Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Бухгалтерський облік амортизації та зносу нематеріальних активів

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

нестачі НМА

Винна особа встановлена 133 „3нос нематеріальних активів” 12 „Нематеріальні активи” сума зносу НМА
976 „Списання необоротних активів” 12 „Нематеріальні активи” сума залишкової вартості НМА
375 „Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків” 716 „Відшкодування раніше списаних активів” сума, що підлягає відшкодуванню (фактична нестача) 
375 „Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків” 719 „Інші доходи операційної діяльності” Розрахунок
716 „Відшкодування раніше списаних активів” 642 „Розрахунки за обов’язковими платежами” сума, що підлягає сплаті до бюджету
Нестача НМА сталася внаслідок крадіжки (якщо винна особа не встановлена) або інших надзвичайних подій 99 „Надзвичайні витрати” 12 „Нематеріальні активи” сума вартості НМА 
977 „Інші витрати звичайної діяльності” 12 „Нематеріальні активи” сума нестачі НМА
 
Розділ 3. Надання рекомендацій підприємству щодо обліку нематеріальних активів
 
Перехід України на нові облікові принципи та методи вивчення бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів спричинив зміни в організації та методології обліку, а також у порядку складання фінансової звітності. Вивчення досвіду пострадянських країн, що перейшли на міжнародні стандарти із врахуванням історичних традицій, сприятиме вдосконаленню національної облікової системи.
Національні стандарти пострадянських країн щодо бухгалтерського обліку нематеріальних активів визначають правила формування в обліку інформації про нематеріальні активи та порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
Згідно з національними стандартами пострадянських країн нематеріальний актив розглядається як немонетарний актив, який можна ідентифікувати без фізичної субстанції та утримувати для використання у виробництві чи постачанні товарів або послуг, а також для передачі в оренду іншим сторонам чи для адміністративних цілей.
У більшості пострадянських країн, крім України, до нематеріальних активів відносяться: придбана ділова репутація (гудвіл) та організаційні витрати, пов'язані зі створенням юридичної особи.
Поняття нематеріального активу потребує чіткого визначення для розрізнення з поняттям “гудвіл”. Існує внутрішня створена ділова репутація і ділова репутація, яка виникає при об'єднанні підприємств. Внутрішня ділова репутація не визнається нематеріальним активом і не відображається в обліку як актив, оскільки не є ідентифікованим ресурсом, не контролюється підприємством і не може бути надійно оцінена. Ділова репутація як актив виникає і відображається в обліку тільки при купівлі іншого підприємства як майнового комплексу. Різниця між сплаченою сумою та вартістю придбаних активів і зобов'язань є діловою репутацією.
Організаційні витрати, які включаються до складу нематеріальних активів у більшості пострадянських країн, у вітчизняній практиці не відносяться до нематеріальних активів, оскільки вони напряму не пов'язані з отриманням від них економічних вигод.
Найбільш докладно умови визнання нематеріальних активів наведено у
“Облік нематеріальних активів”, згідно з яким актив визнається нематеріальним, якщо виконуються одночасно такі умови:
- відсутність матеріально-речової (фізичної) структури;
- можливість ідентифікації від іншого майна;
- використання у виробництві продукції при виконанні робіт або надання послуг для управлінських потреб підприємства;
- використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання більше 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він довший за 12 місяців;
- підприємством не передбачається перепродаж майна;
- здатність приносити економічні вигоди (дохід) у майбутньому;
- наявність оформлених документів, які підтверджують існування самого активу і виняткового права у підприємства на результати інтелектуальної діяльності (патенти, свідоцтва, інші охоронні документи, договори придбання патенту, товарного знаку тощо) [8, 59].
Також існують відмінності у обліку нематеріальних активів після первісного визнання. Нематеріальні активи після первісного визнання можуть обліковуватися двома методами: за первісною вартістю та за переоціненою вартістю, що є допустимим альтернативним порядком обліку.
Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок.
Окремі питання з методики бухгалтерського обліку нематеріальних активів у національних стандартах бухгалтерського обліку пострадянських країн висвітлюються більш докладно, ніж в Україні, тоді як певні питання потребують подальшого удосконалення. Тому доцільно розробити методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, що сприятиме полегшенню тлумачення окремих складних та проблемних питань з методології бухгалтерського обліку цих активів та прискоренню процесу приведення вітчизняної облікової системи до вимог ринкової економіки і міжнародних стандартів.
 
