Бухгалтерський облік розрахунків за податками й платежами на підприємстві

Рішення (додаток 1.)

Порядок нарахування податку на додану вартість на товари, ввезені на митну територію України (відповідно до Інструкції про порядок контролю митними органами за справлянням під час митного оформлення товарів, ввезених (пересланих) на митну територію України), та перерахування до бюджету податку на додану вартість, затверджено наказом Державної митної служби України №346 від 9 червня 1999 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №427/3720 1 липня 1999 р.

Товари, які ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються ПДВ за ставкою 20% від бази оподаткування, що обчислюється згідно зі статтею 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми ПДВ, що підлягає сплаті.

 

 

22 травня 2003 року прийнято Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» за № 889-ІV, від 22 травня 2003 р., який введено в дію з 1 січня 2004 року і відповідно втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26 грудня 1992 р. «Про прибутковий податок з громадян» крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницької діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п. 9. 12 ст. 9 Закону України № 889-ІV від 22. 05. 1993 р. та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності. (Довідка: Пункт 9. 12 ст. 9 «Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – суб'єктом підприємницької діяльності або фізичною особою, яка сплачує ринковий збір»).

Крім того необхідно зазначити, що в даний Закон внесено зміни згідно з Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України” та деяких інших законодавчих актів України від 25 березня 2005 року № 2505-ІV.

Згідно з прийнятим Законом України поняття «неоподатковуваний мінімум доходів громадян» кануло у вічність і замінено поняттям «єдина соціальна пільга».

Під терміном «заробітна плата», згідно з вказаним Законом, потрібно розуміти також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди.

Дохід фізичних осіб – це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих не законним шляхом у випадках, якщо кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Починаючи з 1 січня 2004 року і до 31 грудня 2006 року ставка податку з доходів фізичних осіб становить 13% від об'єкта оподаткування, визначена п. 7. 1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ст. 22 цього Закону і п. 22. 4 ст. 22 (з урахуванням встановлених розмірів податкової соціальної пільги;

- з 1 січня 2007 року ставка оподаткування – 15% від об'єкта оподаткування (п. 7. 1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Об'єкт оподаткування – це заробітна плата, яка включається у загальний місячний оподатковуваний дохід фізичної особи.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до Закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: (пункти 4. 2, 4. 3, 4. 4 з відповідними підпунктами ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб «)

- доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані, виплачені платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

- доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), у тому числі, одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

- сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню. Згідно з нормами ст. 14 цього Закону (не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно, майнові чи не майнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частин спільної часткової чи спільної сумісної вартості згідно із Законом;

- сума страхових внесків (страхових премій) за договором добровільного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, вказаних у п. П. 4. 2. 4: а), б), в) ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»;

- сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум, отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування життя та