Бухгалтерський облік розрахунків за податками й платежами на підприємстві

 

Вступ

1. Економічний зміст податків та значення їх в обліку

2. Бухгалтерський облік розрахунків за податками й платежами на підприємстві

2.1 Облік податку на прибуток

2.2 Облік податку на додану вартість (ПДВ)

2.3 Облік податку на доходи фізичних осіб (ПДФО)

2.4 Облік місцевих податків, зборів та обов’язкових платежів

3. Звітність по податках, зборах, платежах до бюджету

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

У сучасних умовах ринкової економіки й удосконалювання управління, вироблення нової стратегії розвитку підприємств посилюється роль і значення системи бухгалтерського обліку.

Призначенням бухгалтерського обліку є відображення інформації про активи, зобов'язання та власний капітал підприємства для надання інформації зовнішнім та внутрішнім користувачам. Такий облік базується на відстеженні руху активів і змін у власному капіталі та зобов'язаннях підприємства за минулий історичний період: місяць, квартал, рік.

Одним з методів бухгалтерського обліку є метод балансового узагальнення, тобто підведення підсумків наявності активів, капіталу і зобов'язань на певну дату. При цьому повинна зберігатись рівність між сумою активів підприємства та сумою його власного капіталу і зобов'язань, так як власний капітал і зобов'язання є джерелами формування активів підприємства.

Одним з найбільш ємких ділянок бухгалтерського обліку є облік зобов'язань підприємства, розмір яких характеризує фінансовий стан підприємства. Успіх діяльності підприємства залежить певним чином від своєчасності проведення розрахунків по зобов'язанням із своїми кредиторами.

Зобов'язання за строком повернення поділяються на довгострокові та поточні. До поточних зобов'язань підприємства належать зобов'язання за кредитами, перед постачальниками, з оплати праці, перед бюджетом, за соціальним страхуванням, з учасниками тощо.

Тобто це такі види розрахунків, які супроводжують діяльність кожного підприємства і правильність відображення їх в обліку, а також своєчасність розрахунків характеризує підприємство з позитивного або негативного боку.

Однією з функцій бухгалтерського обліку є контроль за проведенням господарських операцій, який відбувається безпосередньо під час її здійснення. Контроль за станом обліку зобов'язань сприяє достовірному відображенню виникнення зобов’язань у системі бухгалтерського обліку та дотримання строків їх погашення. Контроль на підприємстві може проводиться як ззовні так і всередині самого підприємства, тобто внутрішньогосподарський контроль.

Управління підприємством вимагає оперативної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер, обсяг. Джерелом такої інформації є також дані бухгалтерського обліку. Запровадження системи управлінського обліку на підприємствах сприяє підвищенню ефективності використання власних та залучених коштів, своєчасності погашення зобов'язань та покращення фінансової стабільності підприємства.

Мета курсової роботи полягає у висвітленні обліку поточних зобов'язань. Завданням курсової роботи є розгляд наступних питань:

- поняття зобов'язань, основні види та форми розрахункових взаємовідносин;

- обліку зобов'язань перед постачальниками та підрядчиками, з оплати праці, за податками та платежами та інших зобов'язань;

Питання обліку поточних зобов'язань висвітлені у роботах таких науковців як Бутинець Ф. Ф., Грабова Н. М., Кузьмінський А. М., Кузьмінський Ю. А., Лишиленко О. В., Пушкар М. С.

 

 

За економічною сутність податки є обов'язковими платежами, що вилучаються державою з доходів юридичних чи фізичних осіб до відповідного бюджету для фінансування витрат держави, передбачених її конституцією та іншими законодавчими актами. Податок – це форма примусового відчуження результатів діяльності суб'єктів, реалізуючих своє податкове зобов'язання, в державну або комунальну власність, вноситься до бюджету відповідного рівня (або цільового фонду) на підставі закону (чи акту органа місцевого самоврядування) і виступає як обов'язковий, нецільовий, безумовний, безоплатний та безповоротній платіж. На перший погляд, податки виражають односторонні відносини держави з підприємцями та населенням під час їх сплати, але з іншого боку податки дають змогу мати зворотній зв'язок із платниками завдяки фінансуванню відповідних витрат.

Вся сукупність податків, зборів, відрахувань і платежів державі становлять її податкову систему, яка має свою структуру, тобто класифікацію податків залежно від різних ознак.

При введенні податки наділяються певними функціями або призначенням. Кожен податок виконує передусім фіскальну функцію, тобто забезпечує надходження коштів до бюджету для задоволення потреб суспільства. Важливо підкреслити стабільність фіскальної функції податків. Остання визначає не тільки формування переліку надходжень до бюджету, а й механізм цих надходжень, який діє на постійній, стабільній основі, та забезпечує централізоване стягнення податків.

Регулююча функція виступає свого роду доповненням попередньої та торкається як регулювання виробництва, так і регулювання споживання. При цьому регулюючий механізм здійснюється незалежно від бажань держави. Часто під регулюючою функцією розуміють лише надання пільг окремим галузям або виробникам. Проте податкове регулювання – більш складний механізм, який враховує не тільки податкове тиснення, але й перспективи того чи іншого виду діяльності, рівні дохідності та інше.

Розподільча функція являється відображенням фіскальної: поповнити казну, а потім розподілити одержані кошти. Але на стадії розподілу ця функція тісно переплітається з регулюючою функцією. Наприклад непрямі податки, які регулюють споживання, створюють фундамент для перерозподілу коштів з одних платників до інших. Це дозволяє говорити про існування первинного і вторинного перерозподілу за допомогою податків.

Стимулююча (де стимулююча) функція створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва. Як і регулююча, вона може бути пов'язана з застосуванням механізму пільг, зміною об'єкту оподаткування, зменшенням бази