Аналіз семантико-функціональної етномовної специфіки демінутивів латинськомовного тексту Апулея та способів їх художнього перекладу українською мовою

Предмет:

Психолінгвістика

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

20

Мова:

Українська

Оцінка:

що становить 12, 80%. Більшість утворена похідними суфіксами: – iculu, -aculu, -unculu, -usculu: agn-iculus, ann-icula, conch-icula, hort-iculus, serv-iculus, vestiment-iculum, pin-aculum, ram-unculus, ram-usculus та інші. Для багатьох існували більш давні утворення: agnulus, agnellus, conchula, hortulus, servulus [3, с. 11]. Численна група з суфіксом -unculu: glandi-unculus, istori-uncula, libac-unculus. Поряд з цими існували й більш вживані форми, наприклад, gladiolus поряд з gladiunculus, однак нові технічні значення витіснили демінутивні [3, с. 11]. Утворення з суфіксами -iculu, -aculu, -unculu та інші не слід вважати ненормативними, адже вони не володіли властивостями вибірковості первісних суфіксів. Тільки слово surculus, утворене з додаванням суфікса -culu, можна вважати ненормативним, якщо воно походить він surus [3, с. 11]. У творах Апулея є всього 118 лексем на -ulu, серед них 18 ненормативних (15, 25%) і 48 лексем на -сulu, серед яких 5 ненормативних (10, 42%). Суфікс – сulu вважався більш експресивним [3, с. 11].

Отже, основна закономірність дистрибуції суфіксів -ulu, -сulu зберігається протягом існування як письмової, так і усної латинської мови. Але вже з припиненням існування латини як розмовної мови – правило нівелюється.

Розділ 2. Класифікація демінутивів у творі «Метаморфози»

2.1. Типи, принципи класифікацій

Існує багато класифікацій демінутивів на основі різних критеріїв. Дуже важливим є розрізнення власне демінутивів, тобто похідних, які співвідносяться з непохідними щодо зміни об’єму і емоційного змісту, наприклад, domus-domuncula, і невласне демінутивів тобто ті, які позбавлені емоційного забарвлення, але мають демінутивний суфікс caput – capitulum[4, с. 15].

Найбільш проста і поширена класифікація демінутивів – семантична, яка базується на значенні твірної основи. Ще античні граматики помітили, що певні семантичні класи слів піддаються демінутивізації легше ніж інші[4, с. 15]. Наприклад, у творі Апулея найчастіше демінутиви утворювались від слів, що можна віднести до побутової лексики: funiculus, utriculus, vasculum, далі – абстрактні поняття: aetātula, dīlūculum, mellitulus та інші. Третьою з найширших семантичних груп є іменники та прикметники, що позначають осіб: adulēscentula, anicula, servulus і т. д. Багато демінутивів також утворено від анатомічної лексики: articulus, pinnula, pupula.

Власне демінутиви також можна поділити на ті, які несуть в собі явне міноративне значення: frustulum, arcula та ті, котрі мають емоційне (зменшувально-пестливе або зневажливе) значення: amīcula, dicaculus.

Варто зазначити, що на значення демінутива великий вплив має значення кореня слова [4, с. 17]. Зрозуміло, що не можна всі демінутиви віднести до одного класу, особливо якщо їх розглядати в контексті. Оскільки семантична класифікація не може бути точною, однозначною і вичерпною без опори на формальні показники, можливе виділення й інших класів зі іншими принципами [4, c. 18].

Класифікація демінутивів має довгу історію і своїм корінням сягає античності, адже ще в ті часи граматики виділили два класи демінутивів: του χρειωδους χαριν – задля користі (що відповідають пестливим демінутивам), του γελοιου χαριν – задля сміху (з гумористичним забарвленням). Міноративність мається на увазі і не виділяється в окремий клас. Такий поділ зустрічаємо в схоліях Діонісія Фракійця Τεχνη γραμματικη. А Прісціан поділяє демінутиви на класи за вживанням: 1) necessariaes ignificationis causa; 2) velurbanitatis-veladulationis[4, с. 18].

2.2. Семантичні групи демінутивів у творі Апулея «Метаморфози»

Лексика на позначення побутових понять

ānsula, ae f [demin. до ansa] – маленька ручка, рукоятка

arcula, ae f [demin. до arca] – ящичок, скринька

circulus, i m (стягн. circlus) [demin. до circus] – кільце, каблучка, пояс

fasciola, ae f [demin. до fascia] – невелика пов‘язка

funiculus, i m [demin. до funis] – тонкий канат, мотузка, доля, шлях, узбережжя, поясок

grabatulus, i m [demin. до grabatus] – ліжечко, невелике ліжко

hortulus, i m [demin. до hortus] – садок

igniculus, i m [demin. до ignis] – вогник, іскра, запальність

lectulus, i m [demin. до lectus] – невелике ліжко

mensula, ae f [demin. до mensa] – столик

nidulus, i m [demin. до nidus] – гніздечко, перен. затишне місце

nodulus, i m [demin. доnodus] – вузлик

nummulus, i m [demin. до nummus] – невелика монета, трохи грошей

ollula, ae f [demin. до olla] – невеликий горщик

sarcinula, ae f [demin. до sarcina] – згорточок, невеликий пакунок

scrupulus, i m [demin. до scrupus] – гострий камінець, піщинка; тривога, непорозуміння, сумніви

sportula, ae f [demin. доsporta] – кошик, подарунок, гостинець

stilla, ae f [demin. до stiria] – краплина, трохи

tigillum, i n [demin. до tignum] – маленька балка, брусок

unctulum, i n [unctum] – трохи мазі

utriculus, i m [demin. до uterI] – невеликий шкіряний міх, пузир

vasculum, i n [demin. до vas] – невелика ваза, посудинка

villula, ae f [demin. до villa] – дачка

vocula, ae f [demin. до vox] – слабкий голос, тихий голос, слівце

xeniolum, i n [demin. до xenium] – подаруночок

Лексика на позначення осіб та рис людей

adulēscentula, ae f [demin. до adulescens] – молоденька дівчина

adulēscentulus, i m [demin. до adulescens]- юнак