ДСНС України у Харківській області

У район зосередження батальйону від УПО були направлені м-р вн. сл. Зюбан В. Г., м-р вн. сл. Блудов В. П., м-р вн. сл. Чорний О. С., к-н вн. сл. Бугаєнко М. Г., к-н вн. сл. Вакуленко М. М., к-н вн. сл. Ганзій В. А., к-н вн. сл. Данильченко А. М., к-н вн. сл. Моргун Б. Є., л-т вн. сл. Шкуренко С. Д. Колона рухалася із середньою швидкістю 45-50 км/годину. За с. Білоцерківка Полтавської області було організовано привал на ніч. З ранку було здійснено заправлення автомобілів та продовжено рух колони. Короткі зупинки по 7-10 хвилин робилися кожні 2, 5-3 години руху. 09. 05. 1986. о 20. 00 годині колона, подолавши 670 км маршруту, прибула у повному складі у с. м. т. Іванків.

10-12 травня 1986 року особовий склад батальйону займався бойовою підготовкою, практичним відпрацюванням вправ щодо забору води ПНС-110, бойовим розгортанням автоцистерни, підйомом по АД, встановленням 3-колінної драбини, роботою з дозиметричними приладами.

Водночас особовий склад займався благоустроєм наметового містечка, автогаража, кухні та їдальні. Службу дозиметричного контролю очолив начальник хімічної сл. військовозобов’язаний м-р Пешня О. С. Служба проводила постійне спостереження та облік стану радіаційної обстановки на території наметового містечка, у с. Іванків, у місцях роботи особового складу на ЧАЕС, у м. Чорнобиль та у зараженій 30-кілометровій зоні.

З 12 по 25 травня 1986 р. обов’язки начальника УПО виконував п-к вн. сл. Палюх В. Г.. На цій посаді він змінив генерала Десятникова Ф. М., який був госпіталізований разом зі своїми заступниками після отриманих доз опромінення під час початкової стадії ліквідаційних робіт.

Обов’язки заступника начальника штабу протипожежної служби щодо ліквідації аварії на ЧАЕС і забезпечення пожежної безпеки на станції в 30-кілометровій зоні до кінця травня 1986 р. виконував Ткачев О. В. Кожного дня о 17. 00 проводилася нарада урядового штабу, який визначав завдання всім службам, у тому числі й пожежній охороні. Робота проводилась у напруженому режимі: організовували відкачування радіоактивної важкої води з-під четвертого блока, подавали воду для його цементування, гасили спалахи, що виникали. На території станції накопичилася близько 30 одиниць покинутої пожежної та іншої техніки. 19 травня 1986 р. Державною комісією було прийнято рішення евакуювати з території станції усю непридатну для роботи техніку. Очолив цю роботу Ткачев О. В. Був сформований бойовий розрахунок, який складався з трьох офіцерів, шести водіїв, трьох БТРів, трьох пожежних машин, двох вантажних автомобілів «Урал». Протягом чотирьох годин проходила важка праця. Техніка залишалася тільки на ділянках, де рівень радіації сягав 300-400 рентген на годину. Добровольці евакуювали більше десяти машин, розчистили територію. Виконуючи це завдання у безпосередній близькості від зруйнованого реактора, вони отримали граничні дози радіації.

З 14 по 22 травня особовий склад батальйону виконував різні роботи: гасіння лісової і торф’яної пожежі у зараженій зоні, працював на розчинному вузлі на території АЕС, виконував дезактивацію та ремонт зараженої техніки в Чорнобилі на території «Сільгоспхімії» було організовано чергування радіотелефоністів на ПСЧ пожежної частини в м. Чорнобилі при штабі, решта особового складу несла внутрішні наряди, здійснювала охорону наметового містечка і техніки, чергувала на АСО в смт. Іванків. Для оперативного виконання висунутих завдань штабом ППС ЦО частина особового складу була передислокована в м. Чорнобиль.

23 травня о 3 годині 00 хвилин зі штабу ППС ЦО м. Чорнобиля до Харківського батальйону надійшов сигнал «Боєготовність № 1». За цією командою особовий склад батальйону було піднято по тривозі і колоною з 10 автодрабин, 20 автоцистерн, 5 УАЗ-469, автомобілю швидкої допомоги, паливозаправника рушили в Чорнобилю. Після прибуття до м. Чорнобиля було отримано завдання сформувати бойове відділення, забезпечити особовий склад костюмами Л-1 і направити їх до адміністративного корпусу АЕС для гасіння пожежі у кабельному тунелі.

Під час гасіння пожежі особливо відзначилися майор вн. сл. Блудов В. П., к-н вн. сл. Моргун Б. Є., майор вн. сл. Чорний О. С., лейтенант вн. сл. Шкуренко С. Д.

Для гасіння цієї пожежі необхідно було якнайменше 10 відділень. На захищеному свинцевими листами бронетранспортері особовий склад був доставлений безпосередньо на територію станції. Завдання звичне: від пожежної машини прокласти рукавну лінію, подати воду і загасити спалах.

Але радіаційний фон, який перевищуав 200 рентген на годину у районі гасіння, робив це завдання майже нездійсненним. Кожну операцію виконувала одна людина: на відстань до місця, на одне під’єднання рукава і повернення можна було витратити не більше хвилини. При поверненні один з пожежних провалився у технологічний отвір кабельного тунелю, виникла реальна загроза його життю. На допомогу прийшли ті, хто були поруч. За гасіння пожежі у кабельному тунелі орденами «Червоної Зірки» нагороджені – Блудов В. П., Моргун Б. Є., Татаров М. М., Гречко О. М.

Після пожежі 23 травня виникла гостра необхідність заміни особового складу батальйону, оскільки були отримані максимально припустимі дози опромінення. Для їх заміни була скерована