Авторське право

Якщо твір опубліковано анонімно або під псевдонімом (за винятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора), видавець твору (його ім'я чи назва мають бути зазначені на творі) вважається представником автора і має право захищати права останнього. Таке положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє ім'я і не заявить про своє авторство.

Авторські права іноземних громадян або осіб без громадянства охороняються і забезпечуються українським законодавством у таких випадках:

якщо вони мають постійне місце проживання на території України, незалежно від того, на якій території вперше були оприлюднені їх твори;

якщо їх твори були вперше оприлюднені на території України або не оприлюднені, але які знаходяться в об’єктивній формі на території України;

якщо їх твір вперше оприлюднений в іншій країні та протягом 30 днів після цього оприлюднений на території України (ст. 3 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Автор твору є первинним суб'єктом авторського права. До первинних суб'єктів авторського права належать лише фізичні особи, оскільки тільки людині притаманна здатність творити. Юридична особа може створювати організаційні, матеріальні умови для творчої праці людини, але сама не може бути автором. Вторинними суб'єктами авторського права є фізичні особи (спадкоємці автора, особи, яким автор чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права). Вони не є творцями певного твору, а набувають авторських прав за договором чи законом. Суб'єктами авторського права можуть бути також юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону. Також похідним суб’єктом авторського права може бути держава.

 

 

У результаті створення твору науки, літератури і мистецтва автор набуває особисті немайнові та майнові права. Ці права мають виключний характер. Виняткова природа авторських прав пов’язана з їх походженням, тому що створення твору нерозривно пов’язано з самою людиною, її інтелектом. Крім того тільки автор або його правонаступник може вирішувати питання здійснення авторських прав, особливо права розпорядження твором. Тільки автор має особливі права, пов’язані з використанням твору, усі інші особи зобов’язані утримуватися від користування твором без згоди правовласника. Закон України «Про авторське право і суміжні права» підкреслює винятковий характер певних прав: на використання твору, на дозвіл або заборону використання твору.

Проте це не означає, що не вказані в законі права, не мають виняткового характеру. Слід особливо підкреслити, що всі суб’єктивні авторські права мають винятковий характер. Авторські права виключно належать їх власникам і не можуть належати іншим особам, крім випадків, передбачених законом або договором.

Найбільш розповсюдженим в юридичній літературі є поділ авторських прав на особисті немайнові і майнові права.

Особисті немайнові права відповідно до закону належать виключно автору твору, вони не відчужені від особистості автора і, як правило, не можуть передаватися іншим особам.

Майнові права на використання твору можуть переходити до інших осіб.

Особисті немайнові права авторів.

Особисті немайнові права автора закріплюються ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ст. 438 ЦКУУ. Особисті немайнові права автора належать лише автору незалежно від майнових прав і зберігаються за автором у випадку поступки права на використання твору.

До особистих немайнових прав належать:

Право визнаватися автором твору (право авторства) – це основне право, тому що тільки творець твору може вважатися його автором. Це право є абсолютним. Право авторства виникає незалежно від форми, призначення, достоїнства твору, воно не залежить від того, опублікований твір чи ні. Право авторства не потребує здійснення формальних дій, воно виникає із самого факту створення твору. Право авторства має безстроковий характер і може належати тільки самому автору. На підставі права авторства виникають усі інші авторські права.

Право використовувати або дозволяти використання твору під власним ім’ям, псевдонімом або анонімно. Право на ім’я – це засіб індивідуалізації особи – творця твору. Автор має право випустити твір під власним ім’ям, псевдонімом або анонімно. Право на ім’я реалізується автором у випадку використання твору іншими особами, коли він вступає у договірні відносини. Автор має право вимагати вказівки свого імені щораз при використанні твору, публічному виконанні, цитуванні та ін. Право на ім’я містить у собі можливість вимагати, щоб ім’я автора або його псевдонім не спотворювалися при використанні твору іншими особами.

Право на оприлюднення, включаючи право на відкликання. Право на оприлюднення – це така дія, яка здійснюється за згодою автора, що робить твір доступним для публіки шляхом його опублікування, публічного показу або виконання, передачі в ефір і т. д. Це юридична забезпеченість можливості публічного розголосу твору. Право на відкликання – це право відмовитися від раніше прийнятого рішення про опублікування твору. Однак закон передбачає умови про відшкодування збитків користувачеві, включаючи упущену вигоду.

Право на захист честі і репутації автора. Забороняється без згоди автора вносити будь-які зміни в сам твір, його назву або в позначення імені автора. Забороняється без згоди автора супроводжувати твір ілюстраціями, передмовами, післямовами або якими-небудь поясненнями. Автор має право вимагати