+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
24
Мова:
Українська
виникли складні пожежі у 26 лікарнях, заводі “Серп і Молот”; 1958 рік – гасіння газового фонтану 118 свердловини, 1968 рік – надання допомоги Луганській, Дніпропетровській областям та Угорській народній республіці у гасінні газових та нафтових фонтанів; 1971 рік – гасіння 225 свердловини на Шебелінському газоконденсатному родовищі; 1974 рік – гасіння газового фонтану свердловини № 6 в Опошнянському районі Полтавської області; 1997 рік – гасіння пожеж на Юліївському газовому родовищі Валківського району, в будинку Свято-Благовіщенського Кафедрального собору та 9-ти поверховому житловому будинку по вул. Красношкільна набережна № 22 та інші. За мужність та героїзм, проявлені при гасінні пожеж 9 працівників пожежної охорони нагороджені нагородами Президента України, 3 чоловіки нагороджені відзнакою Міністерства внутрішніх справ та 8 чоловік – правами начальника УМВС України в Харківській області. В цілому по області медаллю “За відвагу на пожежі” нагороджено 224 чоловіка.
З 1956 року по 2000 рік медалями «За відвагу на пожежі» нагороджено 219 чоловік, з них 172 співробітника пожежної охорони. Орденом “В. І. Леніна” нагороджений 1 співробітник., орденом “Червоного Прапора” – 1 спів,,, робітник, орденом “Трудового Червоного Прапора” – 1 співробітник, орденом “Червоної Зірки” – 5 співробітників пожежної охорони.
Дев’ять працівників пожежної охорони нагороджено відзнакою Президента України хрестом “За мужність”:
- Вінник Анатолій Іванович;
- Волобуєв Олександр Васильович;
- Горло Віктор Миколайович;
- Пересада Сергій Олександрович;
- Очередько Петро Миколайович;
- Саєнко Олександр Іванович;
- Русанов Олександр Станіславович;
- Солецький Микола Йосипович;
- Новохатський Юрій Михайлович.
Орденом “Святого князя Володимира” Ш ступеня нагороджений 1 співробітник, медаллю “За військову службу Україні” – 1 співробітник.
Маються відомості про таких керівників пожежної охорони Харківщини (у хронологічному порядку) :
- Любицький В. К. (з 1896 по 1916 р. р.) ;
- Михайлов М. А. (з 1916 по 1930 р. р.) ;
- Єфімов П. Г. (з 1930 по 1939 р. р.) – начальник міського відділу;
- Спектор Г. М. (з 1938 по 1941 р. р.) ;
- Матірний А. В. (з 1939 по 1941 р. р.) – начальник міського відділу;
- Чернишов В. М. (з 1941 по 1942 р. р.) ;
- Аклеєв А. К. (з 1943 по 1950 р. р.) ;
- Сумцов О. С. (з 1950 по 1971 р. р.) ;
- Каменєв М. Д. (з 1971 по 1979 р. р.) ;
- Палюх В. Г. (з 1979 по 1990 р. р.) ;
- Дорожко А. М. (з 1990 по 1995 р. р.) ;
- Саєнко О. І. (з 1995 р. по 2004).
- Одарюк П. В. з 2004
5. ВОНИ ПІШЛИ ЗА МЕЖУ
У м. Харкові 23-25 квітня 1986 р. відбулася Республіканська нарада начальників управлінь пожежної охорони України. Пожежна охорона Харкова ретельно готувалася до наради, всі сл. планували показати свої досягнення. Огляд служб і підрозділів пройшов в останній день наради 25. 04. 1986. Досягнення харків’ян отримали високу оцінку начальника Управління пожежної охорони МВС України генерал-майора вн. сл. Десятникова П. М. та багатьох учасників наради.
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС трапилась жахлива аварія.
4 травня 1986 р. о 1-й годині 50 хвилин надійшла вказівка щодо формування батальйону. Через 6 годин у с. Савинці під Харковом було розгорнуто пункт приймання особового складу у будинку культури, а пункт приймання техніки на базі сільгосптехніки. Начальником пункту приймання особового складу був призначений м-р вн. сл. Блудов В. П., а начальником пункту приймання техніки – к-н вн. сл. Ганзій В. А.. Керівництво комплектуванням здійснював начальник УПО п-к вн. сл. Палюх В. Г. До групи контролю забезпечення формування ввійшли: заступник начальника УПО УВД Харківського облвиконкому майор Вінник А. І., начальник відділу ЦО та МР УПО к-н вн. сл. Кулєшов М. М.
Командиром батальйону був призначений м-р вн. сл. Зюбан В. Г. Наказом начальника УВС Харківського облвиконкому на час проведення бойового розгортання до призваного керівного складу батальйону були призначені дублери з числа кадрового офіцерського складу УПО, що дозволило за короткий термін якісно навчити керівний та особовий склад специфіці роботи пожежних підрозділів. Особлива увага приділялась навчанню особового складу працювати з ПТО, діям в умовах радіоактивного зараження, підготовці хіміків-дозиметристів, водійського складу – роботі на насосних станціях. Заняття проводились із практичним відпрацюванням зі забирання і подавання води, проведення дезактивації особового складу і техніки. Для проведення занять залучалися фахівці ХПТУ, навчального пункту УПО, училища тилу МВС. Після закінчення бойової злагодженості 07. 05. 1986. батальйон був готовий до маршу та виконання завдань.
08. 05. 1986. була отримана вказівка на передислокацію батальйону до с. м. т. Іванків Київської області. О 15. 00 після мітингу колона у складі 3-х автобусів «Ікарус» з особовим складом, 14 одиниць приписаної з народного господарства автотехніки почала марш. На шляху до м. Київа колона додатково поповнилася 20 пожежними автоцистернами, 10 автодрабинами, 1 насосною станцією, 1 рукавним автомобілем, 1 автомобілем 8Т311-М, 1