Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

 

Таблиця 3.6

Статистичні дані про повені на території нашої країни

Вид повені Середня кількість у рік Площа, що опинилася під водою, км2 Число загиблих Число тих, хто залишився без даху

Сезонні паводки 1…10 на багатьох водоймах 10…100 – –

Затяжні дощі, вихід рік з берегів 1 раз у рік 10…100

одиничні випадки 100…1000

 

Теж для систем рік і каналів 1 разу 10 років 100…1000 10…100 30…40% до числа населення затопленої зони

 

Руйнування гребель одиничні за всю історію 10…100 100…1 000 1 000…10 000

Циклони, катастрофи, урагани на всім узбережжі 1 раз у 10 років 1 000…1 00 000

100 000

100 000…1 000 000

 

Таблиця 3.7

Статистичні дані про снігопади, селі, лісові пожежі

Вид стихійного лиха Частота за рік Площа, км2 Число загиблих Число тих, хто залишився без даху

Снігопади 10…100 Територія населених пунктів одиниці –

Лавини, селі, зсуви 1…10 1…10 10…100 100…1 000

Лісові пожежі 10…100 100…1 000 10…100 до 80% населення

 

Регіональні – потерпілих від 50 до 300 осіб, серед них загиблих від 3 до 5 людей; порушені умови життєдіяльності для 500...1 000 людей; матеріальний збиток становить 10% зведеного річного бюджету; зона НС охоплює територію 2-х областей.

Загальнодержавні – потерпілих понад 300 людей, загиблих понад 5 осіб; порушені умови життєдіяльності відносно 1 000 осіб; матеріальний збиток складає понад 10% зведеного річного бюджету; зона НС охоплює більше ніж дві області.

Основною метою такої класифікації є визначення і розмежування повноважень організацій і територіальних органів влади при ліквідації наслідків НС.

 

Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.

1. Надзвичайні ситуації та їхня класифікація.

2. Надзвичайні ситуації природного походження.

3. Надзвичайні ситуації антропогенного походження.

4. Специфічні небезпечні явища.

5. Соціальні небезпечні явища.

6. Техногенні небезпечні явища.

 

Радіаційно-небезпечними називають об'єкти народного господарства, що використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, або такі утворюються в процесі їхнього функціонування.

На даний час майже в 30 країнах світу експлуатується близько 450 атомних енергоблоків, з них 46 – у країнах СНД. Їхня загальна потужність становить більше 30 ГВт. Кількість електроенергії, що виробляється атомними електростанціями у світі складає близько 20%, у Європі її частка становить майже 35%.

За всю історію атомної енергетики в усьому світі було зареєстровано більше 300 аварійних ситуацій (за винятком СРСР). У СРСР, крім катастрофи на ЧАЕС, інші аварії були не оприлюднені. Найбільш великі викиди РР приводяться в табл. 3.8.

Крім небезпеки, що створюють аварії на АЕС, існують ще багато різних джерел радіоактивного зараження. Вони безпосередньо зв'язані з видобутком урану, його збагаченням, переробкою, транспортуванням, збереженням і похованням відходів. Небезпечними є чисельні галузі науки і промисловості, що використовують радіоізотопи та інші джерела іонізуючих випромінювань. Це – ізотопна діагностика, рентгенівське обстеження хворих, рентгенівська оцінка якості технічних виробів та інші. Радіоактивними іноді можуть бути деякі будівельні матеріали.

Радіаційні аварії по масштабах поділяються на 3 типи:

локальна аварія – це аварія, радіаційні наслідки якої обмежуються однією будівлею;

місцева аварія – радіоактивні речовини не поширюються за межи території АЕС;

загальна аварія – аварія, радіаційні наслідки якої поширюються за територію АЕС.

Основними уражаючими факторами аварій на радіаційно небезпечних об’єктах є: 

хмара зараженого повітря, що утворюється в перший період аварії і поширюється за вітром;

радіоактивно заражена місцевість;

радіоізотопи, що потрапили у нутро організму людини з водою та їжею; 

комбінований вплив як радіоактивних, так і нерадіоактивних факторів: механічна дія уламків інженерних конструкцій, термічні травми, хімічний опік, інтоксикація, опромінення організму уражаючими дозами, психотравматичний ефект та ін.

Таблиця 3.8

Викиди радіоактивних речовин, що представляли загрозу для населення

Рік, місце Причина Активність, МКu Наслідки

1957, Південний Урал Вибух сховища з високоактивними відходами 20,0 Забруднено 235 тис. км2 території

1957, Англія, Уиндскейл Загоряння графіту під час отжигу й ушкодження ТВЕлів 0,03 Радіоактивна хмара поширилася на північ до Норвегії і на захід до Вени

1945...1989 Зроблено 1820 ядерних вибухів, з них 483 у атмосфері 40,0 по

137Сs і 90Sr Забруднення атмосфери і місцевості по сліду хмари

1964 Аварія супутника з ЯЕУ 70% активності випало в Південній півкулі

1966, Іспанія Розкид ядерного палива двох термоядерних бомб Точні зведення відсутні

1979, США Зрив запобіжної мембрани першого контуру теплоносія 0,043 Викид 22,7 тис. тон забрудненої води, 10% радіоактивних речовин було викинуто в атмосферу

1986, СРСР, Чорнобиль Вибух і пожежа четвертого блоку 50 Непорівнянні з усіма попередніми

 

Основні тлумачення суті зовнішнього опромінювання наведені раніше, що стосується внутрішнього, то воно розвивається в результаті надходження радіоактивних речовин в організм із повітрям, продуктами харчування і з водою. У перші дні після аварії найбільш небезпечні радіоактивні ізотопи йоду, які накопичуються щитовидною залозою. Через 2…3 місяця після аварії основним агентом внутрішнього опромінення