Державне регулювання грошового обороту і місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики

13. Підсилити контроль за рівнем «проблемних» кредитів, дотриманням банками показників фінансової стійкості.

Досить необхідним на даному етапі є спрямування зусиль управління грошовим обігом на подолання значних масштабів доларизації економіки України. Однак, при цьому необхідно усвідомлювати, що остаточно подолати таке явище, як доларизація в умовах наростання впливу глобалізацій них процесів на вітчизняну економіку навряд чи можливо. Тому потрібно мінімізувати його роль передусім у внутрішньому господарському житті країни та посилити заходи щодо стабілізації національної грошової системи. Важливим завданням у цьому контексті є проведення зваженої монетарної політики та надання процесам інтеграції у світовий економічний простір керованого характеру.

Адміністративна заборона на здійснення операцій з іноземною валютою населення і в банківському секторі навряд чи дасть позитивні результати (йдеться про заборону купівлі-продажу іноземної валюти, депонування валютних коштів на банківських рахунках і отримання валютних кредитів). Навпаки, примусові заходи із де доларизації можуть лише спричинити масштабну втечу капіталів та значне збільшення обсягів операцій на чорному валютному ринку.

Потрібно творити економічні підстави для всіх суб'єктів ринку, що визначали б доцільність відмов від використання іноземної валюти у внутрішньому грошовому обігу. Такими підставами можуть бути:

- підвищення довіри до вітчизняної банківської системи, зокрема шляхом збільшення сум гарантованого повернення вкладів громадян у національній валюті та жорсткого регулювання рівня ризиковості операцій, здійснюваних фінансовими інститутами;

- підвищення ефективності внутрішніх платіжних систем, заснованих на картковому обігу. Це сприятиме розвитку безготівкового платіжного обороту і скороченню готівкового, котрий значною мірою обслуговується валютними коштами;

- поступовий перехід до режиму повної конвертованості гривні, що в перспективі усуватиме стимули до нагромадження іноземної валюти і використання її у внутрішніх розрахунках;

- чітке визначення курсу монетарної політики НБУ на подолання інфляції і гарантування стабільності національних грошей. Це послабить передумови використання іноземної валюти як засобу збереження заощаджень та усуне необхідність вираження внутрішніх цін в «умовних одиницях»;

- розвиток ринку державних цінних паперів, номінованих у національній валюті, як альтернативного напряму інвестування коштів на противагу готівковій валюті та валютним депозитам у банках;

- ліквідація законодавчих та економічних засад функціонування сектору тіньової економіки, що обслуговується переважно іноземною валютою [20, с. 33].

Зазначені заходи можуть сприяти процесу дедоларизації економіки, на що, власне кажучи, і повинна бути спрямована не лише валютна політика Національного банку України, а й уся економічна політика держави. Ключову роль у цій політиці мають відігравати заходи, спрямовані на підвищення привабливості національної валюти порівняно з валютою іноземною, що об'єктивно потребує зниження ризиків і витрат, пов'язаних із використанням економічними агентами національних грошей, тобто забезпечення їхньої стабільності.

Використання Національним банком хоча б половини із запропонованих заходів дозволить значно підвищити ефективність управління монетарною політикою держави та покращити стан фінансового ринку України вже найближчим часом.

 

 

Двома найважливішими показниками прибутковості банку е показники:

1) ROA – прибутковість активів банку;

2) ROE – прибутковість акціонерного капіталу банку.

Прибутковість активів банку розраховують за такими двома показниками:

 

ROA =  

 

Цей показник може використовуватися як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку. Але у зв'язку з тим, що не всі активи дають дохід, деякі банки в процесі аналізу прибутковості своєї діяльності деталізують показник процентної прибутковості активів, для розрахунку якого беруться робочі активи:

Співвідношення прибутку та власного капіталу є показником стабільності. Аналіз цього коефіцієнта дає змогу прогнозувати, наскільки зміниться рівень прибутковості банку. Аналізуючи цей коефіцієнт, потрібно зіставити зростання прибутку та власного капіталу.

На практиці деякі банки (а особливо – їх акціонери) цей показник прибутковості деталізують за допомогою коефіцієнта віддачі статутного капіталу:

ROE =  

 

Цей показник характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися всіма його коштами.

