Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Діагностика та прогнозування синдрому гострої ниркової недостатності у новонароджених дітей

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

захворювання. Спеціальні дослідження включали визначення кислотно-лужної рівноваги, фракційної екскреції натрію (ФЕН), індексу ниркової недостатності (ІНН)  (Mathew O. P. et al., 1980).

ФЕН та ІНН обчислювались за формулами 1, 2:
Визначення показників кислотно-лужного стану проводилося методом електрохімії за допомогою аналізатору фірми “Radiometer ABL-300”.
Проводилось морфологічне дослідження тканин нирок у померлих немовлят.
Цифровий матеріал оброблено методом варіаційної статистики. Різниці між порівнювальними величинами вважали вірогідними при р<0, 05. Математична і статистична обробка була проведена за допомогою статистичної програми ’’Statgraphics’’ (США) та Microsoft Excel 97. З метою вирішення питання індивідуального прогнозування ризику розвитку ГНН у новонароджених застосовувався метод логістичної регресії.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведені спостереження за 100 новонародженими різного гестаційного віку із проявами синдрому гострої ниркової недостатності показали, що ГНН найчастіше розвивається внаслідок преренальних причин (90%). В структурі преренальних факторів особливе значення мав сепсис (54%). На частку ренальних факторів припадало 9%, аренальних – 1% всіх випадків ГНН.
Клінічні особливості перебігу синдрому ГНН залежали від безпосередньої причини його розвитку.
У підгрупу новонароджених дітей з синдромом ГНН на фоні природжених вад сечовивідної системи увійшло 9 дітей, серед яких 5 дітей (56%) були доношеними з терміном гестації 38 – 40 тижнів, із масою тіла при народженні від 2800 до 3900 г, (середня маса (3600 700) г), 4 дітей (44%) – недоношеними з терміном гестації 27-37 тижнів (середній гестаційний вік – 32 5 тижні), із масою тіла від 800 до 2800 г, (середня маса – (2175 950) г). В структурі природжених вад переважали полікистоз нирок та комбіновані вади сечовивідної системи: природжений двобічний гідронефроз, двобічний мегауретер, нейромускульна дисплазія сечоводів, екстрофія сечового міхура (3 дітей), аплазія нирки (1 дитина), мікроаденома нирок (1 дитина), природжений двобічний гідронефроз (1 дитина). В цих немовлят ГНН характеризувалася сповільненим розвитком, схильністю до набряків, підвищенням артеріального тиску ((67, 5 7, 2) мм рт. ст.), зменшенням погодинного діурезу до (1, 5 0, 6) мл/кг/год, вираженим сечовим синдромом.
При дослідженні сечі помірна протеїнурія (від 0, 061 до 0, 31 г/л) була виявлена в 67% дітей; значна протеїнурія (від 2 до 4 г/л) відмічалась в 22% немовлят, у 22% дітей спостерігалась значна лейкоцитурія, у 22% – помірна лейкоцитурія; значна гематурія відмічалась в 11% новонароджених; значна бактеріурія – в 44%. Типовим для всіх хворих було зростання з 3-го по 7-ий день захворювання рівнів сечовини з (15, 6 2, 5) ммоль/л до (17, 1 4, 8) ммоль/л та креатиніну з (0, 26 0, 08) ммоль/л до (0, 76 0, 2) ммоль/л (p<0, 05) у сироватці крові (табл. 1).
У підгрупу новонароджених із природженими вадами увійшла 21 дитина з різноманітними вадами розвитку, без органічних змін зі сторони нирок. Більшість немовлят цієї підгрупи (12 дітей – 57%) були доношеними з терміном гестації 38 – 40 тижнів, із масою тіла при народженні від 2500 до 3300 г (середня маса – (2960 400) г), 9 дітей (43%) народилися передчасно при терміні гестації 33 – 37 тижнів (середній гестаційний вік – (35, 8 2) тижні), з масою тіла від 1600 до 2800 г (середня маса (2020 700) г). На 2 – 3 дні життя всім немовлятам було проведено оперативне втручання з метою корекції природжених вад: подвійна гастростомія, ліквідація трахеостравохідної нориці, ушивання дефекту передньої черевної стінки при ембріональній килі, розсічення мембрани тонкої кишки, середньо-серединна лапаротомія та ревізія черевної порожнини при атрезії тонкої та товстої кишки, дуоденоєюноанастомоз і гастростома при перекруті дванадцятипалої кишки. Ранній післяопераційний період ускладнився розвитком ГНН.
Найбільш типовою була олігурія (в 71% новонароджених) – погодинний діурез знижувався до (0, 80, 4) мл/кг/год; у 15% немовлят відмічалась анурія, в 9% дітей – олігоанурія, тоді як збільшення діурезу (погодинний діурез – до (5, 60, 3) мл/кг/год) відзначалося тільки в 5% новонароджених. Олігурія та олігоанурія супроводжувалися появою пастозності м’яких тканин на 2 добу післяопераційного періоду, набряками нижньої частини тулуба. В сечовому осаді спостерігалися: у 28% дітей – значна (від 0, 124 до 4, 53 г/л), у 52% – помірна протеїнурія, у 38% немовлят – помірна лейкоцитурія, у 33% – помірна гематурія, у 28% – бактеріурія (переважно грибки). При визначенні електролітів у сироватці крові суттєвих змін, як і в попередній групі, виявлено не було, проте у всіх дітей з 2 – 3-го дня від початку захворювання вірогідно зростали в динаміці рівні креатиніну з (0, 23 0, 08) ммоль/л до (0, 39 0, 02) ммоль/л (р<0, 05) та помірно збільшувався рівень сечовини з (14, 4 3, 9) ммоль/л до (17, 6 5, 8) ммоль/л (табл. 1).
У підгрупу новонароджених, що перенесли важку асфіксію при народженні, увійшло 15 немовлят, серед яких було 4 (27%) доношених дітей з терміном гестації 40 – 41 тиждень, із масою тіла при народженні від 3200 до 4300 г (середня маса – (3775 550) г), 11 немовлят (73%) народились передчасно при терміні гес-тації 25 – 36 тижнів (середній гестаційний вік – (27 4, 5) тижні), з масою тіла при народженні від 730 до 2300 г (середня маса – (1210 780) г). Патологічні зміни у
Фото Капча