Діагностика та прогнозування синдрому гострої ниркової недостатності у новонароджених дітей

При природжених вадах синдром ГНН характеризувався дистрофічними змінами епітелію звивистих канальців нирок та атрофічними змінами канальців і клубочків.

При гіпоксичному впливі на нирки відмічалися повнокрів’я судин в юкстагломерулярній зоні нирок, дистрофічні зміни епітелію звивистих канальців нирок по типу гідропічної та гіаліново-краплинної дистрофії, вогнищеві крововиливи гематомного типу в мозковому шарі, вогнищеві некрози епітелію звивистих канальців нирок.

При септичному ураженні нирок при ГНН спостерігались повнокрів’я судин в юкстагломерулярній зоні нирок, дистрофічні зміни епітелію звивистих канальців нирок по типу зернистої, вакуольної, гіаліново-краплинної дистрофії, гнійний пієлонефрит, вогнищеві крововиливи у мозковому шарі, вогнищеві некрози епітелію звивистих канальців нирок, кистозні зміни канальців.

Таким чином, для всіх підгруп були характерні повнокрів’я судин, перевага дистрофічних процесів над некротичними, запальні зміни у вигляді пієлонефриту, переважно з абсцедуванням при сепсисі, повільна регенерація епітелію проксимальних канальців.

Нами проведено оцінку факторів ризику в антенатальному і постнатальному періодах в групі немовлят з клініко-лабораторними проявами гострої ниркової недостатності.

При оцінці факторів ризику ми враховували: обтяжений акушерський анамнез (викидні, медичні аборти), наявність виробничих шкідливостей в матері до запліднення та під час вагітності, захворювання сечостатевої системи в матері (аномалії розвитку нирок, пієлонефрит, гломерулонефрит, гідронефроз, кандидоз статевих органів, аднексит, кольпіт), ускладнення вагітності (гестози, загрозу переривання вагітності, кровотечу під час вагітності, гіпертонічну хворобу матері, вірусні захворювання під час вагітності, анемію вагітних), ускладнення пологів (тривалий безводний період, багатовіддя, маловіддя, меконіальні навколоплідні води, стрімкі пологи, слабкість пологової діяльності, передчасне відшарування плаценти, плацентит, хоріоамніоніт, передчасні пологи, асфіксію), захворювання неонатального періоду (анемію, енцефалопатію, пневмонію, міокардит, ентероколіт, гепатит, пієлонефрит, гломерулонефрит, менінгіт, менінгоенцефаліт, перитоніт, сепсис). Можна зауважити, що в групі недоношених немовлят порівняно із доношеними істотно частіше зустрічалися такі фактори ризику розвитку ГНН, як: гестоз першої половини вагітності, загроза викидню, кровотеча під час вагітності, вірусні захворювання, тривалий безводний період, стрімкі пологи, асфіксія, ентероколіт, пневмонія, пієлонефрит, гепатит, сепсис, анемія, енцефалопатія.

Для оцінки ймовірноcті впливу факторів ризику на розвиток гострої ниркової недостатності порівнювалися дві групи новонароджених: основна і контрольна. Основна група (з проявами ГНН) не включала немовлят із природженими вадами сечовивідної системи (n1=91). Контрольна група (n2=20) – умовно здорові діти, народжені від практично здорових матерів, з наявністю факторів ризику в антенатальному і постнатальному періодах.

Крім факторів ризику в антенатальному і постнатальному періодах, ми оцінювали і клініко-лабораторні дані: олігурія менше 1, 5 мл/кг/год, олігурія протягом 3-х діб, протеїнурія від помірної до значної, лейкоцитурія – від помірної до значної, гематурія – від помірної до значної, бактеріурія – від помірної до значної, кандидурія, рівень сечовини в крові більше 10 ммоль/л, рівень креатиніну в крові більше 0, 1 ммоль/л.

При порівнянні факторів ризику в основній та контрольній групах статистично достовірними були лише такі фактори як: асфіксія, пневмонія, гепатит, пієлонефрит, менінгіт, сепсис, анемія, олігурія протягом 3-х діб, олігурія менше 1, 5 мл/кг/год, рівень сечовини в крові більше 10 ммоль/л, рівень креатиніну в крові більше 0, 1 ммоль/л, помірна протеїнурія, значна протеїнурія, помірна лейкоцитурія, помірна бактеріурія, кандидурія (р<0, 05).

Крім одноваріантного аналізу ми розглянули об’єднаний вплив чинників на розвиток гострої ниркової недостатності в новонароджених. З цією метою нами був застосований послідовний логістичний регресійний аналіз.

Відповідно до наших даних факторами високого ризику розвитку гострої ниркової недостатності були асфіксія, пневмонія, анемія новонароджених, олігурія протягом 3-х діб, помірна лейкоцитурія, зростання сечовини в крові більше 10 ммоль/л. При об’єднаній дії вище перерахованих чинників виникає ймовірність розвитку ГНН.

Логістична регресійна модель дозволяє розрахувати показник співвідношення ризику та прогнозувати частоту виникнення ГНН у кожної новонародженої дитини, на яку впливали конкретні фактори ризику (табл. 3).

При наявності високого ризику розвитку ниркової патології та перших мінімальних ознаках порушення функції нирок в ранньому неонатальному періоді необхідно застосувати моніторинг функції нирок, який включає контроль рівнів погодинного діурезу, середнього артеріального тиску, рівнів електролітів, креатиніну і сечовини в крові та сечі, ФЕН та ІНН. При наявності факторів ризику (асфіксія в пологах, пневмонія, анемія новонароджених, олігурія на протязі 3-х діб, помірна лейкоцитурія, зростання сечовини в крові більше 10 ммоль/л) та перших мінімальних ознаках порушення функції нирок на фоні сепсису, важкої асфіксії при народженні, природжених вад розвитку необхідно проводити комплексну терапію, яка включає заміну нефротоксичних антибіотиків сучасною антибактеріальною терапією (тієнам, заноцин, цефалоспорини 3-го, 4-го покоління) курсами до 7 днів із зменшенням загальноприйнятих доз на 30%, антигрибкову терапію (дифлюкан в дозі 3-5 мг/кг), салуретики в малих дозах (лазикс – 1-2 мг/кг), в комбінації з допаміном (2 – 5 мкг/кг/хв), еуфіліном (1, 3 мг/кг/дозу), тренталом (5 мг/кг/год).

 

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – знизити ранню неонатальну захворюваність і смертність шляхом удосконалення системи індивідуального прогнозування ризику та ранньої діагностики синдрому гострої ниркової недостатності у новонароджених дітей.

1. Синдром ГНН в новонароджених дітей в 90% випадків пов’язаний з преренальними причинами (сепсис, важка асфіксія при народженні, множинні природжені вади розвитку, тощо).

2. Синдром ГНН в новонароджених при природжених вадах сечовивідної системи характеризується сповільненим розвитком, набряковим синдромом, зростанням середнього артеріального тиску до (67, 5 7, 2) мм рт. ст., олігурією і олігоанурією,