Дослідження системи бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту основних засобів на ПАТ "Кредмаш" та рекомендації щодо їх вдосконалення

На підприємстві відсутні організаційно-методичні забезпечення контролю по основним засобам. Для більш ефективної організації роботи контрольного апарату необхідно використовувати розроблені контрольно-аналітичні таблиці.

При отриманні в бухгалтерію товарно-транспортних накладних, приймальних квитанцій, платіжних доручень їх дані повинні заноситися у відповідні накопичувальні відомості реєстраційного журналу і кожен день визначати суму додаткової виручки або збитку. Накопичувальні відомості можливо вести наростаючим підсумком за місяць і з початку року. Для якісної перевірки та скорочення проведення ревізії та перевірок наперед заготовляють бланки описів порушень і інвентаризації розрахунків з покупцями та замовниками.

З метою рівномірного розподілу вартості знарядь праці між окремими періодами і більш точного визначення собівартості виготовленої продукції застосовується амортизація.

На підприємстві використовується спрощений варіант обліку нарахування амортизації (дебет рахунків, на яких обліковують об'єкти витрат, і кредит рахунку 13), але він позбавляє можливості мати інформацію про джерела на капітальні інвестиції. Механізм нарахування амортизації зі створенням амортизаційного фонду можна здійснити за допомогою рахунків діючого Плану рахунків. Для цього пропонуємо до рахунку 42 «Додатковий капітал» додати окремий субрахунок 426 «Амортизаційний фонд», який буде кореспондувати з рахунком 39 «Витрати майбутніх періодів».

Тобто, продажна ціна продукції, виготовленої на виробничому устаткуванні, містить балансові амортизаційні відрахування, і цю суму можна інвестувати у будь-яку сферу діяльності підприємства. Є очевидною необхідність відображення у бухгалтерському обліку процесу використання амортизаційного фонду.

Амортизаційний фонд - цільовий грошовий фонд, необхідний для заміни зношених об'єктів основних засобів, який утворюється шляхом накопичення амортизаційних відрахувань [33].

Необхідністю введення цього рахунку є не тільки реєстрація даних для заповнення розділу XIII «Використання амортизаційних відрахувань», Приміток до річної фінансової звітності, але і надання інформації про ступінь зносу основних засобів і нематеріальних активів, вказуючи на наявні джерела у підприємства для їх відтворення. 

Найбільш доцільним є механізм нарахування амортизації із створенням амортизаційного фонду за рахунків діючого Плану рахунків. Для цього доцільно використати рахунок 42 «Додатковий капітал», виділивши окремий субрахунок 426 «Амортизаційний фонд», який буде кореспондувати з рахунком 39 «Витрати майбутніх періодів». По дебету субрахунку 426 потрібно відображати використання амортизаційного фонду, а по кредиту - його списання.

Тоді кореспонденція рахунків за нарахуванням амортизації зі створенням амортизаційного фонду буде такою:

1) дебет рахунку 23 «Виробництво» (та інших рахунків) і кредит рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» нарахування амортизації основних засобів. Цей запис здійснюється і нині;

2) дебет рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» і кредит субрахунку 426 «Амортизаційний фонд» - створення амортизаційного фонду. Такий запис пропонується додати.

У міру оприбуткування придбаних основних засобів обліковується дебет субрахунку 427 і кредит рахунку 39

Для складання розділу ХІІІ Приміток до річної фінансової звітності в бухгалтерському обліку є інформація лише про суму нарахованої амортизації за рік (рахунки 83 «Амортизація», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»). Інформація про використання амортизації по каналах капітальних інвестицій практично відсутня.

Отже, для обліку амортизаційного фонду є необхідність ввести окремий субрахунок 426, по дебету якого відображати використання амортизаційного фонду, а по кредиту - його створення.

Таким чином, впровадження амортизаційного фонду дасть змогу мати інформацію про джерела на поновлення основних засобів, тобто скільки засобів можна використати для капітальних інвестицій за рахунок амортизаційного фонду. 

 

 

 

Для здійснення господарської діяльності підприємства необхідні засоби виробництва: будівлі, машини, обладнання, сировина, матеріали, паливо тощо. У сукупності вони складають виробничі засоби промислових підприємств. Виробничі засоби промислових підприємств знаходяться в постійному русі - кругообігу, в процесі якого вони проходять три стадії. Перша стадія - придбання необхідних для здійснення процесу виробництва машин, палива, сировини тощо. Надалі придбані засоби беруть учать у процесі виробництва нового продукту (виробнича стадія). На третій стадії кругообігу вироблений продукт реалізується, підприємству повертаються грошові кошти за реалізовану продукцію (роботи, послуги). Таким чином, з трьох стадій кругообігу перша і третя проходять у сфері обігу, а друга - в сфері виробництва. Залежно від характеру обороту виробничі засоби підприємства поділяються на основні та оборотні.

Основні засоби відіграють значну роль у процесі праці, так як вони у своїй сукупності утворюють виробничо-технічну базу і визначають виробничу потужність підприємства. Протягом тривалого періоду основні засоби надходять на підприємство і передаються в експлуатацію; зношуються в результаті експлуатації; піддаються ремонту, за допомогою якого відновлюються їх фізичні якості; переміщуються всередині підприємства; вибувають з підприємства внаслідок недоцільності подальшого застосування.

Поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства.

Кожен вид основного капіталу (засобів) має певне значення та сферу застосування, тобто основні засоби розрізняються за багатьма ознаками, що вимагає певної класифікації необхідної для їх належного аналізу.

Стан та ефективність використання основних засобів безпосередньо впливає на виконання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку. Діяльність промислових та інших підприємств значною мірою залежить від їх забезпеченості основними засобами та ефективності їх використання.

Основні засоби, будучи матеріально-технічною базою виробництва, є фундаментом його удосконалення і розвитку. Цей процес відбувається як шляхом