Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Альбігойські війни та їх історичне значення

Предмет: 
Історія
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

західноєвропейського Середньовіччя, на розвиток феодального суспільства знайшов своє відображення у подальших протестних рухах народно-релігійного та соціального характеру.

 
Висновки
 
Отже, на межі XIII-XIV ст. Франція переживала глибокі суспільно-політичні та економічні потрясіння. Релігійне життя суспільства, особливо з XIІІ ст., перебувало у стані зростаючої кризи. Західна Церква з її інститутами потребувала негайного реформування, оскільки аморальне, далеке від євангельських постулатів життя переважної більшості кліриків, економічні та владні зловживання представників католицького духовенства призводили до занепаду морального авторитету Церкви і втрати довіри до неї з боку суспільства.
Поряд зі збройними виступами населення, протидія феодальному ладу набувала форм релігійних єресей та народно-релігійних рухів. Саме єресі та релігійна опозиція стали характерною рисою протестних рухів в історії середньовічного західноєвропейського суспільства протягом XIII-XIV ст. У цій ситуації Південна Франція перетворилась на потужний центр єретичних та антифеодальних рухів. Народно-релігійна боротьба з догматичними засадами Римської Церкви стала важливим елементом антифеодальних виступів і повстань.
Процвітаюче економічне становище південнофранцузьких міст та їхня політична самостійність призвели до появи в їх середовищі у середині XII ст. альбігойського руху – своєрідного явища, котре об’єднало соціальний протест у релігійній формі з протидією політиці французької корони. Воно виникло на межі ХІІ-ХШ ст. на півдні Франції і відіграло значну роль у подальшому розвитку подій в цьому регіоні. Незважаючи на використання сучасниками описуваних подій терміну «альбігойська єресь», який штучно об’єднував єретичні секти вальденсів і катарів, найбільшу роль у боротьбі з Церквою та феодалами відігравали переважно прибічники катарів, особливо ті, хто належав до міської верхівки та до верстви феодалів.
Проголошений Папою і пропагований орденом Сито, хрестовий похід проти альбігойців, в кінці кінців, став перемогою короля і домініканських порядків. Він сприяв динамічної централізації королівства Капетингів, а одним з далекосяжних його наслідків стало зародження Інквізиції – і догматики томізму. Так зник окситанська катаризм – основна причина цього походу. Але він загинув в Окситанії в першій третині XIV століття не «через внутрішню доктринальну слабкість» – як це можна іноді прочитати. Збережені книги і проповіді катарів свідчать про його належний теологічний рівень. Він помер не природною смертю, але після 20 років священної війни і 100 років систематичних переслідувань в контексті створення нового світового монархічного і релігійного порядку, який породив і інші численні зміни. Просто це був новий світ, з якого все колишнє було вигнано.
 
