Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Альбом зразків оформлення звітів про виконання лабораторних робіт із курсу загальної фізики

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
75
Мова: 
Українська
Оцінка: 

 ;  ,  ;  ;  ;  ;  .

 
4. Таблиця вимірювань та часткових обчислень: 
 
5. Обчислення η за робочою формулою п. 2:
 
 ;
 
6. Обчислення відносної і абсолютної похибок.
Логарифмуючи і диференціюючи робочу формулу п. 2, одержимо:
 
де Sn (d) – вибіркове середньоквадратичне відхилення по d.
 
Таким чином, відносна похибка визначення коефіцієнта в’язкості рідини рівна:
 
Абсолютна похибка
 
Кінцевий результат
 
   ; Р=0, 95.
 
Висновок: експериментальні дані лежать у межах літературних для подібних мастил, наприклад, для касторового масла при 10оС η=2, 420 Па•с, а при 20оС η=0, 986 Па•с.
 
Лабораторна робота №11
 
Визначення відношення теплоємностей газу методом адіабатичного
розширення
1. Мета роботи: а) визначити відношення теплоємностей   газу методом адіабатичного розширення; б) розрахувати теоретично коефіцієнт Пуассона для повітря за формулою   і порівняти з результатами експерименту.
2. Робоча формула:
 
  (1)
 
де h1 i h2 – різниця висот стовпчиків рідини у колінах манометра перед адіабатичним розширенням h1 і після адіабатичного розширення h2.
3. Паспортні дані:  м.
 
4. Таблиця вимірювань та часткових обчислень: 
№ п/п h1,  
h2,  
γ Δγ = |γi – γcp|
1 230 55 1. 3143 0. 01850
2 220 55 1. 3333 0. 00055
3 210 55 1. 3548 0. 02205
4 225 54 1. 3158 0. 01700
5 218 56 1. 3457 0. 01289
ср. 1. 3328 0. 01420
 
5. В таблиці для кожного окремого досліду представлені обчислені за робочою формулою значення γ.
6. Формула розрахунку повної абсолютної похибки Δγ.
 
 
7. Математична обробка результатів прямих вимірювань.
7. 1. Вибіркові середньоквадратичні відхилення Sn (h1) =Sn (h2) =0, бо неможливо дотриматись однакових умов при повторенні дослідів.
7. 2. З тієї ж причини випадкові похибки Δh1вип=Δh2вип=0.
7. 3. Приладові похибки при t=2 рівні
 
 
Тут σпр. – середньоквадратичне відхилення, що відповідають паспортним похибкам відповідно (Δh1) 0, (Δh2) 0.
7. 4. Загальні абсолютні похибки прямих вимірювань.
Оскільки Δh1вип=Δh2вип=0, то Δh1заг=Δh2заг=Δh1пр=3, 3333·10-4 (м).
 
8. Розрахунок кожного доданка підкореневого виразу повної абсолютної похибки Δγ (п. 6).
 
8. 1.  
8. 2.  
 
9. Загальна абсолютна похибка Δγ непрямого визначення γ за формулою п. 6:
 
 
10. Відносна похибка:
 
 ;  .
 
11. Кінцевий результат:
 
 ,  .
 
11. Теоретично:
 
 .
 
13. Висновок: розбіжність результатів експерименту між теоретично розрахованим γ пояснюється деякою негерметичністю посудини, в якій знаходиться повітря, та раптовою зміною зовнішнього тиску.
Примітка:
Логарифмуючи робочу формулу, а потім диференціюючи одержаний вираз, можна
спочатку отримати відносну похибку  , а потім абсолютну похибку  . В цьому випадку
 
Кінцевий результат:
 
 ,  .
 
Лабораторна робота №12
 
Визначення коефіцієнта поверхневого натягу води методом відриву кільця
1. Мета роботи: визначити коефіцієнт поверхневого натягу води методом відриву кільця і оцінити похибки визначення   за методом Стьюдента.
2. Робоча формула обчислення коефіцієнта поверхневого натягу води за експериментальними даними методу відриву кільця
 
 ,
 
де   – коефіцієнт поверхневого натягу; Р – сила відриву (поверхневого натягу) ; D – зовнішній діаметр кільця; h – товщина кільця; Р0 – покази відрахункової стрілки при сухому кільці;   – покази відрахункової стрілки у момент відриву кільця від поверхні рідини.
3. Паспортні дані та паспортні приладові похибки:
 
4. Таблиця вимірювань та часткових обчислень:
 
5. Обчислення значення коефіцієнта поверхневого натягу   за робочою формулою п. 2. :
 
6. Формула розрахунку повної абсолютної   похибки визначення коефіцієнта поверхневого натягу, оціненої за методом Стьюдента:
.
 
7. Математична обробка результатів прямих вимірювань за методом Стьюдента:
7. 1 Вибіркові середньоквадратичні відхилення:
 
7.2 Випадкові похибки при надійності  :
 
7.3 Приладові похибки при параметрі  :
 
Тут  пр. – середньоквадратичні відхилення, які відповідають паспортним приладовим похибкам  
 
7.4. Загальні абсолютні похибки прямих вимірювань:
 
8. Розрахунок кожного доданка підкореневого виразу (п. 6) повної абсолютної   похибки визначення коефіцієнта поверхневого натягу  :
 
8. 1.  ;
8.2. ;
8.3.  ;
8.4.  ;
8. 5.  .
 
9. Загальна абсолютна похибка   непрямого визначення коефіцієнта поверхневого натягу   за формулою п. 6. :
 
10. Відносна похибка:
 
11. Кінцевий результат:
 
Примітка:
Фото Капча