Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз техніки та методика навчання плавання способом "Кроль на спині"

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Загальна характеристика
2. Історія розвитку кроля на спині як спортивного способу плавання
3. Техніка плавання способом кроль на спині
4. Методика навчання плаванню способом кроль на спині
 
1. Загальна характеристика
 
Кроль на спині характеризується перемінними безперервними рухами руками та ногами у певній послідовності з положення ковзання на спині і довільним диханням. За швидкісними показниками кроль на спині займає третє місце після кроля на грудях та батерфляю. У прикладному плаванні цей спосіб використовується для транспортування потерпілого та різних вантажів водою.
Кроль на спині застосовується у змаганнях з плавання на дистанціях 100 та 200 м, у комплексному плаванні на дистанціях 200 та 400 м (другий відрізок 50 чи, відповідно, 100 м), а також на першому етапі комбінованої естафети 4 х 10 м. Кожний цикл рухів у цьому способі плавання складається з двох перемінних рухів руками, шести перемінних рухів ногами, одного вдиху та видиху. Це найбільш розповсюджений, шестиударний варіант техніки плавання кролем на спині.
 
2. Історія розвитку кроля на спині як спортивного способу плавання
 
Як самостійний різновид, плавання на спині включається до програми змагань на II Олімпійських іграх сучасності (1900 р., Париж). Це був заплив на 200 м. який виграв німецький спортсмен Ернст Хоппенберг. Пересуваючись цим способом плавання, спортсмени спочатку використовували рухи подібні до брасу -брас на спині.
З розвитком кроля на грудях, окремі спортсмени намагалися використовувати його при плаванні і на спині, а особливо цим відзначилися американські плавці. Таку техніку плавання найбільш успішно засвоїв американський плавець Г. Хебнер, що переміг на V Олімпійських іграх у Стокгольмі в 1912 році на дистанції 100 м з результатом 1. 21. 3 с. Це, на той час, був сенсаційний результат, що протримався як світовий рекорд вісім років, аж до VII Олімпійських ігор 1920-го року в бельгійському місті Антверпен. Тоді співвітчизник Г. Хебнера У. Келоха у попередньому запливі на 100 м на спині показав значно вищий результат- 1. 14. 8 с.
Олімпійські ігри 1928 року в Амстердамі стали наступним етапом у розвитку плавання на спині. Світовим рекордсменом з цього способу плавання на 100 м з результатом 1. 08. 2 с. став знов американець українського походження Джорж Кояк, а голандка Марія Браун, пропливши цю ж дистанцію за 1. 21. 6 с. (майже так, як Г. Хебнер у 1912 р.) - серед жінок.
У 1935-1936 рр. своєрідну техніку плавання кролем на спині продемонстрував американський спортсмен А. Кіфер – рекордсмен світу (1935 р.) та чемпіон олімпійських ігор у Берліні (1936 р.) в плаванні на дистанції 100 м. Він проносив прямі руки над водою через сторони, утримуючи плечі та голову відносно високо, а таз, навпаки, низько. Шестиударні рухи ногами здійснював з незвично великою амплітудою. В його рухах з сучасного погляду були і відверто нераціональні рухи: рухи прямою рукою над водою через сторону, широке вкладання її у воду, гребок прямою рукою здійснювався близько до поверхні води.
У кінці сорокових на початку п'ятдесятих років двадцятого століття більшість плавців-спиністів стали виконувати гребок із згинанням руки в ліктевому суглобі, що зразу ж підвищило швидкість плавання, але ще довго у їх техніці залишалося високе положення голови, а значить і великий кут атаки. Руки над водою більшість спортсменів проносили через сторони, у той час як ноги глибоко занурювалися під воду, а їх рухи нагадували педалюван-ня. Положення тазу, таким чином, було низьким, а тіло приймало сидяче положення. Одним з найбільш яскравих представників такого стилю плавання був Д. Тейл, Олімпійський чемпіон 1956 та 1960 років з плавання на спині.
Подальше вдосконалення техніки плавання способом кроль на спині відбувалося в напрямку покращання обтічності тіла плавця (високе положення тулуба з невеликим кутом атаки), збільшення потужності гребків руками та зниження інтенсивності й амплітуди рухів ногами. М'язи тулуба стали активно залучатися до робочих рухів при збалансованому положенні тіла. Рухи руками набули безперервного та потужного характеру, а проносилися над головою і входили до води ближче до середньої лінії тіла. Така техніка була характерною для кінця шістдесятих початку сімдесятих років минулого століття, а особливо відрізнялися спортсмени НДР – Р. Маттес, Олімпійський чемпіон 1968-1972 років з плавання на спині на дистанції 100-200 м та Р. Райніш, триразова чемпіонка Московської олімпіади 1980 року.
Незвичайною була техніка К. Мюїр (ПАР), рекордсменки світу 1968 р. в плаванні на спині на дистанціях 100 та 200 м з результатами, відповідно, 1. 06. 4 та 2. 23. 8 с. К. Мюїр лежала на воді дуже високо, майже горизонтально. Під час плавання із води вивільнялася вся передня поверхня тіла, включаючи й верхню частину стегон. Руки виконували безперервні рухи типу имлин», помірно згинаючись у лікті під час гребка (110-120°). Плечовий пояс та тулуб залишалися стабільними, фактично без кренів. Ноги виконували мало інтенсивні та мілкі рухи (стегна залишалися майже коло поверхні води, а ступні не опускалися нижче площини тазу), при шестиударній їх координації. Але штучне утримання плечового поясу в стабільному положенні у даному випадку було недоцільним.
Фото Капча