Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
286
Мова: 
Українська
Оцінка: 

морської води, яка уноситься вітром з поверхні морів та океанів.

Завислі в повітрі тверді та рідкі домішки мають велике значення для протікання різноманітних явищ та процесів, які протікають в атмосфері. Особливо важливу роль грають частинки гігроскопічних речовин (наприклад, частинки солі), які служать ядрами конденсації. З них починається загущення водяної пари та створення крапель води.
Ці гази і частинки можна розглядати як газові домішки атмосферного повітря.
Кількість газових домішок змінюється в залежності від місцевості, пори року, погоди, висоти та інших факторів.
Найбільш важливою змінною складовою частиною атмосфери є водяна пара, кількість якої у поверхні Землі коливається в значних межах: від 0,2...0,3% при низьких температурах над сушею (в полярних районах), до 3...4% при високих температурах над екватором (тропіками). Водяна пара поступає в атмосферу в результаті випаровування води з поверхні водойм і грунту. Основна її маса зосереджена в тропосфері.
Однією з важливих змінних складових частин атмосфери є вуглекислий газ, кількість якого за останні 100 років виросла приблизно на 10%. Він поглинає теплове випромінювання Землі, створюючи тим самим "парниковий ефект".
З віддаленням від поверхні землі атмосфера стає все більш розрядженою і поступово переходить в міжпланетний простір, тому яскраво вираженого зовнішнього кордону атмосфери не існує. Раніше умовним кордоном атмосфери прийнято було вважати ту найбільшу її висоту, на якій спостерігались будь які відомі метеорологічні явища. 
Атмосфера в залежності від характеру і причин фізичних процесів, що проходять в ній, може бути поділена на декілька горизонтальних шарів. В основу такого поділу покладені відмінності у складі повітря, характер взаємодії атмосфери із земною поверхнею і розподіл температури повітря з висотою.
По складу повітря атмосфера ділиться на гомосферу ("гомо" – людський) і гетеросферу ("гетеро" – різний). В гомосфері (шар від земної поверхні до висоти приблизно 90...100 км.) у зв’язку з турбулентним переміщуванням склад сухого повітря, його молекулярна маса практично не змінюється з висотою. В гетеросфері (шар атмосфери вище 90...100 км.), яка складається із молекул азоту N2 і кисню О2, а також атомів О, Не, Н, під дією дифузного розподілення газів і процесу дисоціації молекул склад повітря міняється. Поступово збільшується вміст кисню, відбувається зменшення молекулярної ваги з висотою. При дисоціації гази переходять в атомарний стан. Частина молекул і газів при цьому отримують електричний заряд.
По цьому ж принципу в атмосфері виділяють озоносферу (шар максимальної концентрації озону на висоті 20...25 км.) та іоносферу. Остання включає декілька шарів (D – на висоті біля 60 км., Е – на висоті 90...120 км., F – на висоті біля 180 км.) з підвищеною концентрацією іонів.
 
Таблиця 1.1.
Приблизний склад атмосфери
 
По виду взаємодії із земною поверхнею атмосферу ділять на граничний шар (шар тертя) і вільну атмосферу. В граничному шарі, товщина якого становить 1 000...1 500 м, добре виражений вплив поверхні, що підстилає, на добові зміни метеорологічних елементів. У вільній атмосфері тертя немає і вплив земної поверхні майже відсутній.
По характеру розподілу температури повітря по вертикалі атмосфера ділиться на наступні основні і перехідні шари (табл. 1.2).
В залежності від географічної широти, пори року і синоптичних процесів межі цих шарів можуть мати значні відхилення від приведених середніх їх значень.
Тропосфера, нижній, найбільш щільний шар атмосфери, безпосередньо прилягає до земної поверхні. Товщина його в полярних районах 7...10 км., в помірних широтах 10...12 км., і в тропіках 16...18 км. Фізичні якості цього шару в значній мірі залежать від властивостей підстилаючої поверхні. В тропосфері зосереджено 90% всієї кількості водяної пари, що знаходиться в атмосфері. 
 
Таблиця 1.2
Розподіл атмосфери на шари
 
Температура в цьому шарі атмосфери падає із зростанням висоти в середньому на 0,6500С через кожні 100 м. В тропосфері спостерігається найбільші зміни метеорологічних елементів, як по горизонталі, так і по вертикалі.
Тропосферу умовно можна поділити на три шари. Нижня тропосфера (шар тертя) простирається до висоти 1,5...2 км. У цьому шарі найбільш різко відчувається тепловий і механічний вплив підстилаючої поверхні Землі. У ньому добре виражена добова хода усіх метеорологічних елементів. У нижній тропосфері створюються тумани та хмари нижнього ярусу. Вітер у шарі тертя збільшується з висотою пропорційно натуральному логарифму висоти і повертається праворуч.
Середня тропосфера розташована на висотах від 2 до 6 км. 
Верхня тропосфера у помірних широтах простирається в шарі 6...10 км.
Перехідний, вище тропосфери, шар називається тропопаузою і є потужним затримуючим шаром для процесів, що протікають в тропосфері. Товщина тропопаузи від 0,5 до 2 км. Природа тропопаузи вивчена не повністю. У ній уповільнюється падіння температури. Вона мов захисною плівкою огортає земну кулю, яка відіграє надзвичайно позитивну роль для життя на Землі.
Стратосфера розміщується на висотах 11...50 км над поверхнею Землі. У ній міститься основна маса озону, який затримує згубне ультрафіолетове випромінювання Сонця. Знешкодження озонового шару привело б до підвищення температури на Землі на десятки градусів, знищенню більшості живих організмів і рослин. Активне вивчення космічного простору і господарська діяльність людини уже приводить до змін в озоновому шарі і вимагає великої уваги.
Фото Капча