Висновки
 
У даній роботі наведене теоретичне узагальнення вітчизняної методології обліку нематеріальних активів, яке на сьогодні залишається достатньо новим і маловивченим аспектом облікової практики.
Важливим є розуміння, що нематеріальні активи як економічна і облікова категорія характеризується такими основними взаємообумовленими і взаємопов’язаними компонентами, як:
- відсутність матеріально-речовинної (фізичної) структури;
- корисність в реалізації цілей по виробництву продукції (наданню послуг, виконанню робіт) і в управлінні самою фірмою (підприємством) ;
- перспективність отримання прибутку не тільки в даний момент часу, але і в майбутніх періодах господарської діяльності.
Призначення активів, які можуть увійти до складу нематеріальних, достатньо широке. Об’єкти нематеріальних активів на сьогоднішньому етапі розвитку облікової реформи потребують грамотно проведеної класифікації.
Виходячи з вищесказаного і спираючись на теоретичний аналіз можна істотно розширити склад активів, які включаються в баланс як нематеріальні, згідно з вимогами міжнародних стандартів. Крім того, нематеріальні активи як об’єкт обліку можна згрупувати, виходячи з таких ознак: за термінами корисного використання, за ступенем ідентифікації, за ступенем правової захищеності тощо.
Розходження в оцінці нематеріальних активів з міжнародною практикою полягає щодо включення витрат на сплату процентів в первинну вартість нематеріальних активів. Зокрема, за міжнародною практикою бухгалтерського обліку в собівартість нематеріальних активів повинні включатися будь-які виграти на підготовку активу до використання за призначенням, які безпосередньо відносяться до нього. Серед вітчизняних науковців досі ведуться дискусії з приводу доцільності такого включення.
Порівняння методики відображення операцій з нематеріальними активами в Україні за новим Планом рахунків і країнах з розвиненою ринковою економікою засвідчує істотні відмінності національного рахівництва „Нематеріальні активи” і Міжнародних стандартів, які передбачають ведення обліку на рахунках нематеріальних активів за їх видами: „Промислова власність”, „Інтелектуальна власність”, „Права користування природними ресурсами” тощо.
Невизначеність отримання економічної вигоди за рахунок використання нематеріальних активів і особливість їх моральної амортизації диктує необхідність перегляду вітчизняної методології нарахування амортизації для забезпечення об’єктивності інформації бухгалтерського обліку та фінансової звітності і правильності прийняття рішень щодо використання нематеріальних активів.
 
Список використаних джерел:
 
1. Бутинець Ф. Ф., Іваненко С. В., Давидюк Т. В., Шахрайчук Т. В. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник – Житомир: ПП „РУТА”, 2011.
2. Бутинець Ф. Ф., Олійник О. В., Шигун М. М. Організація бухгалтерського обліку: Навчальний посібник – Житомир: ЖІТІ, 2009.
3. Бутинець Ф. Ф., Чижевські Л. В., Герасимчук Н. В. Бухгалтерський управлінський облік – Житомир: ПП „РУТА”, 2011.
4. Бутинець Т. А., Чижевські Л. В. Бухгалтерський облік: для менеджерів і економістів – Житомир: ПП „РУТА”, 2007.
5. Бутинець Т. А., Чижевськ Л. В., Береза С. Л. Бухгалтерський облік – Житомир: ПП „Рута”, 2011.
6. Бутинець Ф. Ф., Малюга Н. М. Бухгалтерський облік – Житомир: ПП „РУТА”, 2007.
7. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік – Житомир: ПП „РУТА”, 2008.
8. Бухгалтерський фінансовий облік. Практикум / За ред. Ф. Ф. Бутинця, Л. В. Чижевської – Житомир: ЖІТІ, 2004.
9. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами – К. : Екаунтінг, 2011.
10. Грабова Н. М., Кривоносов Ю. Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навчальний посібник – К. : А. С. К., 2008.
11. Курсом реформ: облік 2000: Учбово-практичний посібник – Дніпропетровськ: ООО “Баланс-Клуб”, 2011.
12. Малюга М. Н. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник – Житомир: ЖІТІ, 2011.
13. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій // Бухгалтерський облік і аудит – 2007.
14. Пушкар М. С. Фінансовий облік: Підручник – Тернопіль: Карт-бланш, 2008.
15. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Минск: Новое знание, 20007.
16. Савченко В. Я. Аудит: Навчальний посібник – К. : КНЕУ, 2008.
17. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник – К. : А. С. К., 2007.
18. Цал-Цалко Ю. С. Фінансова звітність та її аналіз: Навчальний посібник – К. : ЦУЛ, 2007.
Фото Капча