ДСНС України у Харківській області

 

1. Завдання ДСНС

2. Керівництво ДСНС

3. Організаційна структура

4. Исторія становлення

5. Вони пішли за межу

6. Підготовка фахівців

 

Основними завданнями Головного управління є:

• забезпечення реалізації в межах повноважень державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру (далі – НС), техногенної та пожежної безпеки, запобігання, реагування та ліквідації наслідків НС у мирний час та особливий період;
• організація в межах повноважень ліквідації наслідків НС, гасіння пожеж, проведення пошуково-рятувальних робіт, а також виконання невідкладних робіт у мирний час та особливий період при загрозі або виникненні НС;
• організація проведення піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території визначеної зони відповідальності після війн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), за винятком територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил, інших військових формувань;
• координація діяльності органів управління та сил територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій (далі – ЄДС ЦЗ) ;
• аналіз та прогнозування ймовірності виникнення НС, визначення ризику виникнення НС на об’єктах і територіях, здійснення в межах компетенції комплексу оперативних та довгострокових заходів щодо попередження і нейтралізації загроз виникнення НС;
• розроблення і реалізація заходів щодо підтримання підпорядкованих підрозділів у готовності до дій за призначенням у мирний час та особливий період.

 

 

Керівництво

Помічник начальника ГУ

Помічник начальника ГУ

Управління оперативного реагування

Управління запобігання надзвичайним ситуаціям

Управління цивільного захисту

Управління роботи з особовим складом

Управління фінансового забезпечення

Управління ресурсного забезпечення

Відділ планування, аналітичного та документального забезпечення

Відділ телекомунікацій, інформаційних технологій

Відділ зв'язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю

Сектор з питань запобігання та виявлення корупції

Сектор правової роботи

Режимно-секретний сектор

Сектор з мобілізаційної роботи

Служба безпеки дорожнього руху 

Медична служба

Лікарсько-експертна комісія

Сектор охорони праці

Центр забезпечення діяльності

Оперативно-координаційний центр 

Управління цивільного захисту у м. Харкові

 

 

Харківська пожежна служба бере свій початок з дня заснування м. Харкова. Керував службою Харківський воєвода, що поклав обов'язок по впануванню пожеж на громадян, заборонив топку печей та бань у літню пору тощо. У ХУII-ХУШ сторіччях пожежі в солом'яно-дерев'яному Харкові були дуже часті та спустошливі. У 1766 році в Харкові вводиться посада «отаман», що повинний був стежити за тим, щоб у ремісничих цехах дотримувалися протипожежних заходів, берегли в цілісності в Комісарському правлінні пожежний інструмент та розподіляв обов'язки обивателям на випадок пожежі.

В 1764 році Полкова Канцелярія за рапортом городничого Білозора поповнює міські пожежні інструменти на 6 карб. 32 коп. Було придбано 4 залізні гаки, 7 розпусків під бочки, 20 сокир та 24 цеберки. Наприкінці 1764 року та ж Полкова Канцелярія дозволила у випадку пожежі використовувати поштових коней. В 1784 році треба було мати 10 пожежних коней, на утримання яких витрачалося 100 карб. на рік, та на 4 робітників – по 60 карб. В дійсності бувало, що тривалий час вони не отримували належної платні.

1818 рік – рік початку формування громадської думки про необхідність протипожежної служби, як складового підрозділу, який стоїть на варті захисту людського життя. 10 січня Керуючий Міністерством поліції оголосив губернаторам Росії іменний указ «Про устрій поліції в губернських містах і особливо пожежної частини».

На кінець 1818 року по місту Харкову було визначено кошторис витрат, необхідних на нововведення, а також визначено суми грошей, що повинно було дати на цю справу місто та збиратиметься з населення. Для цього губернатор В. Г. Муратов направив усім прошаркам суспільства міста повідомлення про те, що вони повинні обговорити проблему фінансування й обрати депутатів для участі в “…трактації про засоби до прибільшення сум, потрібних на устрій поліції та пожежної частини по новому зразку”.

У 1823 році в Харкові було створено перші три пожежні частини: Міська, Залопанська та Захарківська. Спеціально для цих частин у м. Москва було закуплено сигнальні прапори на випадок пожежі, а для нічного часу – спеціальні ліхтарі. Пожежні частини відрізнялися одна від одної кольоровим виконанням прапорів та ліхтарів. Так, для першої частини був визначений червоний колір, для 2-ї – блакитний, а жовтий колір – для третьої.

29 березня 1824 року Харківський губернатор дав розпорядження Харківській міській думі з дорученням «правлячому посаду Харківського поліцмейстера докладно вникнути в дійсний стан пожежної частини» та зауваженнями по поліпшенню пожежної справи в місті та губернії, а також про введення посади брандмейстера офіцерського чину в складі поліції.

У 1826 році було розроблено і затверджено технічне оснащення пожежної частини.

У 1897 році було затверджено статут сільських пожежних дружин. На кінець ХIХ сторіччя в Харкові вже було 5 пожежних