Аналіз семантико-функціональної етномовної специфіки демінутивів латинськомовного тексту Апулея та способів їх художнього перекладу українською мовою

ancillula, ae f [demin. до ancilla] – молода служниця, служаночка

anicula (anicilla), ae f [demin. до anus] – старенька

dicaculus, a, um [demin. до dicax] – гострий на язик

argūtulus, a, um [demin. до argutus] – балакучний, охочий до слова, розумненький

seniculus, i m [senex] – старенький

servulus, i m [demin. до servus] – молоденький раб

 

cenula, ae f [demin. до cena] – маленький обід

corolla, ae f [demin. до corona] – віночок

іentaculum, i n – легкий сніданок

dulciola, orum n [dulcis] – солодкі тістечка, пироги

gustulum, i n [demin. до gustus] – легка закуска, насм. поцілунок

 

gallinula, ae f [demin. до gallina] – курочка

lupula, ae f [demin. до lupa] – маленька вовчиця, перен. відьма

 

casula, ae f [demin. до casa] – маленька хижа, склеп

cellula, ae f [demin. до cella] – комірчинка

domuncula, ae f [demin. до domus] – хатинка

domuscula, ae f [demin. до domus] – будиночок

gurgustiolum, i n [demin. до gurgustium] – таверночка, дрібний кабак

posticulum, i n [demin. до posticum] – задня частина дому

tuguriolum, i n [demin. до tugurium] – хижинка

 

labellum, i n [demin. до labrum] – маленька губа, губка

osculum, i n [demin. до os] – ротик, перен. поцілунок

palmula, ae f [demin. до palma] – кисть руки, крильце

pinnula, ae f [demin. до pinna] – пір’їнка, крильце

plumula, ae f [demin. до pluma] – пір’їнка, пушинка

pupilla, ae f [demin. до pupa] – зіниця, око

pupula, ae f [demin. до pupa] – око

ungula, ae f [unguis] – копито

articulus, i m [demin. до artus] – суглоб, частина тіла

 

arbuscula, ae f [demin. до arbor] – деревце, перен. підставка

cannula, ae f [demin. до canna] – невисокий очерет

corolla, ae f [demin. до corona] – корона, гірлянда

flosculus, i m [demin. до flos] – квіточка, перен. прикраси, перен. гарні вислови

herbula, ae f [demin. до herba] – травичка, рослинка

herbusculа, ае f [demin. до herba] – зілля, трава

 

gladiolum, i n [demin. до gladius]-невеликий меч, гладіус

 

aetātula, ae f [demin. до aetas] – юний вік, рання юність, раннє дитинство

altiusculē adv. [altiusculus до altus] – височенько, досить високо, досить низько

clanculо adv. [demin. до clam] – потай

diecula, ae f [demin. до dies] – деньок, перен. короткий термін, відтермінування

dīlūculum, ī n [dis + lux] – світанкова пора

formula, ae f [demin. до forma] – миловидність, форма, образ

frustulum, i n [demin. до frustum] – шматочок

initialis, e [initium] – початковий

mellitulus, a, um [demin. до mellitus] – солодкий як мед, перен. милий

misellus, a, um [demin. до miser] – бідненький, нещасний, слабенький, ниций

mundule adv. [mundulus до mundus] – вишукано, охайно

nubilus, a, um [nubes] – хмарний, похмурий

оffula, ae f [demin. до offa] – шматочок

operula, ae f [demin. до opera] – невеличка справа, підзаробіток

parvulus, a, um [demin. до parvus] – невеличкий, незначний, юний

рaululum, i n [demin. до paulum] – дещо, трішечки

plusculus, a, um [demin. до plus] – дещо більший

pressule [demin. до presse] – притискаючи до себе в обіймах, тісно

saepicule [demin. до saepe] – частенько, досить часто

scitule [scitulus demin. до scitus] – по-мистецькому, вишукано

scitulus, a, um [demin. до scitus] -вишуканий, хорошенький

tantillulum [demin. до tantillum] – трішечки

tantulо adv. [demin. до tantus] – настільки мало

tenellus, a, um [demin. до tener] – дуже ніжний

turbela, ае f [demin. до turba] – галас, натовп

 

clivulus, a, um [demin. до clivus] – схил

rivulus, i m [demin. до rivus] – струмок, вузький прохід

Отже, зробивши класифікацію демінутивів за твором Апулея «Метаморфози», ми можемо зробити підсумок: всього виписано та поділено в групи 92 демінутиви, 71 з яких із суфіксами -ulu, -culu. Найбільшою лексичною групою виявилася лексика на позначення побутових та абстрактних понять. З частин мови переважають іменники, дещо менше прикметники і лише декілька прислівників.

