Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дуплекс-сонографічні критерії у визначенні показів та виборі методів хірургічного лікування хронічної венозної недостатності, ускладненої гострим тромбофлебітом

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

хворих з хронічною венозною недостатністю, ускладненою гострим тромбофлебітом на основі даних ультразвукового дуплексного ангіосканування.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше застосований метод ультразвукового дуплексного ангіосканування при такій ургентній патології як хронічна венозна недостатність, ускладнена гострим тромбофлебітом.
Вперше аргументовано доведена необхідність різного об'єму оперативного втручання при гострому тромбофлебіті у хворих з варикозною хворобою та у хворих з післятромбофлебітною хворобою, який визначається дуплекс-сонографічними діагностичними критеріями.
Розроблений спосіб визначення показів до екстравазальної корекції клапанів глибоких вен (Дрозд О. В. и соавт. Патент № 2114553, 1998), що дозволило конкретизувати вибір методу лікування хворих на хронічну венозну недостатність нижніх кінцівок.
Вперше розроблено і запропоновано в практику метод корекції клапанної недостатності перфорантних вен (Дрозд О. В. і співавт. Заявка № 98105451 від 19. 10. 98), що дало можливість значно покращити результати хірургічного лікування хронічної венозної недостатності, ускладненої гострим тромбофлебітом.
Обгрунтовано та запропоновано рівень і місце для накладання анастомозу при операції автовенозного надлонного шунтування, яким є проксимальна частина великої підшкірної вени ураженої кінцівки (Дрозд О. В. Рац. предложение № 228 принятое ИССХ им. Бакулева, 1993), що дозволяє уникнути технічних труднощів при виділенні та формуванні анастомозу і одночасно розвантажити обидві венозні системи – поверхневу та глибоку.
Запропоновані дуплекс-сонографічні критерії вибору доступу Брунера до гирла великої підшкірної вени, які створюють оптимальні умови для хірургічних маніпуляцій на сафено-феморальному з’єднанні.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлено важливість включення до комплексу обстеження хворих з хронічною венозною недостатністю, ускладненою гострим тромбофлебітом ультразвукового дуплексного ангіосканування, яке необхідно проводити до виконання ургентного оперативного втручання.
Доведено, що вимірювання ультразвуковим дуплексним ангіоскануванням кількісних параметрів кровоплину по перфорантним венам, дозволяє визначити покази до перев'язки, коррекції або функціонального залишення перфорантів.
На основі даних ультразвукового дуплексного ангіосканування сформульовані принципи хірургічного лікування хронічної венозної недостатності, ускладненої гострим тромбофлебітом: при гострому тромбофлебіті на фоні варикозної хвороби та рецидиву варикозної хвороби усувається самий процес гострого тромбофлебіту і причини виникнення варикозної хвороби та рецидиву варикозної хвороби; при гострому тромбофлебіті на фоні післятромбофлебітної хвороби усувається гострий тромбофлебіт та покращується венозний відплив крові з кінцівки. При неможливості покращити на даний момент венозний відплив – усувається гострий тромбофлебіт не погіршуючи існуючий компенсаторний кровобіг.
При різних формах хронічної венозної недостатності, ускладненої гострим тромбофлебітом, оптимальним доступом до сафено-феморального з'єднання є доступ за Брунером.
При виконанні перехресного стегново-стегнового шунтування оптимальним місцем для накладання анастомозу є проксимальна частина великої підшкірної вени ураженої кінцівки.
Запропонований комплекс клініко-діагностичних досліджень та методів хірургічного лікування хронічної венозної недостатності, ускладненої гострим тромбофлебітом впроваджено в судинне відділення Тернопільської обласної клінічної лікарні, в судинне відділення Львівської обласної клінічної лікарні та хірургічні відділення міської лікарні №1 та №2 м. Тернополя, Заліщицької ЦРЛ Тернопільської області.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень роботи. Самостійно проведено ультразвукове дуплексне ангіосканування венозної системи у 162 хворих. Самостійно проліковано та прооперовано 109 (67%) хворих. Автором проведено аналіз і узагальнення результатів дослідження, сформульовано усі положення і висновки. У публікаціях, виконаних у співавторстві, основні ідеї та розробки належать авторові.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на міжнародній конференції з ангіології (Москва, 1995), на регіональній міжобласній конференції хірургів (Рівне, 1997), на засіданнях товариства хірургів у Тернополі (1998, 1999), на спільному засіданні кафедр шпитальної хірургії, факультетської хірургії, загальної хірургії, хірургії ФПО, оперативної хірургії з топографічною анатомією, анатомії людини, поліклінічної справи, вищої сестринської освіти Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського (Тернопіль, 1999).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць. Із них 4 статті в фахових наукових журналах, які повністю відображають зміст проведеного дослідження. Одержано 1 патент на винахід, 1 позитивне рішення на отримання патенту на винахід, отримане 1 свідоцтво на рацпропозицію.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 159 сторінках і складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, покажчика літератури, який включає 222 джерела із них 77 іноземних. Робота ілюстрована 30 таблицями і 29 рисунками.
 
Основний зміст роботи
 
Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладений досвід обстеження та лікування 162 хворих з хронічною венозною недостатністю, ускладненою гострим тромбофлебітом. У 3 хворих захворювання спостерігалось на обох нижніх кінцівках.
Більшість хворих були жінки – 120 (74, 07%), чоловіків було – 42 (25, 93%). Вік паціентів складав від 22 до 74 років.
Тривалість хронічної венозної недостатності у пацієнтів становила від 6 місяців до 25 років і більше.
Давність захворювання гострим тромбофлебітом з моменту виявлення перших його ознак до поступлення в хірургічний стаціонар склала від однієї до 24 доби. Найбільша кількість хворих поступила в період з 2-ї по 5-ту добу, що склало 105 (63, 6%) випадків.
У більшості випадків гострий тромбофлебіт починається з гомілки – 109 (66, 1%) спостережень.
Контрольну групу склало 53 хворих: 38 жінок та 15 чоловіків (71, 7% та 28, 3%) у віці від 24 до 73 років. Пацієнти з контрольної групи оперовані до впровадження ультразвукового дуплексного ангіосканування.
Хворим основної групи проводили клінічне обстеження, ультразвукове дуплексне
Фото Капча