Звіт з практики у відділі державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Законом України „Про виконавче провадження» передбачено ряд примусових заходів виконання виконавчих документів, серед яких:

звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб

звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

інші заходи, передбачені рішенням.

При добровільному виконанні рішення боржник не несе додаткових витрат (не сплачує виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій) та не позбавляється права на володіння, користування та розпорядження особистим майном.

 

 

Порядок закінчення виконавчого провадження залежить від підстави закінчення. Закон “Про виконавче провадження” передбачає 15 підстав закінчення виконавчого провадження. Зокрема, у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом боржник або стягувач можуть звернутися з відповідною заявою до державного виконавця з проханням закрити виконавче провадження, додавши підтверджуючі документи.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов’язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому законом. У разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв’язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови про закриття виконавчого провадження для їх пред’явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

 

 

Безперечно, забезпечити надійний захист прав та свобод людини і громадянина та виконання рішення суду та інших органів та посадових осіб, як того вимагає Основний Закон України, може орган державної виконавчої служби, яка діятиме винятково на засадах, визначених Конституцією: законності, рівності всіх учасників виконавчого провадження перед законом.

Моя технологічна практика проходила у відділі державної виконавчої служби Дніпровського району. ДВС належить до структури органу управління юстиції. Головним завданням органу ДВС є примусове виконання рішення суду або іншого органу чи посадових осіб. Дане завдання свідчить про те, що практична реалізація виконавчої влади полягає не тільки в організації виконання та практичному виконанні індивідуальних рішень правового характеру. Тим самим закладаються основи механізму втілення у життя волі держави, відображеної в рішеннях судів та інших органів.

Щодо виконання програми технологічної практики, то за час її проходження я з’ясувала основні цілі і завдання органу ДВС, вивчила їх структуру, організацію діяльності, форми і методи здійснення поставлених перед ними завдань; засвоїла практику застосування правових норм, що регулюють організацію і діяльність державних виконавців, а також норм, які вони застосовують у своїй діяльності; ознайомилась з роботою відділу державної виконавчої служби Дніпровського району м. Києва, ґрунтовно вивчила його структуру, завдання і функції; була спостерігачем примусового виконання рішення.

Безсумнівно, потрібно зазначити – велика роль у вдосконаленні діяльності органу ДВС залежить саме від рівня їх матеріального і фінансового забезпечення. Під час проходження практики я зрозуміла, що чим вищий цей рівень, чим менше організаційно-технічних проблем мають працівники, тим і продуктивнішою та якіснішою є виконувана ними робота.

Наприкінці роботи хотілося б зазначити, що технологічна практика відіграє, все ж таки, певну позитивну роль. Вона допомагає засвоїти матеріал, вивчений на протязі навчання, пізнати для себе щось нове, особливо з первин практичної діяльності, яка дуже відрізняється від навчального процесу, цікаво поспілкуватися із людьми – відповідальними працівниками державної виконавчої служби з однієї сторони та громадянами, які звертаються до ДВС із своїми проблемами з іншої.

 

 

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К. : Преса України, 1997. – 80 с., зі змінами та доповненнями;

2. Цивільний Кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 січня 2016 р., №435-15;

3. Закон України «Про виконавче провадження»: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 28 грудня 2015 р., № 901-19;

4. Указ Президента України про затвердження Положення про Державну виконавчу службу зі змінами і доповненнями станом на 4 квітня 2012 р., № 229/2012;

5. Білоусов Ю. В. Виконавче провадження. К: Прецедент. – 2005. – 368 с.

6. Білоусов Ю. В. Виконавче провадження: Навч. посіб. – К. : Прецедент, 2005. – 192 с.

7. Фіолевський Д. П. Державна виконавча служба України: навчальний посібник/ Фіолевський Д. П., Лобанцев С. Ю., Мезенцев Є. І. ; за заг. ред. Д. П. Фіолевського. – К. : Алерта, 2004. – 564 с.

8. Фурса С. Я., Щербак С. В. Виконавче провадження в Україні. Навчальний посібник – К. : Атіка, 2002 – 480 с.

9 Штефан М. Й. Виконання судових рішень: Навч. посіб. / М. Й. Штефан, М. П. Омельченко, С. М. Штефан. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 320 с.