+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
43
Мова:
Українська
риссю протягом 10 хв з визначенням частоти пульсу до проганяння та після нього і часу повернення її до вихідних величин. У здорових коней після навантаження частота пульсу збільшується до 50- 65 ударів за 1 хв і повертається до вихідних показників через З-7 хв. При серцево-судинній недостатності вона збільшується до 80-90 ударів за 1 хв і повертається до початкової через 10- ЗО хв. При гострому міокардиті застосовувати дану пробу не можна.
Проба на серцеву збудливість (проба Оппермана-Синьова) полягає у визначенні частоти пульсу протягом ЗО с в спокої та після 100-метрового проганяння тварини, записуючи кількість пульсових ударів за кожні 5 с. У здорових коней 5-секундний ритм пульсу до навантаження буде, наприклад, становити 4-4-3-3-4-4, а після проганяння 7-6-4-4-3-3. При анемії та хворобах міокарда частота пульсу після проганяння тварини різко збільшується і характеризується такими цифрами- 17-15-12-6-4-4. Визначають також індекс збудливості – відношення кількості пульсових ударів після проганяння до кількості їх до навантаження. У здорових тварин він у середньому становить 1, 5. При тяжкій серцево-судинній недостатності цю пробу не роблять.
Аускультаційна проба з апное (за Шарабріним) полягає в аускультації серця і визначенні сили другого тону в пунктах оптимум клапанів аорти і легеневої артерії до апное (закриття носових отворів на ЗО-45 с) і після нього. У здорових тварин спостерігається акцент другого тону на аорті і легеневій артерії. При серцевій недостатності виявляють виражену тахікардію і послаблення другого тону в обох точках.
Визначення швидкості кровотоку. Функцію кровообігу характеризують три показники – швидкість течії крові, об’єм циркулюючої крові та хвилинний об’єм серця. Швидкість течії крові на початку визначали за часом, за який кров проходить повне коло кровообігу. Фарбу вводили в вену, а потім установлювали час появи її в крові такої ж вени на другій половині тіла. Вперше таким методом швидкість кровообігу у тварин визначав Герінг у 1929 р. У коня вона становила 32 с, собаки- 17, кішки – 7 с.
У подальшому почали застосовувати прості, доступні, хоча й не зовсім точні методи визначення швидкості течії крові шляхом введення речовин, які, досягнувши визначеного місця, викликають той чи інший фізіологічний ефект. Так був запропонований лобе-ліновий метод, який полягає у введенні в яремну вену 1% -ного розчину солянокислого лобеліну з розрахунку 1 мл на 100 кг маси тіла тварини (Теплов, Мухін В. М.). При цьому секундоміром визначають час від моменту введення розчину лобеліну, який через синокаротидну зону збуджує в продовгуватому мозку дихальний центр, до появи першого глибокого дихання. М. Р. Сьомушкін для визначення швидкості течії крові у великої рогатої худоби запропонував використовувати 0, 15% -ний розчин цитизину. Цей офіцінальний розчин, який називають цититоном, діє приблизно вдвічі сильніше лобеліну. І все ж найточніші результати одержують радіоізотопним методом.
Швидкість течії крові залежить від таких основних факторів: функціонального стану серця, тонусу судин, кількості циркулюючої в організмі крові, її в’язкості та рівня основного обміну. Фізіологічні коливання швидкості течії крові у тварин наведено нижче.
7. Дослідження тварини
7.1. Попереднє ознайомлення з твариною
7.1.1. Реєстрація тварини
Вид тварини: велика рогата худоба
Стать: корова
Вік: 6 років
Масть: чорно- ряба
Інвентарний номер: № 4
Кличка: Зозуля
Жива маса: 450 кг.
Власник тварини та його адреса- клініка ФВМ ПДАТУ м. Кам’янець- Подільський
7.1.2. Анамнез про тварину
Анамнез про життя тварини
Походження тварини – тварина народилася на клініці факультету ветеринарної медицини. Стійло в якому утримується тварина розміром 180 см, кожного дня тварині надається моціон.
Годують тварину доброякісними кормами. Режим годування – триразовий. Раціон збалансовується за перетравним протеїном, мінеральними речовинами та вітамінами.
Раціон годівлі: сіно – 6 кг; пивна дробина – 5 кг; комбікорм – 7 кг; силос -25 кг; сіль лизунець- 80 г.
Цукрово-протеїнове співвідношення становить 0, 8: 1. Концентрація жиру становить -3%.
Роздачу кормів проводять вручну, напування з залізного жолоба. Видалення гною проводять вручну.
Тварина призначена для проведення лабораторно-практичних занять.
7.2. Стан організму тварини під час власного дослідження
Дата дослідження- 9 червня 2015 року
7.2.1. Загальне дослідження тварини
Найважливіші показники стану здоров’я тварини:
Температура тіла (Т) – 39. 0С
Частота пульсу (П) – 73 поштовхи за 1 хв.
Частота дихання (Д) – 20 разів за 1 хв.
Габітус тварини:
При дослідженні тварина знаходилася в стоячому положенні, поза природна не вимушена. Вгодованість- середня. Темперамент- флегматичний. Конституція- щільна.
Волосяний покрив, шкіра і підшкірна клітковина:
Волосяний покрив досліджувала оглядом, він густо вкриває шкіру і щільно прилягає до неї, блискучий добре утримується в шкірі, природної довжини рівномірно вкриває шкіру. Облесіння не виявлено.
Шкіру досліджувала оглядом і пальпацією, вона пігментована і має червоний колір. На носовому дзеркалі, вим’ї, дійках, навколо природніх отворів блідо- рожева. Еластичність шкіри досліджувала шляхом збирання шкіри у складки в середній третині шиї, вздовж шиї. Шкіра еластична, швидко розправилася (за 1с) і набула попереднього вигляду. Також