Діагностика та прогнозування синдрому гострої ниркової недостатності у новонароджених дітей

Практичне значення одержаних результатів.

Для практичної діяльності неонатологів запропонована математична модель прогнозування виникнення ГНН у новонароджених дітей із врахуванням факторів ризику в антенатальному і постнатальному періодах, визначені клінічні, біохімічні і морфологічні критерії формування ГНН, розроблені принципи профілактики ГНН в новонароджених дітей з високим ризиком її розвитку.

Теоретичні положення і практичні рекомендації роботи впроваджені в практику пологових будинків та неонатальних відділів Львівської, Івано-Франківської областей. Матеріали дисертації застосовуються у навчальному процесі Львівського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача.

Дисертаційна робота є особистою працею автора. Проведено інформаційний аналіз сучасних джерел вітчизняної та зарубіжної літератури з досліджуваної проблеми. Сформовані групи новонароджених за причинами виникнення гострої ниркової недостатності, розроблена карта спостереження за немовлятами з проявами ГНН, проведена оцінка клініко-морфологічних особливостей ГНН в залежності від причин її виникнення в немовлят різного гестаційного віку. Проаналізовані біохімічні зміни в крові та сечі при гострій нирковій недостатності. Визначені та оцінені фактори ризику в антенатальному і постнатальному періодах щодо розвитку ГНН. Розроблена схема профілактики ГНН у новонароджених із високим ризиком її виникнення. Дисертантом особисто проводилась систематизація і математична обробка одержаних даних, аналіз та узагальнення результатів, формулювання усіх положень та висновків.

Апробація результатів дисертації.

Матеріали дисертації висвітлені та обговорені на I, II, III Міжнародних медичних конгресах студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1996, 1997, 1998), конференції з антибактеріальної терапії (Київ, 2000), 8-ому Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Львів, 2000), науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої нефрології” (Київ, 2000), науково-практичному засіданні кафедри факультетської та шпитальної педіатрії Львівського державного медичного університету (Львів, 2000), конференції обласного товариства педіатрів (Львів, 2000).

Публікації.

Результати дисертації представлені в 9 друкованих працях, із них – 4 статті у наукових журналах, 5 – тези конференцій.

Структура та об’єм дисертації.

Дисертація викладена на 139 сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, п’яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури та додатків, які складають 23 сторінки. Робота ілюстрована 14 таблицями, 17 рисунками (що займає 17 сторінок). Бібліографія включає 164 джерела (59 вітчизняних і російських, 105 іноземних авторів), які займають 13 сторінок.

 

 

Матеріали і методи. Під час виконання даної роботи обстежено 120 новонароджених різного гестаційного віку. Відповідно до мети і завдань дослідження проводилося в двох групах дітей.

Для визначення особливостей клінічного перебігу ГНН, морфологічних змін в нирках та факторів ризику її виникнення ми провели клініко-морфологічні дослідження у 100 новонароджених дітей терміном гестації 25 – 41 тижнів, масою при народженні 730 – 4300 г (основна група). В основну групу увійшло 29 (29%) доношених та 71 (71%) недоношених новонароджених. Критерієм формування групи був розвиток синдрому ГНН, який визначався за наявністю набрякового синдрому, зниження погодинного діурезу менше 1, 5 мл/кг/год, гіперазотемії. У контрольну групу увійшли 20 новонароджених без явищ ГНН, але з патологією, аналогічною основній групі, з наявністю факторів ризику в антенатальному і постнатальному періодах. Серед них було 17 (85%) недоношених новонароджених (середній гестаційний вік – (34, 6 3) тижні, середня маса при народженні – (1950 600) г) і 3 (15%) доношених (середня маса при народженні – (2900 200) г).

Всі хворі основної групи, крім одного випадку аренальної форми, були поділені на дві підгрупи залежно від причини виникнення ГНН. У першу підгрупу віднесені новонароджені з ренальними причинами виникнення ГНН, тобто з природженими вадами органів сечовидільної системи (9% дітей) ; в другу підгрупу увійшли новонароджені з преренальними причинами виникнення ГНН: діти із множинними природженими вадами розвитку (21%), діти з асфіксією важкого ступеня при народженні (15%), діти із сепсисом (54%).

У роботі застосовувалися клінічні, біохімічні, морфологічні та математичні методи дослідження. Була розроблена спеціальна карта спостереження, яка містила 116 показників. Для з’ясування факторів ризику розвитку ГНН проводився детальний аналіз анамнестичних даних, а саме стану здоров’я батьків, особливостей перебігу вагітності, пологів, неонатального періоду.

Проспективне спостереження за новонародженими з реєстрацією всіх клінічних показників проводили увесь час їх перебування у відділенні патології недоношених і новонароджених дітей. Оцінювався характер перебігу основного захворювання, особлива увага зверталась на клінічні ознаки ГНН: вираженість набрякового синдрому, наявність артеріальної гіпертензії, динаміку діурезу.

У динаміці хвороби проводились загальні дослідження сечі, оцінювались рівні протеїнурії, лейкоцитурії, гематурії та бактеріурії. У своїй роботі ми застосовували як критерії: помірна протеїнурія – білок в сечі до 0, 099 г/л, значна протеїнурія – білок > 0, 1 г/л, помірна лейкоцитурія – до 20 лейкоцитів в полі зору, значна – > 20 лейкоцитів в полі зору, помірна гематурія – до 10 еритроцитів в полі зору, значна – > 10 еритроцитів в полі зору, помірна бактеріурія – ++, значна – +++ (Игнатова М. С., 1989).

Біохімічні дослідження включали визначення рівнів електролітів (натрію, калію), креатиніну і сечовини в сироватці крові та сечі. Рівень електролітів і креатиніну в сироватці крові та сечі визначали методом полум’яневої фотометрії апаратом LyteTec Flame Photometer, рівень сечовини – уреазним методом. Лабораторні дослідження проводили відразу після народження, на перший, третій день від початку