Авторське право

Твір, як результат творчої діяльності стає об’єктом авторського права лише за умови, що він виражається в якійсь об’єктивній формі, що безпосередньо пов’язується із можливістю його відтворення. Твір має існувати у формі, яка відокремилась від особистості автора і набула самостійного існування. При цьому для визнання твору об’єктом авторського права не потрібна завершеність праці. Закон рівною мірою охороняє як завершений, так і не завершений твір (а саме, ескізи, плани та їх проміжні результати, що використані авторами при створенні творів).

У деяких країнах, в основному англо-американської правової системи, саме матеріальна фіксація твору (лист, друк, фотографія, звуко- або відеозапис, скульптура, архітектура, живопис, відтворення у графічній формі тощо) є передумовою надання правової охорони, що пояснюється міркуваннями про використання такої форми як засобу доведення у випадку виникнення судового спору.

Для виникнення та втілення авторського права не є потрібною реєстрація, спеціальне оформлення твору або дотримання будь-яких інших формальностей.

Водночас, слід зазначити, що у друкованих виданнях може проставлятись знак охорони авторського права, який складається із трьох елементів: латинська літера С у колі – ©; ім’я (найменування) власника виключних авторським прав; рік першого опублікування твору.

Правовою охороною у рівній мірі будуть користуватись як твори, на яких стоїть знак охорони, так і твори без такого знаку. Основною метою використання даного знаку є інформування третіх осіб про те, що цей твір знаходиться під охороною. Таким чином, спрощується процес доведення вини порушника, якщо подібне порушення сталось. Аналогічне значення має також реєстрація прав автора на твір. Реєстрація проводиться виключно за бажанням особи, яка має право на твір. Ця реєстрація може відігравати значну роль у вирішенні спору про авторство на твір або його незаконне використання.

Власник авторського права для одержання свідоцтва про авторство на оприлюднений твір у будь-який час може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах (Додаток № 1). Крім того, для забезпечення ідентифікації твору та отримання гонорару за його використання можлива реєстрація цього твору в авторсько-правових товариствах. На практиці використовується також нотаріальне засвідчення авторського права на твір, що ґрунтується на юридичному засвідченні підпису автора на оригіналі твору.

Охорона майнових прав авторів діє протягом всього життя автора і 70 років після його смерті. Дія терміну охорони починається з першого січня року, що наступає за роком, у якому мали місце юридичні факти. Безстроково охороняються законом право авторства, право на ім'я і право протидіяти перекрученню чи іншій зміні твору чи будь-якому іншому зазіханню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

Специфіку авторського права визначає те, що охороні підлягають форми вираження ідей, а не самі ідеї творців. Відособлені від форми зміст, тема, сюжет, інформація тощо не захищені від привласнення та використання третіми особами. Відтак, на відміну від патенту, копірайт захищає твір лише від копіювання.

В Україні на виконання завдань, передбачених Концепцією легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням, затвердженою розпорядженням КМУ №247-р від 15. 05. 2002 р., та наказом Міністерства освіти і науки України «Про утворення реєстру виробників та/чи розповсюджувачів програмного забезпечення» №8 від 08. 01. 2003 р. Державний департамент інтелектуальної власності з 1 березня 2003 року розпочав ведення Реєстру виробників та/чи розповсюджувачів програмного забезпечення і видачу свідоцтв встановленого зразка суб'єктам господарювання, внесеним до нього.

 

 

 

Суб'єкти авторського права, в широкому розумінні, – це особи, що беруть участь в авторських правовідносинах. При такому визначенні суб'єктами авторського права будуть: особи, яким можуть належати авторські права, організації по захисту авторських прав тощо суб'єкти.

Суб'єкти авторського права, у вузькому розумінні, – це автори творів, тобто власники особистих авторських прав, яким належить суб’єктивне авторське право на твір.

Автор твору – це фізична особа, творчою працею якої є створений твір. Автором твору може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку, громадянства, дієздатності. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору. Малолітні неповнолітні, недієздатні, обмежено дієздатні особи можуть бути авторами творів. Малолітні особи мають право здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 31 ЦКУ). Однак авторські права за них здійснюють їх батьки або опікуни, вони від імені малолітніх укладають авторські договори, захищають їх права у випадках їх порушення та ін. Проте стороною у договорі є малолітній автор.

Неповнолітні діти віком від 14 до 18 років мають неповну цивільну дієздатність. Вони самостійно здійснюють права на результати інтелектуальної, творчої діяльності. Їм належить право одержувати винагороду за використання власних творів і розпоряджатися цією винагородою.

За недієздатних осіб авторські права здійснюють опікуни як законні представники такої особи. Фізичні особи, дієздатність яких обмежена у зв’язку з психічним розладом, зловживанням спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, внаслідок чого вони ставлять себе чи свою сім’ю у скрутне матеріальне становище, можуть здійснювати авторські права за згодою піклувальників. Усі ці обмеження спрямовані на захист прав таких осіб від зловживань з боку правопорушників [2; 21].

За відсутності доказів іншого, автором твору вважається особа,