Cтан та перспективи співпраці України з міжнародними оранізаціями

До об'єктивних реалій відносяться також чинники впливу на Міжнародний валютний фонд і Світовий банк провідних держав світу (в першу чергу – США) з метою досягнення відповідних економічних і політичних цілей в Україні і в інших країнах. Ці обставини повинні враховуватися у процесі співробітництва Україна, як з міжнародними структурами, так і безпосередньо з відповідними країнами. Причому, певні зрушення у відносинах з відповідними країнами зроблять позитивний вплив на відносини з міжнародними валютно-фінансовими установами та організаціями і навпаки. Актуальним є і диверсифікація міжнародних фінансових організацій (не обмежуючи їх МВФ, Світовим банком та ЄБРР).

Важливим є чіткий розподіл функцій і сфер діяльності між державними організаційними структурами – Міністерством фінансів України, Національним банком України, Міністерством економіки України. Організаційні структури, від діяльності яких залежить розвиток співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, повинні мати чітку програму діяльності, яка, у свою чергу, вимагає постійної координації відповідно до чітко визначеними державними стратегічними пріоритетами.

Очевидною є взаємозалежність – більш повне використання можливостей інтеграції в міжнародні економічні відносини є засобом впливу на проблеми формування зовнішніх боргових зобов'язань та обслуговування такого боргу. І навпаки, поліпшення боргової позиції є потужним інтеграційним чинником.

Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями мають будуватися в контексті оптимізації моделі соціально-економічного розвитку та зміни відповідних акцентів. У процесі співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями потрібно брати до уваги всю сукупність внутрішніх політичних факторів, які не завжди враховують міжнародні фінансово-кредитні структури.

До цих факторів належить: чітка визначеність курсу економічних реформ і його реальна реалізація в державі, а не тільки декларування реформ; облік загальнополітичної розстановки сил, включаючи структуру парламенту і персоналії в органах державної влади і управління і т. д.

Трансформаційні умови сучасного розвитку України як обов'язкової передумови поліпшення ситуації з використанням залучених коштів, вимагають проведення загальної структурної реформи. Саме вона може відкрити шлях до використання потенціалу держави. Дану задачу необхідно здійснювати відповідно до апробованих світовою практикою критеріїв та у відповідності з поточним ходом подій в країні.

Не викликає сумнівів, що крім згаданих напрямків у спектрі співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, важливу роль зіграє структура і загальна концептуальна орієнтація зовнішньоекономічної діяльності держави. Можна згадати про об'єктивну енергетичної, сировинної, технологічної залежності України від зовнішніх джерел, причому пом'якшити вплив такої залежності на макроекономічну ситуацію в стислі терміни є завданням дуже проблематичним. Важливу роль зіграє механізм курсоутворення національної грошової одиниці. Остання здійснює помітний вплив як на розвиток національної економіки в цілому, так і на обслуговування зовнішніх зобов'язань держави.

Принципи захисту державних інтересів України у відносинах з міжнародними фінансовими організаціями мають спиратися на пріоритети довгострокових цілей соціального, політичного та економічного розвитку. Досвід ряду країн ринкової трансформації і самої України свідчить, що кредити міжнародних фінансових організацій можуть активно сприяти вирішенню фінансових та інших проблем.

Ефективність співробітництва з позначеними структурами вирішальним чином залежить від відповіді на запитання: яке співвідношення середньострокових вигод від підвищення відкритості та лібералізації національної економіки з можливими втратами виробників і споживачів, яким чином можна узгодити коротко-, середньо-і довгострокові інтереси економіки з урахуванням різноманітних комбінацій внутрішніх і зовнішніх ресурсів. У цьому аспекті великого значення набувають також політичні фактори згаданого співробітництва.

Крім визначених вище положень щодо співробітництва України з міжнародними структурами, наведені питання вимагають подальшого наукового пошуку. У даному випадку, на рівні вищого економічного і політичного керівництва держави потрібно визначити оптимальної чи є модель соціально-економічного розвитку, яке здійснюється в рамках виконання рекомендацій міжнародних структур. Можливим є посилення уваги до співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку, як установою, яка здійснює кредитування на мікрорівні і стимулює тим самим процес залучення в Україні приватних іноземних інвестицій.

Таким чином, стратегія взаємовідносин України з міжнародними фінансовими організаціями повинна будуватися з урахуванням поточного стану національної економіки.

Оптимізації зовнішніх запозичень в умовах сучасного розвитку України. Можливим напрямком подальшої побудови відносин України з міжнародними фінансовими організаціями є перехід від безпосереднього отримання фінансових ресурсів до отримання консультативної і політичної підтримки від цих установ.

Необхідна переорієнтація співпраці з міжнародними фінансовими організаціями на досягнення національних інтересів України в країні і за її межами. Хоча, з огляду на сучасний стан країни-прохача, такі можливості для України не є реальними. Організаційні структури, від діяльності яких залежить розвиток співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, повинні мати чітку програму діяльності, потрібно брати до уваги всю сукупність внутрішніх політичних факторів, які не завжди враховують міжнародні фінансово-кредитні структури [43-45, 47].

Важливу роль зіграє механізм курсоутворення національної грошової одиниці. Принципи захисту державних інтересів України у відносинах з міжнародними фінансовими організаціями мають спиратися на пріоритети довгострокових цілей соціального, політичного та економічного розвитку.

Підводячи підсумок роботи, можна сказати, що політичні об’єднання, такі як ЄС, НАТО сприяють подальшій економічній євроінтеграції, міжнародні валютно-кредитні установи, такі як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк і Європейський банк реконструкції і розвитку