Деякі аспекти логіки побудови навчального змісту з біології

 

Шевченко Сергій Миколайович

Аблєєва Ірина 

 

Анотація: Розглядаються питання з проблеми навчального біологічного змісту в середній школі. Аналізується історичний аспект проблеми. Пропонується авторський варіант перебудови методики навчання біології. Запропонований варіант спирається на сучасні моделі процесу навчання, розроблені в дидактиці та педагогічній психології. Обґрунтовується доцільність та ефективність продуктивного навчання на противагу репродуктивному.

Ключові слова: продуктивне та репродуктивне навчання, аристотелівська та гегелівська логіка, прийоми та методи навчання, дидактика, педагогічна психологія.

Аннотация: Рассматриваются вопросы по проблеме учебного биологического содержания в средней школе. Анализируется исторический аспект проблемы. Предлагается авторский вариант перестройки методики обучения биологии. Предложенный вариант опирается на современные модели процесса обучения, разработанные в дидактике и педагогической психологии. Обосновывается целесообразность и эффективность продуктивного обучения в противовес репродуктивном.

Summary: Questions of the problem of learning content of the school biology are considered in this article. A historical aspect of the problem is analyzed. The authors also offer their own way of rebuilding the methodic of teaching biology, which is based on modern models of teaching process developed in didactic and pedagogical psychology.

Key words: productive and reproductive education, Aristotle and Hegel’s logic, techniques and methods of training, didactics, pedagogical psychology.

 

Постановка проблеми. Проблема навчального змісту біології у середній школі завжди була актуальною. Протягом майже всього минулого століття дидакти, методисти, самі вчителі, які безпосередньо реалізовували процес навчання, намагалися вирішити цю проблему. Перша проблема, яка була зрозумілою, це суттєве відставання навчального предмету від темпів розвитку біології як науки. При намаганнях адаптувати досягнення науки до навчального процесу виникали труднощі з термінологічним апаратом. Наприклад, і в наш час дискутується питання чи слід в курсі біології людини заміняти історично вживаний термін «обмін речовин та перетворення енергії» на термін «метаболізм», чи вводити такі поняття, як «анаболізм» та «катаболізм», чи подавати досить складну номенклатуру ферментів тощо. Крім того було незрозумілим як застосувати нові знання – чи «вмонтовувати» їх в звичний та відпрацьований навчальний зміст, чи «жертвувати» застарілим матеріалом і переходити на вивчення сучасного. Таким чином, виникає проблема переобтяження навчального змісту. До цього часу це вирішувалося досить просто – простим скороченням та спрощенням змісту біології, мотивуючи ці дії нездатністю учнів засвоювати надскладну сучасну біологію.

Ще одна проблема, яка постійно була і є найактуальнішою, це створення і використання на базі навчального змісту ефективних методик навчання, які були б направлені на розвиток особистості учня. Такі пошуки в офіційній педагогіці тривають вже понад двісті років, починаючи з Я. А. Коменського. Відносно методики біології, то слід згадати В. Ф. Зуєва, який написав перший підручник з природознавства у 1786 році [1]. Цікаво, що його побудова навчального змісту виглядала дуже сучасно: 1) викопне царство (нежива природа) ; 2) прозябаюче царство (ботаніка) ; 3) тваринне царство (зоологія). В середині ХІХ століття додається анатомія та фізіологія людини, а в 1868 році О. Я. Герд запропонував ввести ще один курс природознавства – історію Землі. Звичайно, у даному випадку мали вплив ідеї Ч. Дарвіна. На початку ХХ століття у навчальний зміст шкільної біології вводиться екологія (Д. Н. Кайгородов), а після жовтневих подій 1917 року окремим курсом вивчається еволюційне вчення («Основи дарвінізму»). В 60-х роках минулого століття курс «Основи дарвінізму» трансформується в «Загальну біологію». Відповідно до історично складених курсів шкільної біології розроблялися і методики навчання. Звичайно, наприклад, методики ботаніки і зоології мають значно більший досвід та історію і навпаки, методика загальної біології відносно молода галузь в методиці біології. Але, на жаль, і на початку ХХІ століття методика біології в Україні має все ті ж проблеми – змісту та методів навчання, які на наш погляд, лише ще більш ускладнилися.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Причини такого стану речей, на наш погляд, слід шукати не в педагогічній науці, а в історії розвитку самої біології як науки. Дійсно, при побіжному аналізі стану речей, ми спостерігаємо досить значний відрізок часу – в понад 200 років – протягом якого розвивалася методика біології. З таких спостережень витікає одна особливість – сама методика невпинно розвивається, але безумовно спираючись на всі попередні здобутки, а саме: від простого до складного, від конкретного до загального, а іноді від загального до конкретного, від наочного до понятійного. І в наші часи основним дидактичним принципом на уроках біології є принцип наочності. Особливо це стосується 4 – 9 класів. Нічого дивного в цьому немає, адже навчальний предмет віддзеркалює відповідну наукову галузь, але він повинен бути педагогічно адаптованим. Біологія ХУЛІ -ХІХ століть була переважно описовою, де переважала емпірика. Відповідно і логіка наукових досліджень була формальною, тобто переважали логічні операції аналізу та синтезу, порівняння, класифікації, емпіричного узагальнення. Навчальний предмет тих часів міг взяти на озброєння лише таку логіку розвитку мислення, яка повністю відбивала стан відповідної природничої науки, зокрема біології. Якщо біологія була переважно описовою, то і навчання в школі починається з опису об‘єктів, що вивчаються, з подальшим формуванням