Дослідження професії "Референт"

ДСТУ 4163: 2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів;

ДК 010-99 Державний Класифікатор Управлінської Документації (ДКУД) ;

Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, ради Міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, (затверджена Постановою КМУ від 30 листпада 2011 року № 1242) ;

Переліком типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств, організацій із зазначенням строків зберігання документів (від 17 квітня 2012 року № 571/208-84) ;

ДК-003: 2010 Державний класифікатор професій (чинний з 1 листопада 2010 року) ;

ДКХПП (Р) Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (робітників)  (від 16 лютого 1998 року зі змінами та доповненнями) ;

Статутом підприємства, організації, фірми;

Посадовою інструкцією (додоток 1) ;

Трудовим договором (контрактом)  (додаток 2).

 

 

Аналіз діяльності секретарів показав, що сьогодні у своїй діяльності як працівники служби ДЗУ під час упорядкування та організації праці з документами керуються комплексом законодавчих і нормативних актів у галузі інформації та документації [7].

Законодавча і нормативно-методична база секретарської діяльності у Російській Федерації – це сукупність законів, нормативних і методичних документів, що регламентують діяльність секретарів-референтів, технологію створення документів та їхні використання їх у поточної діяльності.

Секретарі-референти у Росії здійснють свою діяльності відповідно з:

Конституцією Російської Федерації;

Законодавством Російської Федерації;

Указами і розпорядженнями президента Російської Федерації;

Постановами і розпорядженнями Уряду Російської Федерації;

Відповідними законами і постановами щодо суб'єктів Російської Федерації та іншими нормативними актами.

Секретарі-референти при документуванні та організації праці з документами керуються такими законодавчими і нормативними актами:

законодавчими актами Російської Федерації у сфері інформації та документації (ФЗ Російської Федерації «Про інформацію, інформаційних технологій про захист інформації», ФЗ «Про в міжнародному інформаційному обміні», Закон Російської Федерації «Про мови народів РФ») ;

указами і розпорядженнями президента Російської Федерації, постановами Уряду Російської Федерації (Постанова Уряду Російської Федерації «Про порядок відомчого зберігання документів і майже організації виробництва їхньої в діловодстві», Розпорядження Уряду Російської Федерації «Про забезпечення обліку, і схоронності документів з особового складу») ;

нормативними документами федеральних органів виконавчої, які регламентують питання ДЗУ («Державна система документаційного забезпечення управління» (ГСДОУ), типові інструкції з діловодства, «Перелік типових документів, які виникають у діяльності держкомітетів, міністерств, відомств і інших установ, організацій, підприємств із зазначенням термінів зберігання», «Зразкове положення про постійно діючої експертної комісії установи, організації, підприємства») ;

державними стандартами, пов'язаними з діловодством та банківською системою документації (ГОСТ Р 51141-98 «Діловодство і архівна справа. Терміни та визначення поняття”; ГОСТ Р 6. 10-88. “Уніфіковані системи документації. Основні положення”; ГОСТ Р 6. 30-2003 «Уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») ;

організаційно-розпорядчими документами (ОРД) (статути, становища, посадові інструкції інші розпорядницькі документи).

Поряд, переліченими вище правовими актами своєї діяльності секретарі-референти керуються такими документами:

Інструкцією з діловодства на підприємстві, що сприяє рішенню технологічних завдань документування;

ГОСТом Р 6. 30-2003. «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації;

Статутом підприємства;

Трудовим договором (контрактом) ;

Розпорядчими документами керівництва.

Секретарі-референти здійснюють своєю діяльності з урахуванням Статуту, у якому визначено основну мету, завдання, функції, обов'язки, і права працівників данного підприємства.

Коло обов'язків, прав, встановлення взаємовідносин, посадові обов'язки працівників фірми і відповідність кваліфікаційним вимогам до них закріплені та регламентовані посадовими інструкціями. Це дозволяє рівномірно розподілити обов'язки, і встановити підпорядкованість працівників [8].

 

 

У процесі написання курсової роботи нами були сформовані такі висновки:

розглянувши співвідношення понятть «секретар», «секретар-референт» та «помічник керівника» ми з’ясували, що у словнику С. І. Ожегова, секретар визначаесться як – працівник, який відає ділової листуванням, поточними справами окремої юридичної особи чи установи. Він має низкий рівень кваліфікації, а також виконує виключно технічну роботу: набирає, друкує, копіює документи, відповідає на дзвінки, приймає пошту, подає каву. А посада секретар-референт в організації передбачає, що це високоосвічений, творчо обдарований, високопрофесійний помічник керівника, якому завжди довіряють, на яку можна цілком покластися і під час доручень будь-якої складності. Тепер слово «секретар» мається на увазі як помічник керівника, і керівник служби документаційного забезпечення управління (ДЗУ), і як референт, який успішно координує керівника в ділової сфері.

проаналізувавши кваліфікаційні вимоги до роботи секретаря-референта ми виявили, що секретар-референт має мати повну або базову вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) і стаж роботи за професійним спрямуванням на підприємстві – не менше 1 року, а також що робота референта заснована на спілкуванні, тому одними з основних особистих якостей є комунікабельність та неконфліктність.

проаналізувавши нормативні документи, які регламентують діяльність референта в Україні та за кордоном (в Росії) ми виявили, що всі вони керуються комплексом законодавчих і нормативних актів у галузі інформації та документації.

 

 

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Вип. 1: Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, розд.