Коефіцієнт кука – коефіцієнт платоспроможності кредитних установ і комерційних банків, що дорівнює відношенню власного капіталу до активів, зважених за ступенем ризику. Коефіцієнт Кука характеризує діяльність банка, дає пряме уявлення про його надійність.

 

К = 

 

Складемо таблицю рейтингових показників 10-ти банківУкраїни станом на 01. 01. 13. [22]. 

 

 

Грошовий обіг – це неперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу платежу й обігу. За його допомогою здійснюється розширене відтворення. Поряд з кредитом та фінансами він виступає складовою частиною єдиного грошового обороту і водночас становить самостійне економічне явище, що має свою особливу специфіку й механізм впливу на економіку. Опосередковуючи рух реальних товарів і послуг у процесі суспільного відтворення, грошовий обіг вимагає лише строго визначеної маси грошей.

Стабільність грошового обігу залежить насамперед від стану економіки. В суспільстві, де збалансовані процеси відтворення в народному господарстві, підтримується й стабільний грошовий обіг. Більше того, він активно впливав на стан і розвиток економіки. Там же, де виникли диспропорції у відтворювальному процесі, де спостерігається падіння виробництва валового національного продукту, а держава не може збалансувати надходження та видатки, грошовий обіг підривається інфляційними процесами.

Грошовий обіг здійснюється в межах певної грошової системи, яка в ринковій економіці є провідною ланкою і відіграє домінуючу роль у саморозвитку господарських-процесів. Грошова система включає такі складові частини: товар, що відіграє роль загального еквівалента; грошову одиницю – масштаб цін; узаконений засіб обігу та платежу (банкноти, казначейські, чи скарбницькі, білети, монотип-порядок випуску банкнот і казначейських білетів (паперових грошей) в обіг.

 

 

Закон України “Про Національний банк України” від 20. 05. 1999 р.

Закон Кураїни “Про банки і банківську діяльність” від 20. 03. 1991 р.

Указ Президента України “Про грошову реформу в Україні” // Вісник НБУ. – 1996. – №5.

Алексєєв І. В. Гроші і кредит. Навч. посіб. – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2004.

Александрова М. М. Гроші, фінанси, кредит. Навч. посіб. – К. – ЦУЛ, 2002.

Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і під час фінансової кризи // Економіка України. – 2009. – № 2. – С. 24 – 30.

Гроші та кредит: підручник / [Савлук М. І., Мороз А. М., Пуховкіна М. Ф. та ін. ]; за заг. ред. М. І. Савлука. – К. : КНЕУ, 2001. – 604 с.

Дзюблюк О. Грошова система України: глобалізаційні фактори впливу // Вісник НБУ. – 2007. – № 7. – С. 14 – 22.

Демківський А. В. Гроші та кредит. Навчальний посібник. – К. : Дакор, 2005. – 528 с.

Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін. – Вид. 2-ге, доопрац. і допов. – К. : КНЕУ, 2005. – 440 с.

Івасів Б. С. Гроші та кредит: Підручник. – Вид. 2-ге, змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – 528 с.

Карлін М. І. Державні фінанси України: Навч. посіб. – К. : Знання, 2008. – 348 с.

Карлін М. І. Фінанси України та сусідніх держав: Навч. посіб. – К. : Знання, 2007. – 589 с.

Карпінський Б. А., Герасименко О. В. Фінансова система. – Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2003. – 184 с.

Михайловська І. М., Ларіонова К. Л. Гроші та кредит: Навчальний посібник. – Львів: Новий Світ – 2000, 2007. – 432 с.

Михасюк І. Р., Швайка Л. А. Державне регулювання економіки: Підручник. – Львів: «Магнолія плюс», видавець СПД ФО «В. М. Піча», 2006. – 220 с.

Селезньов В. В. Основи ринкової економіки України: Посібник. – К. : А. С. К., 2006. – 688 с.

Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. – К. : Знання, 2006. – 262 с.

Телятник Л. Проблеми розвитку теорії аналізу грошового обігу, соціально-правової оцінки та регулювання // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 3. – С. 134 – 136.

Швайка Л. А. Державне регулювання економіки: Підручник. – К. : Знання, 2008. – 462 с.

Щетинін А. І. Гроші та кредит: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 432 с.