Список використаних джерел та літератури
 
  1. Из «Больших французских хроник» // Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. Сказкина С. Д.: В 3-х т. Москва: Изд-во социально-экономической литературы, 1963.  Т. ІІ. С. 387-389. 
  2. Из Фруассара // Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. Сказкина С. Д.: В 3-х т. Москва: Изд-во социально-экономической литературы, 1963. Т. ІІ. С. 381-384. 
  3. Из «Хроники Жана де Венетт» // Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. Сказкина С. Д.: В 3-х т. Москва: Изд-во социально-экономической литературы, 1963. Т. ІІ. С. 379-380. 
  4. Из «Хроники первых четырех Валуа» // Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. Сказкина С. Д.: В 3-х т. Москва: Изд-во социально-экономической литературы, 1963. Т. ІІ. С. 384-387. 
  5. Истинная Божия церковь и Consolamentum или духовное крещение (Окситанский Дублинский ритуал) // Каратини Р. Катары. Москва: Эксмо, 2010. С. 332-334.
  6. Книга двух начал. Liber de duobus principis [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.imperia- duha.ruIarticle 39.html:
  7. Consolamentum или духовное крещение (Окситанский Лионский ритуал) // Каратини Р. Катары. Москва: Эксмо, 2010. С. 335-339. 
  8. Начало Евангелия от Иоанна // Каратини Р. Катары. Москва: Эксмо, 2010. С. 323-324. 
  9. Тайная вечеря // Каратини Р. Катары. Москва: Эксмо, 2010. С. 324-332. 
  10. Учение еретиков из Тулузского графства // Каратини Р. Катары. Москва: Эксмо, 2010. С. 342-345.
  11. Бессмертный Ю. Л. Некоторые проблемы истории дворянства в Северной Франции конца XII – начала XIV в. // Французский ежегодник, 1961. Москва: Изд-во АН СССР, 1962. С. 5-27. 
  12. Бессмертный Ю. Л. Французское крестьянство в X-XIII вв. // История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма: В 3-х т. Москва: Наука, 1986. Т.2. С. 94-115.
  13. Бондарюк Б. Церковно-релігійні конфлікти на терені Західної Європи: від хрещення Карлом Великим саксів до завершення Альбігойських війн (785–1245 рр.) // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2016. Т. 26: До 80-річчя від дня народження професора Анатолія Копилова. С. 116-135.
  14. Гергей Е. История папства. Москва: Республика, 1996. 463 с.
  15. Гутнова Е.В. Крестьянство и ереси // Средние века. 1975. Вып. 38. С. 28-38.
  16. Дюби Ж. История Франции. Средние века. Москва: Международные отношения, 2000. 416 с.
  17. Каратини Р. Катары. Москва: Эксмо, 2010. 400 с.; 
  18. Карпачева М. Е. Становление ремесленно-торговой экономики в мелких городских центрах Каркассоннского района в средние века // Средневековый город. 1975. Вып. 3. С. 34-53.
  19. Карсавин Л. П. Очерки средневековой религиозности // История ересей. Москва: АСТ, Хранитель, 2007. С. 9-266.
  20. Керов В. Л. Из истории борьбы народных масс против католической церкви в эпоху феодализма. Москва: УДН, 1970. 85 с.; 
  21. Керов В. Л. Народные восстания и еретические движения во Франции в конце XIII – начале XIV века. Москва: Изд-во УДН, 1986. 138 с.
  22. Ли Г. История инквизиции: В 3-х т. Москва: Эксмо, 2007. Т. 1. 512 с.
  23. Лукашенко А.І. Експлуатація християнського дуалізму в експансіоністській політиці католицької Церкви: хрестові походи // Гілея: науковий вісник. 2013. Вип. 79. С. 103-105.
  24. Мадоль Ж. Альбигойская драма и судьбы Франции. Санкт-Петербург: Евразия, 2000. 404 с. 
  25. Монусова Е. История крестовых походов. Москва-Санкт-Петербург: естрель, 2010. 505 с. 
  26. Осокин Н. А. История альбигойцев и их времени: В 2-х т. Москва: АСТ, 2003. Т. 1. 896 с.
  27. Погребенник А. Суспільно-політичне становище і релігійне тло у французькому королівстві в епоху альбігойських війн // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. 2012. Т. 2. С. 202-214.
  28. Погребенник А. Суспільно-політичне становище і релігійне тло у французькому королівстві в епоху альбігойських війн // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. 2013. Т. 1. С. 260-271.
  29. Погребенник А. Суспільно-політичне становище і релігійне тло у французькому королівстві в епоху альбігойських війн // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. 2013. Т. 2. С. 279-300.
  30. Романова О. «Пісня про хрестовий похід на альбігойців»: ідейна структура // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. 2010. Вип. 17. С. 93-97.
  31. Сидорова Н. А. Народные еретические движения во Франции в ХІІ-ХШ веках // Французский ежегодник, 1961. Москва: Изд-во АН СССР, 1962. С. 429-433.
  32. Шафф Ф. История Христианской Церкви: В 7-ми т. Санкт-Петербург., 2008. Т. Т. V. Средневековое христианство. 1049–1294 гг. 517 с.
Фото Капча