+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
286
Мова:
Українська
р. на ХХХ сесії Генеральної асамблеї ООН. Тоді СРСР представив проект "Угоди про заборону розробки і виробництва нових видів зброї масового знищення і нових систем такої зброї". Однак світове співтовариство й у ту пору, і понині головну погрозу бачить з боку вже існуючих видів ЗМУ, що більш реальна й у силу цього заслоняє собою погрозу завтрашнього дня.
Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.
1. Надзвичайні ситуації воєнного часу.
2. Характерні риси сучасної війни.
3. Поняття про ядерну зброю.
4. Уражаючі фактори ядерної зброї.
5. Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій.
6. Уражаючі фактори хімічної зброї.
7. Біологічна зброя.
8. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані у якості спорядження біологічних боєприпасів.
9. Ознаки захворювання людини „сибірською виразкою”.
10. Коротка характеристика хвороби людини – „чума”.
11. Хвороба органів травлення – „холера”.
12. Профілактика ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.
13. Профілактика ураження та захист від дії отруйних речовин.
14. Принципи захисту від біологічної зброї.
15. Поняття про радіологічну зброю.
16. Поняття про радіочастотну зброю.
17. Поняття про лазерну зброю.
18. Поняття про інфразвукову зброю.
19. Поняття про інформаційно - психологічну зброю.
20. Поняття про генетичну зброю.
21. Поняття про етнічну зброю.
22. Принципи дії пучкової зброї.
23. Поняття про зброю на основі анігіляції речовини і антиречовини.
24. Акустична зброя.
25. Зброя на основі дії електромагнітного випромінювання.
IV. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ МИРНОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСІВ
Захист населення у надзвичайних ситуаціях являє собою комплекс заходів, що проводяться з метою не допустити або максимально знизити ступінь впливу на людей уражаючих факторів.
Одним із найважливіших принципів захисту населення у надзвичайних ситуаціях є застосування засобів індивідуального захисту від небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів, підтримка їх у готовності для використання, організація та здійснення евакуації населення з небезпечних зон, використання засобів колективного захисту населенням.
Основними способами захисту населення у надзвичайних ситуаціях є:
укриття людей в захисних спорудженнях;
використання засобів індивідуального і медичного захисту;
розосередження та евакуація населення з небезпечної зони.
4.1. Засоби колективного захисту населення
До засобів колективного захисту населення відносяться захисні споруди: сховища, протирадіаційні і простіші укриття Сховища – це захисні споруди герметичного типу, що захищають від усіх уражаючих факторів, котрі виникають при НС мирного і воєнного часу. Люди, що укриваються у сховищах, не використовують засоби індивідуального захисту.
Протирадіаційні укриття – це спорудження, які призначені для захисту людей від іонізуючого випромінювання, зараження їх радіоактивними речовинами, краплями НХР і аерозолями біологічних засобів.
Укриття простішого типу – це щілини, траншеї, землянки. На їхнє зведення не потрібно багато часу, але вони можуть ефективно захищати людей від багатьох уражаючих факторів.
Захисні споруди класифікуються по призначенню, місці розташування, часу зведення, захисним властивостям, місткості.
За призначенням захисні спорудження розрізняють на загальні і спеціальні. Перші використовуються населенням або персоналом; другі обладнуються для розміщення органів управління, систем оповіщення і зв'язку, лікувальних установ.
По місту знаходження захисні споруди підрозділяють на вбудовані та окремо розташовані.
Вбудовані захисні спорудження обладнують в підвальних і цокольних поверхах будинків.
Окремо розташовані захисні споруди створюють поза будівлями.
За часом спорудження захисні споруди поділяються на збудовані завчасно ( вони являють собою капітальні сховища з довговічних пожежа безпечних матеріалів) і такі, що швидко створюються. Останні споруджуються в особливий період при загрозі виникнення надзвичайної ситуації, при цьому застосовуються як правило підручні матеріали.
Згідно захисним властивостям сховища поділяються на 5 класів. Захисні властивості визначаються здатністю конструкції спорудження витримувати визначену величину надлишкового тиску повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
По місткості сховища розрізняють на малі (їхня місткість до 600 людей), середні (місткість – 600…2 000 осіб) і великої місткості, що розраховані більше ніж на 2 000 людей.
До захисних властивостей сховищ пред'являються визначені вимоги, які припускають строге виконання правил будівництва та експлуатації. Тільки в цьому випадку захисні спорудження можуть бути застосованими за своїм прямим призначенням. Основними з цих вимог є такі:
сховища повинні забезпечувати надійний захист від усіх уражаючих факторів НС;
конструкції, що використовуються при їх будівництві, не повинні втрачати свої механічні властивості в умовах дії високих температур;
сховища повинні бути відповідно обладнані для перебування в них людей не менше двох діб;
їхнє перекриття має забезпечувати розрахункову кратність ослаблення іонізуючого випромінювання;
простіші укриття створюються таким чином, щоб могли захистити людей від світлового випромінювання, проникаючої радіації та дії повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.
1. Призначення засобів колективного захисту.
2. Класифікація засобів колективного захисту.
3. Типи сховищ за конструктивними ознаками.
4. Простіші засоби колективного захисту.
4.2. Засоби індивідуального захисту населення
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) людини призначені для захисту її