Аналіз впливу факторів на фінансову стійкість підприємства

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

С. розглядають фінансову стійкість в контексті фінансової рівноваги підприємства. Вони визначають сутність поняття «рівноваги» підприємства відносно процесу кругообігу його капіталу. Щодо даного процесу вони виділяють два стани: «... фінансова стійкість кругообігу капіталу на підприємстві – спроможність матеріально-фінансових потоків по всіх фазах циклу кругообігу капіталу повертатися в стан, який забезпечує правильні пропорції в їх русі, незважаючи на вплив дестабілізуючих чинників. Тоді як фінансова нестійкість – нездатність матеріально-фінансових потоків по окремих або по усіх фазах циклу кругообігу капіталу повертатися в стан, який забезпечує правильні пропорції в їх русі під впливом дестабілізуючих чинників» [7, 50]. Вони підкреслюють, що для підтримання фінансової стійкості кругообігу капіталу на підприємстві необхідно дотримуватися чотирьох принципів: принцип раціональної політики залучення позикового капіталу (незалежності) базується на ефекті фінансового важеля і необхідності забезпечення незалежності господарюючого суб'єкта від зовнішніх кредиторів з метою попередження його банкрутства; принцип необхідної і достатньої прибутковості функціонування капіталу (прибутковість) передбачає, що рівень економічної рентабельності повинен забезпечувати збільшення власного капіталу підприємства в розмірі, необхідному для його сталого функціонування. Умовами сталого функціонування підприємства є:

1) оновлення основних фондів та довгострокові фінансові вкладення;

2) поповнення власних оборотних коштів, достатніх для підтримки поточної ліквідності та забезпечення незалежності підприємства;

3) виплата дивідендів на рівні, який задовольняє інтереси акціонерів (власників) ;

4) матеріальне стимулювання найманих працівників підприємства; принцип підтримання ліквідності функціонуючого капіталу на оптимально необхідному рівні (ліквідності) передбачає підтримання визначеного співвідношення між групами залучених і власних оборотних коштів і їх розміщення; принцип необхідного рівня динамізму функціонування капіталу (оборотності) передбачає достатню швидкість обороту функціонуючого капіталу у всіх його фазах. В іншому випадку підприємство починає втрачати ліквідність, а отож – незалежність і стійкість [7, 50 – 51].

Пантелєєв В. П. і Халява С. П. визначають «фінансову стійкість», як своєрідне перевищення доходів над витратами [13, 64 – 69]. Таким підходом автори ототожнюють фінансову стійкість з прибутковістю, а прибуток – це підсумковий показник.

Приймак І. І. запропонувала під фінансовою стійкістю суб'єкта господарювання розуміти його можливість функціонувати протягом тривалого періоду, отримуючи достатній для відтворення потенціалу, виплати дивідендів і стабільного розвитку прибуток, забезпечуючи при цьому економічно обґрунтоване співвідношення джерел фінансування та активів, а також збалансоване надходження та виплату грошових коштів, незважаючи на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів [14, 8].

Іваницька О. В. вважає, що стабільність – одна з найважливіших характеристик поведінки відокремленою, автономно функціонуючої системи щодо зовнішніх умов, в яких вона існує. У загальному розумінні «стійкість» трактується, як властивість системи так реагувати на зміни зовнішнього середовища, щоб не тільки генерувати чинники, які зумовлюють її врівноважений стан, а й забезпечувати подальший розвиток. Фінансова стійкість підприємств – обсяг фінансових ресурсів і ступінь їх використання, за допомогою яких підприємство вільно і ефективно забезпечує безперервність процесу виробництва і реалізації продукції за рахунок зростання капіталу із збереженням платоспроможності в умовах припустимого рівня ризику [5, 7].

Таким чином, узагальнюючи всі вищевикладені визначення, можна зробити висновок, що фінансова стійкість – це стан активів (пасивів) підприємства, яке гарантує йому постійну платоспроможність; характеризує ступень фінансової незалежності підприємства, прибутковості, фінансової рівноваги протягом тривалого періоду, незважаючи на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів.

На неї впливають різні чинники – як внутрішні, так і зовнішні: виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит; міцне становище підприємства на ринку; високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій; налагодженість економічних зв'язків із партнерами; ритмічність кругообігу засобів; ефективність господарських і фінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття чинників зумовлює різні аспекти стійкості підприємства, зокрема, внутрішній і зовнішній.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової і вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його діяльність. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки. Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо [4].

Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції. Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможність підприємства, тобто здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру.

Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати