Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
286
Мова: 
Українська
Оцінка: 

шкіри, обличчя, очей та органів дихання від дії радіоактивних, отруйних речовин і біологічних засобів (РР, ОР і БЗ), а також для профілактики та зниження тяжкості ураження організму ними.

Відповідно до цього засоби індивідуального захисту класифікують по призначенню на засоби захисту шкіри, очей, органів дихання та медичних засобів захисту.
У залежності від принципу дії усі ЗІЗ поділяються на ізолюючі, що цілком ізолюють людину від факторів навколишнього середовища і фільтруючі – поглинаючи з повітря шкідливі домішки. За способами виготовлення ЗІЗ ділять на промислові (виготовлені заздалегідь) і підручні (такі, що виготовляються самим населенням з підручних матеріалів).
До засобів захисту органів дихання належать:
Фільтруючі засоби: 
протигази цивільні (ГП-5, ГП-7), загальновійськові РШ-4, ПМГ-2, ПМК), дитячі (ДП-6, ДП-6М, ПДФ-Ш);
респіратори для дорослих Р-2, для дітей Р-2Д, промислові РПГ-67, РУ-60м, „Лепесток”.
найпростіші засоби захисту – ватно марлеві пов'язки, проти пилові тканинні маски.
Ізолюючі засоби:
ИП-4, ИП-5, КИП-5, КИП-7 і інші.
Засоби захисту шкіри призначені для захисту відкритих ділянок тіла, одягу, взуття від зараження РР, ОР та БЗ.
Фільтруючі засоби захисту шкіри представлені захисним фільтруючим одягом – ЗФО-58 – бавовняним комбінезоном, просоченим хемосорбційними хімічними речовинами.
З цією ж метою можуть застосовуватись підручні засоби – звичайний повсякденний одяг (спортивні костюми, плащі, рукавиці, чоботи), для підвищення захисних властивостей яких вони можуть бути заздалегідь просочені мильно масляною емульсією (для приготування мильно масляної емульсії беруть 1 шматок господарського мила, подрібнюють його на тертці і розчиняють у 0,5 л рослинної олії).
В якості ізолюючих засобів захисту шкіри застосовують загальновійськовий захисний комплект – ОЗК та легкий ізолюючий костюм – Л– 1, які виготовляються з прогумованої тканини. Ними оснащуються формування, що здійснюють ліквідацію наслідків НС. 
 
Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.
1. Призначення засобів індивідуального захисту.
2. Класифікація засобів індивідуального захисту за принципом дії.
4.3. Засоби медичного захисту
Засоби медичного захисту призначені для профілактики або зменшення ступеня впливу уражаючих факторів надзвичайних ситуацій, а також для надання першої медичної допомоги потерпілим. До них відносяться радіозахисні засоби, антидоти (протиотрути), антибактеріальні препарати, засоби часткової санітарної обробки.
У даному посібнику автори не ставлять метою надати докладну характеристику зазначених засобів. Підбором необхідних препаратів, поясненням населенню правил їхнього прийому займаються спеціальні підрозділи медичної служби. Тут приводиться тільки їх перелік і простіша класифікація.
Радіозахисні засоби – це препарати, що сприяють підвищенню опірності організму дії іонізуючих променів. Вони поділяються на наступні групи:
засоби профілактики ураження при зовнішнім опроміненні (радіопротектори);
засоби ослаблення первинної реакції організму на опромінення (в основному це проти блювотні засоби);
засоби профілактики радіаційного ураження РР, що потрапили у середину організму (препарати сприятливі максимально швидкому виведенню РР з організму);
засобу профілактики ураження шкіри при забрудненні її РР (засоби часткової санітарної обробки).
Антидотами (протиотрутами) називають речовини чи препарати, що сприяють руйнуванню або нейтралізації ОР. Їх поділяють на неспецифічні (адсорбенти) і специфічні, діючі вибірково у відношенні визначених отрут.
Протибактеріальні засоби вживаються в момент застосування чи погрозі застосування біологічних засобів. Вони поділяються на засоби специфічної і неспецифічної профілактики.
Засоби неспецифічної профілактики застосовують при погрозі зараження навколишнього середовища бактеріальними засобами чи після нього, якщо не відомий вид збудника. До них відносяться антибіотики, інтерферони. З моменту визначення хвороби проводиться специфічна профілактика препаратами, для яких точно встановлена чутливість визначеного виду збудника.
До табельних засобів медичного захисту відносяться: аптечка індивідуальна, у комплект якої входять засобу первинної профілактики шоку, а також антидоти, радіопротектори та антибактеріальні засоби; індивідуальний протихімічний пакет різних модифікацій, призначений для часткової санітарної обробки; пакет перев'язний індивідуальний.
Санітарна обробка – це комплекс заходів щодо часткового чи повного видалення з поверхні шкіри і слизуватих оболонок РР, ОР і БЗ. Відповідно до цього розрізняють часткову і повну санітарну обробку.
Часткова санітарна обробка проводиться у осередку ураження в порядку само і взаємодопомоги з використанням індивідуального протихімічного пакета.
Повна санітарна обробка проводиться після виходу з осередку ураження і полягає у митті усього тіла водою з застосуванням миючих засобів. Повна спеціальна обробка передбачає обов’язкову зміну одягу.
 
Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.
1. Призначення медичних засобів захисту людини у надзвичайній ситуації.
2. Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.
3. Медичні засоби першої допомоги при ураженні отруйними речовинами.
4. Поняття про протибактеріальні засоби.
5. Причини необхідності проведення санітарної обробки при ураженні РР, ОР та БЗ.
 
V. ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА УРАЖЕНИМ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ
 
Клініка і результат протікання хвороби людини, яка отримала будь-яке ушкодження в побуті, у випадку виникнення стихійного лиха, виробничих аварій, терористичних актів, залежить від своєчасності і грамотності надання першої медичної допомоги на місці події.
Сучасні форми участі громадськості і всього населення в наданні першої медичної допомоги в мирний і воєнний час зародилися давно і були випробувані ще Н.І. Пироговим. Однак вона може бути ефективною тільки в тому випадку, якщо той хто надає допомогу діє свідомо, володіє елементарними медичними знаннями і прийомами.
Фото Капча