Акушерство

Ультразвукове дослідження доцільно проводити у 20-22 тижні, 24-26, 30-32, 34-36 тижнів вагітності та перед пологами. При гемолітичній хворобі виявляють потовщену плаценту, збільшену печінку, «подвійні» контури голівки та тулуба плоду.

Важливе діагностичне значення має амніоцентез та дослідження навколоплодових вод.

Ведення вагітності

При першому зверненні до лікаря жіночої консультації усім вагітним із невідомим резус-фактором необхідно його визначити. У випадку наявності резус-від'ємної крові проводиться дослідження на наявність антитіл та їх титр. У жінок, які вагітні вперше, резус-антитіла визначають один раз на два місяці. При повторних вагітностях з явищами сенсибілізації до 32 тижнів титр визначають щомісячно з 32 до 35 тижнів – 2 рази на місяць, а потім – кожен тиждень.

Неспецифічну десенсибілізуючу терапію необхідно проводити всім вагітним із резус-від'ємною кров'ю навіть при відсутності в них у крові антитіл.

Лікування проводять у термінах вагітності 10-12, 24-25 та 32-33 тижні. Тривалість курсу лікування – 10-12 днів. Призначають глюкозу 2 мл, кокарбоксилазу 100 мг, метіонін по 0, 25, глюконат кальцію по 0, 5 тричі на день, прегнавіт по 1 капсулі

2 рази, токоферолу ацетат по 10 мг, антигістамінні препарати – супрастин, дімедрол.

У вагітних з обтяженим акушерським анамнезом та вираженою сенсибілізацією з 26-27 тижня вагітності до пологів доцільно призначити малі дози преднізолону – по 2, 5 мг 2 рази на день. Проводять пересадку шкірного клаптика від чоловіка 2-3 рази, починаючи з 7-8 тижня вагітності, повторно – по мірі відторгнення попереднього алотрансплантата. Можна проводити плазмофорез, гемосорбцію. Доцільно з метою покращення білірубінзв'язуючої функції печінки призначати зіксорін за 5 днів до пологів.

У 34-36 тижнів вагітності необхідна госпіталізація у пологовий будинок для вирішення питання про необхідність завчасного розродження, яке доцільно проводити при 37 тижнях вагітності. Якщо погіршується стан плоду, розродження можна проводити у 35-36 тижнів.

Гемолітична хвороба новонароджених

Розрізняють 3 форми захворювання – анемічна, жовтушна, набрякова. Основні методи лікування гемолітичної хвороби новонародженого – замінне переливання крові, фототерапія, терапія фенобарбіталом.

Профілактика резус-сенсибілізації

- Обов'язковим є збереження першої вагітності.

- Після пологів протягом перших 48 годин, а після абортів -після його закінчення жінці вводять антирезус-імуноглобулін у дозі 20 мкг.

- В обмінній карті та у виписці із історії хвороби акушерка повинна зробити відмітку про введення антирезус-імуноглобуліну.

 

У практичній діяльності фельдшера, акушерки чи медичної сестри можуть зустрітись випадки, де необхідно надати невідкладну акушерську допомогу до прибуття лікаря чи акушерської бригади.

Щоб максимально запобігти таким ситуаціям, слід своєчасно (до 12 тижнів) взяти вагітну жінку на диспансерний облік, виявити групи ризику щодо акушерської чи екстрагені-тальної патології і направити її у пологовий будинок (відділення патології чи ЦРЛ для подальшго обстеження і профілактичного лікування).

Якість надання медичної допомоги вагітним і роділлям на фал залежить від рівня кваліфікації персоналу, а також від забезпечення необхідними медичними препаратами, інструментами.

Медичний персонал фап повинен мати чітко розроблені плани надання акушерської допомоги на всіх етапах – при ускладненнях вагітності, пологів та у післяпологовому періоді.

У відділення патології вагітності пологового будинку чи ЦРЛ слід своєчасно направляти вагітних жінок із наступною акушерською патологією:

1. Обтяжений акушерський анамнез (перенесені мимовільні аборти, особливо ускладнені, кровотечі при попередніх пологах, наявність рубців на матці після операцій, перенесені септичні захворювання після пологів чи абортів, перенесений мі-хуровий занесок).

2. Великий плід.

3. Багатоплідна вагітність.

4. Переношена вагітність.

5. Анемія та порушення згортання крові.

6. Вузький таз.

7. Антенатальна смерть плода.

8. Передчасні пологи.

9. Резус-негативний тип крові.

10. Екстрагенітальна патологія.

Допологовій госпіталізації підлягають також жінки, що багато разів народжували чи мали багато абортів, а також якщо перша вагітність у жінки понад ЗО років.

Якщо вдома або на фал відбувається II період пологів, фельдшер, акушерка чи медсестра повинні уміти прийняти пологи (захист промежини) та здійснити перший туалет новонародженого.

У III періоді пологів надається наступна допомога: якщо крововтрата досягла 300 мл і продовжується, необхідно випустити катетером сечу, перевірити наявність ознак відшарування плаценти і, якщо вони позитивні, видалити послід зовнішніми прийомами (Абуладзе, Гентера, Креде-Лазаревича). Якщо видалити послід зовнішніми прийомами не вдалось, слід видалити його рукою (під знеболенням).

У тому випадку, коли кровотеча продовжується, а ознак відокремлення плаценти немає, слід зробити ручне відшарування плаценти і масаж матки на кулаці.

Одночасно вводять утеротонічні засоби (внутрішньовенне або внутрішньом'язово 1 мл метилергометрину чи окситоци-ну).

Якщо кровотеча триває у ранньому післяпологовому періоді, слід зробити ручну ревізію порожнини матки і масаж матки на кулаці (під знеболенням) і також увести утеротонічні засоби.

Знеболення в цих умовах можна провести шляхом введення 2 мл 50% розчину анальгіну разом із 2 мл 1% розчину ді-медролу та 1 мл промедолу.

Бажано додатково зробити венепункцію і налагодити внутрішньовенне введення 5% розчину глюкози, поліглюкіну чи реополіглюкіну.

Якщо кровотеча продовжується, необхідно, очікуючи приїзду