Дослідження серцево-судинної системи

У коней р. орtima митрального клапана розташована в 5-м міжребер’ї зліва на середині нижньої третини грудний клітки. P. орtimum півмісяцевих клапанів легеневої артерії виражена в 3-м міжребер’ї під лінією, що розділяє на половину нижню третину грудної клітки, а пів місяцевих клапанів аорти-в 4-м міжреберї зліва на 2-3 см нижче за горизонтальну лінію від лопатко-плечового суглоба. Півмісяцеві клапани аорти розташовані більш глибоко і звучать тихіше, ніж клапани легеневої артерії, тому їх потрібно також прослуховувати праворуч в симетричному пункті або трохи нижче. Р. орtimum трьохстулкового клапана прослуховують в 4-м міжребер’ї праворуч на середині нижньої третини грудної клітки.

У свиней р. optimum митрального клапана вислуховують в 4-м, аорти-в 3-м, легеневої артерії-у 2-3-м міжребер’ях зліва, а трьохстулкового клапана-в 3-м праворуч.

У м’ясоїдних р. орtimum митрального клапана знаходиться в 5-м міжребер’я над горизонтальною лінією по середині нижньої третини грудної клітки; півмісяцеві клапани аорти-в 4-м міжреберї безпосередньо під горизонтальною лінією, що йде від плечового суглоба; а легеневої артерії в 3-м міжребер’ї зліва і трьохстулкового клапана-в 4-м міжребер’я праворуч над горизонтальною лінією по середині нижньої третини грудної клітки.

 

Вони можуть виявлятися посиленням тонів серця, акцентом одного з тонів, ослабленням обох тонів або одного з них і іншими змінами.

Посилення тонів серця констатують особливо в томувипадку, коли при деякому зміщенні стетофонендоскопа з пункта найкращої чутності по тому ж міжребер’ї вгору або вниз сила тону майже не знижується, а їх ослаблення, коли при деякому зміщенні стетофонендоскопа тон слабшає або втрачається.

Посилення I і II тонів буває при фізичному навантажені, збудженні, зниженні вгодованості, у вузькогрудих тварин. Патологічне посилення обох тонів відмічають, наприклад, при анемії, гіпертрофії міокарда і розширенні серця, масивних крововтратах, в ранніх стадіях міокардіодегенерації, при лихоманці і деяких отруєннях.

Акцент I тону відмічають при швидкому скороченні шлуночків і недостатньому їх наповненні кров’ю до початку систоли (стеноз митрального отвору, зменшення діастоли, екстрасистолія). Короткий посилений I тон називають «хлопаючим».

Акцент II тону на аорті буває при захворюваннях, гіпертонією у великому колі кровообігу, внаслідок чого вказаний тон посилюється, як це буває при хронічному інтерстиціальному нефриті, артеріосклерозі, тромбоемболічних коліках, недостатності правих атріовентрикулярних клапанів, лихоманці, а також при збудженні і фізичному навантаженні.

Акцент II тону на легеневій артерії часто вказує на гіпертонію в малому колі кровообігу, особливо внаслідок емфіземи легень, пневмосклерозі, крупозній і інтерстиціальній пневмонії, ехінококозі і альвеококозі легень, ексудативному плевриті, пневмотораксі.

Ослаблення обох тонів серця відмічається у зажирілих тварин внаслідок ускладнення проведення звуку на поверхню грудей; з цієї ж причини воно відмічається у тварин мускуляторного типу з довгою вовною, особливо при відсутності тренінгу і моціону, а також при фібринозних нашарувань в серцевій сорочці, скупчені там ексудату і газів; при ексудативному плевриті, емфіземі легень, міокардіодистрофії, гострої серцевої недостатності; в агональний період ослаблення тонів серця буває пов’язано з ослабленням скорочувальної здатності міокарда. Воно характерне також для деформації і потовщення клапанів в наслідок втрати ними еластичності і здібності щільно змикатися, що нерідко приводить до появи шумів. Вищою мірою ослаблення серцевих тонів є їх акустичнезникнення.

Ослаблення I тону відмічають при зниженні скорочувальної здатності міокарда, недостатності атріовентрикулярних клапанів і розширенні шлуночків.

Ослаблення II тону на аорті характерне для тахікардії після масивних крововтрат, пониження артеріального кров’яного тиску (гіпотонія), вазомоторного параліча (шок, колапс), при екстрасистолії, недостатності пів місяцевих клапанів і стенозі гирла аорти і митрального отвору; I тон при цьому також слабшає.

Ослаблення II тону на легеневій артерії буває при пониженні кров’яного тиску в ній, стенозі її гирла, ослабленні скорочувальної здатності правого шлуночка і стенозі правого атріовентрикулярного отвору.

Зміщення р. орtima пов’язане із зміною положення серця в грудній порожнині, його розмірів і форми.

 

Правильне чередування серцевих тонів і пауз між ними складає нормальний ритм серця. Зміни серцевого ритму можуть проявлятися подовженням, розщепленням і роздвоєнням серцевих тонів.

Подовження серцевих тонів відмічають при ваготонусі, підвищенні тонусу стінок аорти і легеневої артерії, в початкових стадіях порушень провідної системи.

Розщеплення і роздвоєння серцевих тонів в своїй основі мають неодночасне скорочення правого і лівого шлуночків (I тон) або неодночасного їх розслаблення (II тон) і, як наслідок, неодночасне замикання атріовентрикулярних і півмісяцевих клапанів, наприклад, при гіпертрофії одного з шлуночків, порушенні проводинмости однієї з ніжок пучка Гіса. Додатковий (III) півтон при цьому звучить приглушено, має більш низький тембр, що і відрізняє його від нормальних тонів.

У фазі діастоли шлуночків розслабляється швидше той з них, в якому менший кров’яний тиск. Роздвоєння I тону відбувається більш ясно, якщо систола лівого шлуночка коротше за систолу правого і півмісяцеві клапани в аорті закриваються раніше, ніж в легеневій артерії. При підвищенні кров’яного