Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

Наступним представником гострих інфекційних хвороб є чума. Збудником цієї хвороби є паличка. Захворювання відноситься до групи особливо небезпечних і карантинних інфекцій. 

Інкубаційний період – 1…8 діб, у середньому 2…4 доби. Основним резервуаром інфекції є гризуни (бабаки, ховрашки, піщанки, пацюки). Переносниками її збудника служать блохи, в організмі яких відбувається розмноження бактерій. Можливо також інфікування людини через ушкоджену шкіру при контакті з гризунами й іншими хворими тваринами. При зараженні людини в природних осередках розвивається бубонна чи септична чума, при повітряно-краплинній передачі збудника від хворих людей – її легенева форма. 

Ознаки захворювання. Швидкий підйом температури, до 39…400 озноб, сильний головний біль, запаморочення. Відзначаються хитка хода, невиразна мова. Можливо психомоторне порушення. При бубонній формі спочатку виникає біль в місці майбутнього бубна, збільшуються лімфатичні вузли, потім відбувається поява хворобливого бубна. При легеневій формі – найтяжка інтоксикація: задишка, кашель з виділенням рідкого мокротиння з кров'ю. Швидке наростання гострої дихальної недостатності і падіння серцево-судинної діяльності. При переході в септичну форму бурхливе наростання інтоксикації, крововилив у шкіру і слизуваті оболонки, кривава блювота, кровотечі. 

Лікування. Рекомендується можливо раннє застосування антибіотиків. Хворий чумою на спеціально виділеному транспорті повинний бути доставлений у лікарню для особливо небезпечних інфікованих, що спеціально розгортають у осередку ураження. 

Лікарня працює в строгому протиепідемічному режимі. Хворі розміщаються індивідуально. У відділенні, де знаходяться хворі чумою, весь медичний персонал працює в повному протичумному костюмі, щодня піддається дворазової термометрії, а після закінчення роботи може виходити тільки через спеціальний санітарний пропускник. В обов'язковому порядку проводиться поточна (не менш 3 разів у добу) і заключна дезінфекція. 

При виникненні захворювань чумою в районі встановлюється карантин на 6 діб з дня ізоляції останнього хворого. 

Профілактика. Охорона території країни від завезення чуми, як і інших карантинних інфекцій, здійснюється у відповідності зі спеціальними правилами. 

У природних осередках чуми організується постійне спостереження, вилов і лабораторне дослідження гризунів і ектопаразитів (гниди і ін.). Проводяться заходи щодо винищування носіїв збудника хвороби. Населення, що розташовано у природних осередках чуми піддається щепленням. 

В останні десятиліття економічно розвинуті країни почали озброювати свої армії засобами ураження, що діють на нових фізичних принципах, до яких можна віднести радіологічну зброю.

Ураження радіологічною зброєю засновано на використанні радіоактивних речовин. Це можуть бути заздалегідь приготовлені порошкоподібні суміші чи рідкі розчини речовин, що містять у своєму складі радіоактивні ізотопи хімічних елементів зі спеціально підібраними інтенсивністю випромінювання і періодом напіврозпаду. Основним джерелом одержання радіоактивних речовин можуть служити відходи, що утворюються в процесі роботи ядерних реакторів. Вони можуть бути також напрацьовані шляхом опромінення в ядерних реакторах речовин із стабільних хімічних елементів. Однак експлуатація такої зброї ускладнюється значним радіоактивним тлом, що створює небезпеку опромінення обслуговуючого персоналу. Іншим ймовірним варіантом радіоактивної зброї є використання радіоактивних речовин, що утворяться безпосередньо в момент вибуху термоядерного заряду. На цьому принципі, базувався проект "кобальтової бомби". Для цього передбачалося створити навколо термоядерного заряду оболонку з природного кобальту. У результаті опромінення його швидкими нейтронами утворюється ізотоп кобальт-60, що має високу інтенсивністю γ-випромінювання з періодом напіврозпаду 5,7 року. Випадаючи після вибуху на місцевості, він створює сильне радіоактивне зараження. 

В основі уражаючої дії радіочастотної зброї знаходиться опромінення людського організму електромагнітним випромінюванням. Дослідження показали, що навіть при впливі випромінюванням досить низкою інтенсивності в організмі відзначаються різні порушення і зміни, зокрема порушення ритму роботи серця, аж до його зупинки. При цьому відзначалися два види впливу: теплове і нетеплове. Тепловий вплив викликає перегрів тканин і органів і при досить тривалому опроміненні ініціює в них необоротні патологічні зміни, наприклад, пов’язані із згортанням білку. Нетепловий вплив, в основному, приводить до функціональних порушень у різних органах людського організму, особливо в серцево-судинній і нервовій системах. 

Лазерна зброя являє собою джерела потужних потоків електромагнітної енергії оптичного діапазону – квантові генератори. Дія лазерного променя досягається в результаті нагрівання до високих температур матеріалів об'єкта, у результаті чого відбувається їхнє розплавлювання або навіть випар. Ураження об’єктів досягається в наслідок механічного їх руйнування, а що стосується людей, то це можуть бути: осліплення органів зору і нанесення їм термічних опіків шкіри. Дія лазерного випромінювання відрізняється раптовістю, скритністю, високою точністю, прямолінійністю поширення, практично миттєвою дією. Можливе створення лазерних бойових комплексів різного призначення наземного, морського, повітряного і космічного базування з різною потужністю, дальністю дії, скорострільністю. 

Інфразвукова зброя заснована на використанні звукових хвиль з частотою кілька герців. Інфразвукові коливання, що знаходяться нижче рівня сприйняття людського вуха, здатні викликати у людей стан тривоги, розпачу і навіть жаху. По оцінках фахівців, вплив інфразвукових випромінювань на людей приводить до епілепсії, а при великій потужності може привести до летального наслідку. Смерть може наступити в результаті різкого порушення функцій організму, поразки серцево-судинної системи, деструкції кровоносних судин і внутрішніх органів. Підбором визначеної частоти випромінювання можливо, наприклад, спровокувати масові прояви інфаркту міокарда. Варто враховувати здатність інфразвукових коливань проникати через бетонні і металеві перешкоди, що безсумнівно підвищує інтерес військових фахівців до цієї зброї. 

Бурхливий розвиток засобів масової інформації, особливо електронних, створює об'єктивні передумови для використання їх у воєнних цілях як інформаційно-психологічну зброю. Можна пророчити, що в майбутньому поле