Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

за характером НС можуть бути навмисними і ненавмисними. До навмисних варто віднести більшість національних, соціальних і військових конфліктів, а також терористичні акти. Стихійні лиха по характеру свого походження є ненавмисними. До цієї групи відносяться також більшість техногенних аварій і катастроф.

До надзвичайних ситуацій природного походження відносяться метеорологічні, тектонічні, телуричні, топологічні і космічні явища.

Метеорологічні небезпечні явища: аерометеорологічні: бурі, урагани, шторми, смерчі, шквали, торнадо, циклони; агрометеорологічні: великий град, злива, снігопад, сильний туман, сильні морози, надзвичайна спека, посуха; природні пожежі: лісові, торф'яні пожежі, пожежі хлібних масивів, підземні пожежі пальних копалин.

Тектонічні і телуричні небезпечні явища: землетруси; виверження вулканів. 

Топологічні небезпечні явища: 

гідрологічні: повені, паводки, вітрові нагони, підтоплення;

агрологічні: зсуви, селі, обвали, лавини, осипі, цунамі, провал земної поверхні.

Космічні небезпечні явища: падіння метеоритів, залишків комет і штучних космічних апаратів; інші космічні катастрофи.

Надзвичайні ситуація антропогенного походження.

Транспортні: автомобільні, залізничні, авіаційні, водяні, трубопровідні.

Виробничі небезпечні явища:

з вивільненням механічної енергії: ушкодження чи руйнування механізмів, агрегатів, комунікацій, обвалення конструкції споруд; 

гідродинамічні (вибухи гребель з утворенням хвиль прориву і катастрофічного затоплення); прориви гребель з утворенням проривного паводка; прориви гребель, що призвели до змиву родючого шару ґрунтів чи відкладення наносів на великих територіях;

з вивільненням термічної енергії: пожежі (вибухи) у будинках на технологічному устаткуванні; пожежі (вибухи) на об'єктах видобутку, переробки, збереження легкозаймистих пальних, вибухових речовин; пожежі (вибухи) на транспорті, у будинках житлового, соціально-побутового і культурного призначення; виявлення боєприпасів, що не розірвалися; утрата легкозаймистих пальних та вибухових речовин;

з вивільненням радіоактивності: аварії на АЕС, АЕУ виробничого і дослідницького призначення з викидом (погрозою викиду) радіоактивних речовин (РР) у навколишнє середовище; аварії з викидом (погрозою викиду) РР на підприємствах ядерного паливного циклу (ЯПЦ); аварії на транспортних і космічних засобах, що містять ядерні матеріали; 

з вивільненням небезпечних хімічних речовин при їх виробництві чи переробці або збереженні (похованні); аварії на транспорті з викидом (погрозою викиду) СДОР; утворення і поширення СДОР у процесі протікання хімічних реакцій;

витік бактеріологічних агентів: порушення правил експлуатації об'єктів водопостачання і каналізації; порушення технології в роботі підприємств харчової промисловості; порушення режиму роботи установ санітарно-епідеміологічного (мікробіологічного) профілю;

Специфічні небезпечні явища:

інфекційна захворюваність: одиничні випадки екзотичних і особливо небезпечних інфекційних захворювань; групові випадки особливо небезпечних інфекцій; епідемія; пандемія; захворюваність тварин (ендоотія, епізоотія, пандроотія); хвороби рослин: прогресуюча епіфітотія; панфітотія; масове поширення шкідників рослин.

Соціально небезпечні явища:

війни ( війни відносять до спеціальних і соціально небезпечних явищ);

військові конфлікти;

тероризм, суспільні безладдя;

алкоголізм, наркоманія, токсикоманія та інші.

Серед природних катастроф найбільш частими (90%) є чотири види: повені (вони становлять 40% від загальної кількості надзвичайних ситуацій природного походження), тайфуни (на них припадає 20% катаклізмів), землетруси і посухи (їхня частка − по 15%). 

Якщо врахувати приведену вище класифікацію, то для кожної надзвичайної ситуації можна надати якісну і кількісну характеристику. При цьому катастрофами (з урахуванням вимог ВІЗ) вважаються події з числом загиблих не менше 10 осіб.

За даними табл. 3.1, співвідношення природних і техногенних катастроф приблизно 1/4. Серед природних катастроф, як і у вітчизняних авторів, на першому місці повені (8,15%), далі землетруси (7,22%) та урагани (5,20%). Що стосується катастроф техногенного походження, то тут переважають події на авіаційному, автомобільному, залізничному, морському і річковому транспортах (65,7%).

За ступенем тяжкості згідно загальноприйнятій концепції катастрофи класифікуються на:

малі, з числом загиблим і поранених 25…100 осіб, з кількістю таких, що потребують госпіталізації від 10 до 50 людей;

середні, з числом загиблих 101…1 000 осіб, з наданням кваліфікаційної допомоги 51…250 ураженим;

великі, з числом загиблих більше 1 000 і таких що потребують госпіталізації більше 250 людей.

З цього погляду інтерес представляють статистичні дані про найбільші природні й антропогенні катастрофи XX століття, представлені в табл. 3.2, 3.3.

При прогнозуванні втрат у природних катастрофах приведені дані можуть бути використаними як вихідні, але з обов'язковими виправленнями, що враховують вид надзвичайної ситуації (НС), її масштаби, місце події, пору року, часу доби і інші чинники. Особливість НС природного характеру саме і полягає в тому, що вони здебільшого дуже важко передбачувані, тому прогнозовані за даними статистики втрати завжди необхідно оперативно уточнювати.

 

Таблиця 3.1

Статистичні дані про частоту катастроф, %

Тип катастроф

США

Інший світ

Усього

 

Природні катастрофи (статистика за 1948…1997 р.)

 

Повені

1,12

7,03

8,15

 

Урагани

0,70

4,50

5,20

 

Землетрусу

0,10

4,12

7,22

 

Торнадо

1,98

–

–

 

Метеорити

0,0001

–

–

 

Техногенні катастрофи (статистика за 1989…1998 р.)

 

Авіація

5,05

18,25

23,30

 

Автомобільний транспорт

1,20

16,80

18,00

 

Судноплавство

1,95

13,10

15,05

 

Пожежі і вибухи

3,60