Аналіз роботи рекламного агентства

Рекламне агентство.

-статистика на Україні.

У рекламному каталозі “Світ реклами” нараховується понад 249 рекламних організацій в Україні, 229 з яких розташовані з Києві.

-Вони  надають такі види послуг: поліграфія; пряма поштова реклама;

-виготовлення кіно та відеопродукції;

-розміщення реклами на телебаченні;

-виготовлення та розміщення реклами в пресі;

-реклама на транспорті;

-фото послуги;

-дизайн та оздоблення інтер'єрів;

-розробка фірмового стилю;

-зовнішня візуальна реклама;

-виготовлення аудіопродукйії;

-розміщення реклами на радіо;

-розміщення реклами в комп’ютерних мережах;

-організація презентацій та проведення виставок;

-розробка та проведення рекламної компанії.

Рекламні агенції видають прайс-листи з переликом послуг і  цін на них. Г Таблиця 1.1

За дослідженням фірми “Консалтинг Юпрій” обіг усіх рекламних агенцій України в1994 році становив $ 25 млн. що складає $ 6 на душу населення. У світовій практиці цей показник є  вищим значно - відповідно $ 334 млн. та $ 66.

 

 

В основному рекламні агенції діють самостійно й забезпечують своє виживання також самі. Це означає, передовсім, що ціна на їхні послуги має покривати витрати, зв’язані з рекламною діяльністю. Крім того, рекламні агенції повинні мати й відповідний зиск від своєї діяльності. Ось чому вони мусять вивчати, яку ціну готові платити споживачі продукції, як діятимуть конкуренти тощо.

Отже, для прийняття рішень рекламними агенціями що до ціни на послуги базовими величинами є: по-перше, витрати рекламних агенцій на виконання тієї чи тієї рекламної послуги; по-друге, поведінка рекламодавців і, по-третє, поведінка конкурентів. За сучасного вільного ціноутворення ціна є продуктом переговорів. Тому вона має назву договірної. вона може бути індивідуальною, тобто виходити з конкретних вимог конкретного споживача-рекламодавця, або прейскурантною, яка враховує надбавки і знижки. Прейскурантні ціни можуть бути мінімальними, максимальними і твердими. Встановлюючи мінімальні ціни, рекламна агенція захищає себе від наслідків цінової конкуренції.  Максимальні ціни повинні протидіяти надзвичайному зростанню цін. Тверді ціни є основою стабільного виторгу за рекламні послуги.  Якщо рекламна агенція веде політику ціноутворення за принципом “ціна – якість”, ціна може бути змінена двояко: або варіацією винагороди за певну якість рекламних послуг, або варіацією якості за сталої ціни.

Коли ціноутворення виходить з витрат, рекламна агенція користується двома видами калькуляції: прогресивною калькуляцією, коли ціна розраховується на підставі виробничих витрат і повністю або частково перекриває ці витрати, та методом зворотної калькуляції, коли за вихідну точку розрахунку беруть середню ціну рекламної послуги на ринку послуг або в окремих провідних рекламних агенціях.

Коли ціноутворення орієнтоване на споживача, предметом аналізу рекламних агенцій є готовність споживача-рекламодавця платити відповідну ціну (верхня гранична ціна), реакція цих споживачів на зміни у ціні (пластичність цін), а від так і можливість диференціювання цін.

При виході на ринок зі справді новими видами послуг рекламні агенції спочатку призначають високу ціну, яка потім постійно знижується з розвитком ринку і зменшенням витрат на одиницю рекламної послуги.

Коли ціноутворення зорієнтоване на конкурентів, рекламні агенції встановлюють ціни залежно від структури ринку, кількості конкурентів, однорідності послуг. Рекламні агенції виходять з однієї із трьох стратегій: пристосування до ринкової ціни, послідовне зниження цін, послідовне зростання цін. Політика низьких цін застосовується при введенні на ринок нових рекламної послуг з метою швидкого залучення значної кількості клієнтів. Послідовне зростання цін відбувається у тому разі коли невелика група відносно однакових рекламних агенцій з метою запобігання руйнівній ціновій конкуренції визнає когось лідером і покладає на нього завдання встановлення ціни більш-меньш придатної для цієї групи без надання такому лідеру можливості додаткового зиску.

Існують два основних види компенсації послуг агентств: комісійна система і гонорарна система.

Комісійна система дісталася в спадщину від тих ранніх днів, коли агентство займалося продажем місця від імені носіїв реклами. Комісію йому виплачували із сум продажів. І хоча нині агентства працюють від імені рекламодавців і купують місце і час у засобів реклами, стара система збереглася. Діє вона в такий спосіб: від імені одного зі своїх клієнтів агентство розміщає в часопису полосне оголошення. Тарифна вартість смуги в часопису - 30 тис. доларів. Після публікації оголошення часопис виставляє агентству рахунок на 25,5 тис. долл. (30 тис. мінус 15%, тобто 4,5 тис. дол.). Потім агентство виставляє рахунок клієнту на повну суму - 30 тис. дол. - і сплачує часопису 25,5 тис. дол., залишаючи в себе 4,5 тис. дол., що надходять у його валовий прибуток. З суми валового прибутку агентство оплачує свої витрати по плануванню, підготуванню і розміщенню оголошення, резервуя значну суму на покриття накладних витрат і прибуток. Якщо агентство розплачується наявними в плині 10 днів із дати виставляння рахунка, більшість засобів поширення реклами надає йому додаткову знижку в розмірі 2%. Ця знижка звичайно передається клієнтам, що не затримують оплату рахунків.

Контрактори засобів зовнішньої реклами надають комісію в розмірі приблизно 16,5%, а деякі галузеві видання - 20%. Іноді застосовуються й інші розміри комісійної винагороди, але в США практично узвичаєним розміром є 15%. У інших країнах розмір комісії може коливатися в