 

 

У результаті дослідження можна зробити висновки про те, що категорія демінутивності є досить розвиненою як в українській, так і в латинській мовах і особливо широко представлена на словотвірних рівнях обох мовних структур у вигляді суфіксально утворених похідних. Оскільки в латинській мові основних демінутивних суфіксів лише три, семантичний спектр, який можуть виражати утворенні за їх допомогою похідні від значення об'єктивної малості до оцінно-емоційного та експресивного, залежить не лише від семантики основи, але й дуже часто від контексту. Очевидно, що в латинській мові, як і в українській, демінутивний словотвір представлений не лише у сфері іменника, але й прикметника та прислівника, проте семантика подібних утворень в обох мовах не завжди збігається, що, відповідно, потрібно враховувати при перекладі.

Твір Апулея «Метаморфози, або Золотий осел» – це пригодницький роман про побут фесалійців ІІ століття н. е., тому і мова є дуже багатою на різні стилістичні засоби, а особливо на демінутиви. Роман наповнений побутовою, розмовною лексикою, зменшення певних предметів чи якостей або ж їхньої експресивної конотації, тобто емоційності, звичайно ж передається демінутивною лексикою. Тому саме цей твір є ідеальним для дослідження такої лексики.

У нашій роботі ми використовували статті Домбровського Романа Остаповича, Рудої Наталії Вікторівни та іншу додаткову літературу, де були статті про змельшувально-пестливу лексику та її значення. Також, для наведення прикладів нам слугував переклад Йосипа Кобіва та Юрія Цимбалюка.

В результаті дослідження, ми виявили, що є два основні семантично рівноцінні суфікси: -ulu, -culu, а їхнє вживання залежало від фонетико-морфологічної структури слова, наприклад, слова з основою на всі приголосні, окрім -c, -g, приймають суфікс -ulu, а ті, що на -c, -g, та ще в деяких особливих випадках, приймають суфікс -culu.

Також, ми проаналізували семантичні функції демінутивів і зокрема експресивної лексики твору Апулея. Дослідивши роман, можна зробити висновок, що демінутивна лексика може мати нейтральне значення, міноративне і пестливе. Часто для перекладу на українську мову потрібно вживати складені форми, бо зменшувальна, пестлива лексика в українській мові інколи не передає значення латинського демінутива.

Проводячи дослідження, ми групували демінутиви за значенням у певні семантичні групи, що виявилося дуже цікавим, адже за такою класифікацією, можна побачити яка лексика найбільше мала зменшувальних форм. Найбільше демінутиви утворювались для позначення побутової лексики (для визначення міри) та абстрактних понять (для відображення міри та емоційності), а також, від слів, що позначають прикмети людей з емоційною характеристикою.

 

 

1. Апулей Метаморфози, або Золотий осел: Роман. – Перекл. з лат. Й. Кобів і Ю. Цимбалюк. К. : Дніпро, 1982;
2. Горбач Ф. Г. Основные средства выражения уменьшительности во французском языке: автореф. дисс. канд. филол. наук: 10. 02. 05 «Романские языки» / Ф. Г. Горбач. – К., 1954;
3. Домбровський Р. О. Дистрибуція основних демінутивних суфіксів -ulu, -culu в пізній латині/ Іноземна філологія, Питання класичної філології №22. Львів, 1980, вип. 85;
4. Домбровський Р. О. Класифікація латинських демінутивів/ Іноземна філологія, Питання класичної філології №20. Львів, 1980, вип. 74;
5. Домбровський Р. О. Типи і структура демінутивів у галло-латинській епіграфіці/ Іноземна філологія, Питання класичної філології №17. Львів, 1980, вип. 60;
6. Проблемы экспрессивной стилистики. Издательство Ростовского университета, 1987.
7. Руда Н. В. Семантико-функціональна специфіка демінутивів латинської мови та їх відтворення українською мовою /Studia Linguistica. Збірник наукових праць. К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. Вип. ІІІ;
8. Сенів М. Г. Семантичні групи емоційно-оціночної лексики в латинській мові. – Іноземна філологія, 1982, вип. 65.
9. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. М. : Наука, 1986;
10. Conrad Fr. Die Deminutiva im Altlatein Glotta, 1931 – 1932.
11. Словники:
12. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. Изд. 2-е, переработ. и доп. М., «Русский язык», 1976.