

3) судді, слідчі, прокурори, державні виконавці, крім випадків, коли вони діють як законні представники або уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження;

4) інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати представництво.

 

 

 

Відкриття виконавчого провадження слід трактувати як стадію, що визначає такий початок дій щодо виконання постанов суду та актів інших державних та не державних органів, який забезпечує правомірність застосування заходів примусового виконання. Для звернення рішення до виконання стягувачу в першу чергу необхідно виконавчий документ пред’явити до відповідного відділу державної виконавчої служби разом із заявою про відкриття виконавчого провадження. Закон не містить вимог стосовно змісту заяви про відкриття виконавчого провадження, вона викладається у довільній формі. Крім стягувача, правом подання заяви про відкриття виконавчого провадження наділений і його представник, але вразі належного оформлення його повноважень. Також має право звернутися із заявою про відкриття виконавчого провадження прокурор, якщо він здійснював представництво інтересів громадянина або держави й зазначене виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого документа за його заявою. Водночас стягувач у заяві про відкриття виконавчого провадження вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, а також шляхи отримання ним коштів, а також право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону та його відчуження.

Відповідно підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, а саме:

виконавчі листи, що видаються судами і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово – промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово – промисловій палаті;

ухвали, постанови суддів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках передбачених законом;

судові накази;

виконавчі написи нотаріусів;

посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;

постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладення штрафу;

рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей.

Відкриття виконавчого провадження пов’язано із принципом дизпозитивності і передбачає активну поведінку стягувача.

При вирішенні питання щодо відкриття виконавчого провадження до обов’язку державного виконавця входить перевірка не лише наявності виконавчого документа, що надійшов від стягувача, у цьому переліку, але й відповідність його реквізитам, а саме:

назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що її видали;

дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (для фізичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб) індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача чи боржника чи можуть сприяти примусовому виконанні, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника;

регулятивна частина рішення;

дата набрання законною (юридичної) сили рішенням;

строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Наведення інших відомостей щодо стягувача чи боржника не є обов’язковим для суду чи іншого органу, що видає виконавчий документ. Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 6 Закону України «Про державну виконавчу службу» зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституціє України та Законами України та використовувати надані йому права у точній відповідності до закону. Тому відкривати виконавче провадження державний виконавець в праві лише при дотриманні у виконавчому документі всіх зазначених у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» реквізитів.

У разі виявлення невідповідності виконавчого документа вимогам, державний виконавець повинен відмовити у відкритті виконавчого провадження, про що він виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надіслати її заявникові. При цьому державний виконавець зобов’язаний роз’яснити заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Після усунення недоліків виконавчого документа заявник в праві звернутися до державної виконавчої служби на загальних підставах.

Зміст виконавчих документів, виданих на підставі судових рішень та рішень інших юрисдикційних органів, має певну специфіку, що полягає у встановленні іншими законодавчими актами додаткових вимог до виконавчих документів.

Державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення