Дослідження структури та принципу роботи мікропроцесорних систем на базі мікропроцесора КР580ВМ80А, на прикладі персонального комп’ютера РАДІО - РК

На рис. 3 показана принципова схема клавіатури. Підключається вона до РК через ППІ D20 (рис. 2). Основні клавіші (об'єднані на рис. 3 у блок А2) зв'язані з матрицею нормально розімкнутих контактів і окремою групою з трьох таких же контактів.

Через лінії каналу А, запрограмованого на вивід інформації в режимі 0, на діоди V5-V11 (див. рис. 2) послідовно надходять скануючі імпульси. Діоди захищають лінії порту від ушкодження при одночасному натисканні на кілька клавіш.

У процесі опитування контактів клавіатури підпрограма обслуговування послідовно формує низький рівень на кожній з ліній порту А (на інших сімох лініях рівні залишаються високими). Відразу після цього підпрограма зчитує й аналізує вміст порту В. Якщо жодна з клавіш не натиснута, то на всі розряди цього порту через резистори R8-R15 подана напруга +5 В. При натисканні на яку-небудь клавішу низький рівень з відповідної лінії каналу А надходить на одну з ліній порту В. Підпрограма обслуговування визначає номер натиснутої клавіші і формує відповідний їй семирозрядний код.

При натисканні на кожну з основних клавіш можуть формуватися три різних коди, у залежності від того, чи була натиснута разом з основний (чи небагато раніш) одна з клавіш модифікації коду АР2 чи УС, що формують спеціальні, керуючі чи графічні символи. Клавіші РУС та ЛАТ визначають, який із двох алфавітів (російський чи латинський) буде використовуватись при наборі (для переходу з одного на інший досить натиснути на неї відповідну кнопку один раз). Замикання контактів цих трьох клавіш приводить до формування низького рівня на лініях С5-С7, що працюють у режимі вводу, і іншої інтерпретації основних клавіш. Розсип контактів усувається програмно.

Поле цифрових клавіш, що розміщене справа від основного блока, спеціально передбачене для роботи при наборі великої кількості числової інформації.

Для зручності роботи з РК клавіатура доповнена ще декількома клавішами (див. рис. 3, блок A3). Додаткова клавіатура створює зручність у роботі, дозволяючи формувати коди деяких керуючих символів натисканням тільки однієї клавіші, хоча ці ж коди можна одержувати і за допомогою основних клавіш при попередньо натиснутій клавішу УС.

Інтерфейс зв'язку з магнітофоном і додатковими пристроями.

Через лінії С0 і С5 каналу С к ППІ D20 підключені вузли формування сигналів для обміну інформацією з побутовим касетним магнітофоном.

Крім того, у РК наявний додатковий ППІ D14, якому можна використовувати, наприклад, для спеціальних цілей. Цей ППІ не програмується в програмі «МОНІТОР». Після приходу сигналу СКИДАННЯ всі три його канали працюють на вводу інформації. Вільними залишаються також лінії С1 і С2 ППІ D20, запрограмовані в режим виводу інформації.

Програмне забезпечення.

Загальний опис.

В ПЗП об’ємом 2 Кбайт записана найпростіша керуюча програма - МОНІТОР, що ініціализує всі програмовані БІС і забезпечує роботу клавіатури, дисплея й інтерфейсу з касетним магнітофоном. Крім того, МОНІТОР підтримує діалог з користувачем, що вводить із клавіатури визначені директиви і на екрані дисплея читає повідомлення про результати їхнього виконання. Наявні директиви поселяють переглядати і змінювати вміст пам'яті, вводити програми вручну чи з магнітофона, виконувати записані в ОЗП програми чи їхні частини, контролюючи при цьому вміст внутрішніх регістрів мікропроцесора, а також виводити програми і масиви даних на зовнішній накопичувач - магнітну стрічку. Додаткова функція МОНІТОРА - забезпечення роботи інших програм (інтерпретатора Бейсіка, редактора тексту й ін.), для чого в нього включений набір стандартних підпрограм вводу-виводу інформації.

Початкова фаза роботи монітора

Після включення живлення і натискання на Кнопку «СКИДАННЯ» керування передається МОНІТОРУ, робота якого починається з ініціалізації ППІ. Усі канали ППІ програмуються в режим нестробованого вводу-виводу (0). Канал А програмується в режим виводу для видачі скануючих імпульсів на клавіатуру, а канал В - на вводу сигналів з неї. Лінії СО-СЗ каналу С блоком виводу на магнітофон, а лінії С4-С7 - у режим вводу інформації про натискання спеціальних клавіш і вводу сигналу з магнітофона.

Далі МОНІТОР програмує контролер ПДП. Для цього в його внутрішні регістри заносяться адреса початку екранної області ОЗП і кількість переданих байтів. При передачі кожного байта в режимі ПДП значення адреси збільшується, а вміст лічильника байтів зменшується на одиницю. Тому що контролер завжди керує передачею кодів символів з однієї і тієї ж області ОЗП, встановлюється режим роботи з автозавантаженням, характерний тим, що після завершення передачі всіх кодів символів в контролер дисплея, відбувається автоматичне перезавантаження внутрішніх регістрів вихідними параметрами, і процес формування телевізійного кадру починається спочатку.

Ініціалізація контролера дисплея зводиться до наступного: у його регістри заноситься інформація про формат знакомісця, екрана, курсору, а також про тривалість імпульсів HRTC і VRTC. Значення всіх цих параметрів тісно зв’язані між собою і залежать від частоти